83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.06.09 р. Справа № 40/64
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Рожковій А.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „ЕЛЕКОН-лтд”, м. Вишневе
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „НПФ Азовпроменергосервіс”, м. Маріуполь
про стягнення 7 950 грн. 27 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, відповідно до ухвали керівництва суду, строк вирішення спору було продовжено на підставі частини 3 статті 69 ГПК України додатково на один місяць.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма „ЕЛЕКОН-лтд” звернулося до господарського суду з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „НПФ Азовпроменергосервіс” про стягнення основного боргу в сумі 7 200 грн. 87 коп., пені в сумі 491 грн. 77 коп., інфляційних в сумі 257 грн. 63 коп. за прострочення виконання грошових зобов'язань згідно договору поставки № 70/02-2008-П від 07.02.08р.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Неприбуття до судового засідання представників позивача та відповідача, яких було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою „ЕЛЕКОН-лтд”, надалі Постачальник, та товариством з обмеженою відповідальністю „НПФ Азовпроменергосервіс”, надалі Покупець, було укладено договір поставки № 70/02-2008-П від 07.02.08р. низьковольтного електротехнічного обладнання.
На виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору Постачальник здійснив на адресу Покупця постачання низьковольтного електротехнічного обладнання, що підтверджено накладними: № ЕЛ-0000421 від 21.02.08р. на суму 4 117 грн. 26 коп., № ЕЛ-0000422 від 21.02.08р. на суму 9 648 грн. та № ЕЛ-0000423 від 21.02.08р. на суму 8 825 грн. 33 коп.
Згідно п. 3.1 договору продукція відвантажується покупцю на умовах СРТ - м. Маріуполь Донецької області, а умови поставки розуміються у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів, які підготовлено Міжнародною торгівельною палатою в редакції 2000р.
За умовами п. 3.2 договору поставки відповідач був зобов'язаний 60 % вартості договору оплатити шляхом попередньої оплати.
Решта суми мала сплачуватись наступним чином: 10.03.08р. - 1835 грн. 36 коп., 10.04.08р. - 1835 грн. 36 коп., 10.05.08р. - 1835 грн. 36 коп., що було передбачено п. 5.2 договору.
Однак, свої зобов'язання за договором Покупець у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним станом на 03.12.08р. утворився борг в сумі 7 200 грн. 87 коп., який позивач намагається стягнути.
Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач з посиланням на пункт 7.2 договору намагається стягнути з відповідача додатково неустойку у формі пені за прострочення виконання грошових зобов'язань за кожний день прострочення, в розмірі двох облікових ставок Національного Банку України, яка дорівнює 491 грн. 77 коп.
Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного внесення орендних та комунальних платежів, тому позивач відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 257 грн. 63 коп. за період прострочення виконання грошових зобов'язань з березня 2008р. по жовтень 2008р.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.
Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Незалежно від того, що у ЦК України договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712), до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а саме ст. ст. 655-697 ЦК України, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Господарський кодекс України чітко вказує, що сторонами договору постачання можуть бути лише суб'єкти господарювання в розумінні статті 55 ГК України.
Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Статтями 526 ЦК України, 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняються виконанням проведеним належним чином за приписами ст. 599 ЦК України та ст. ст. 202, 203 ГК України.
Факт наявності боргу за відповідачем в сумі 12 065 грн. 91 коп. за відвантажену на його адресу продукцію (низьковольтне електротехнічне обладнання) підтверджено матеріалами справи та доказами на їх підтвердження.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що своє господарське зобов'язання відповідач не виконав, а тому позовні вимоги щодо стягнення з нього боргу в сумі 7 200 грн. 87 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частиною 6 ст. 232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки мале місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договорами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення оплату продукції харчування в сумі 491 грн. 77 коп., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного оплати отриманого ним товару, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача додатково інфляційних в сумі 257 грн. 63 коп. за період прострочення виконання грошових зобов'язань з березня 2008р. по жовтень 2008р., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати по держмиту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 9, ст.ст. 11, 15, 16, 253, 526, 599, 625 ст. 655-697, ст. 712 ЦК України, ст. ст. 55, 180, 181, 193, 202, п. 6 ст. 232, 264, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “НПФ Азовпроменергосервіс”, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 26, ід. код 335604951, МФО 335429, на користь:
- товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Елекон лтд”, 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 19, ід. код 13734376, МФО 300272, борг в сумі 7 200 грн. 87 коп., пеню в сумі 491 грн. 77 коп., інфляційні в сумі 257 грн. 63 коп., витрати по держмиту в сумі 102 грн. та витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн., видавши наказ.
3. Рішення суду набирає законної сили в день його підписання.
Суддя