ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/153
11.06.09
За позовом Закритого акціонерного товариства "Датагруп"
до Приватного підприємства "Будком"
про стягнення 132 522,41 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача представник - Гончаров А.М. (дов. №б/н від 27.08.08)
Від відповідача не з'явились
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 62 223,60 грн. сплаченого позивачем авансу на рахунок відповідача на виконання умов договору підряду 1/П на виконання робіт по об'єкту «Прокладка кабелю зв'язку в м.Вишгород»на дільниці «вул. Мазепи, 5 -пл.. Шевченка, 2 крос АТС»від 19.12.2005р. та 70 298,81 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 17.03.2009р. розгляд справи був призначений на 15.05.2009р.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 15.05.2009р. розгляд справи був відкладений на 11.06.2009р., у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неподанням сторонами усіх витребуваних доказів, звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
У судове засідання, призначене на 11.06.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документів не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 62 223,60 грн. перерахованого авансу, 47 117,37 грн. пені, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов з урахуванням поданих уточнень.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд -
19.12.2005р. між ЗАТ «Датагруп»- «замовник»та ПП «Будком»- «підрядник»був укладений договір підряду № 1/П на виконання робіт по об'єкту «Прокладка кабелю зв'язку в м.Вишгород»на дільниці «вул.. Мазепи, 5 -пл.. Шевченка, 2, крос АТС», відповідно до п.1.1 якого «підрядник»зобов'язався виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по об'єкту «Прокладка кабелю зв'язку в м.Вишгород»на дільниці «вул.. Мазепи, 5 -пл.. Шевченка, 2, крос АТС»відповідно до ДБН в обумовлений договором строк в межах договірної ціни власними силами, здати в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію «замовнику», усунути на протязі гарантійного періоду об'єкта недоробки, викликані неякісним виконанням робіт, а «замовник»в свою чергу зобов'язався провести оплату виконаних робіт на умовах цього договору.
Загальна вартість робіт по цьому договору визначена на підставі проектно-кошторисної документації, згідно протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору і складає 92 557,20 грн. (з ПДВ) (п.2.1 договору).
Вартість матеріалів поставки «підрядника»із загальної вартості робіт (п.2.1) складає 42 001,20 грн. ( з ПДВ) (п.2.2 договору).
Пунктом 4.2 договору передбачено, що за 5 днів до початку робіт «замовник»перераховує «підряднику»аванс в розмірі 100 % вартості матеріалів, згідно п.2.2 договору та 40 % безпосередньої вартості будівельно-монтажних робіт.
Позивач на виконання прийнятих на себе зобов'язань перерахував на рахунок відповідача аванс в сумі 62 223,60 грн., що підтверджується банківською випискою від 19.12.2005р. (копія в матеріалах справи).
Згідно з п.3.1 договору «підрядник»зобов'язався виконати комплекс будівельно-монтажних робіт, передбачених договором, до 31.01.2006р. за умови виконання «замовником»п.4.2 даного договору та здати в експлуатацію.
Умовами договору сторони погодили, що будівельно-монтажні роботи приймаються на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт, затвердженого ВАТ «Укртелеком», який підписують представники сторін. «Замовник»приймає виконані роботи, після повідомлення «підрядника»про завершення будівельно-монтажних робіт.
Пунктом 8.4 договору передбачено, що «підрядник»завчасно письмово інформує «замовника»про можливе сповільнення або призупинення виконаних робіт за незалежних від нього обставин.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином, у встановлений договором строк роботи не виконав, акт приймання-передачі виконаних робіт позивачу не передав. В матеріалах справи також відсутні докази направлення позивачу повідомлення про можливе сповільнення або призупинення виконаних робіт за незалежних від відповідача обставин.
В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження виконання відповідачем власних зобов'язання та передачі акту приймання-передачі виконаних відповідачем робіт позивачу. Відповідачем таких доказів суду не надано.
Частиною 3 статті 612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Позивач наголошує на тому, що виконання відповідачем зобов'язання втратило для нього інтерес, тому він просить стягнути з відповідача 62 223,60 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати за договором підряду 1/П на виконання робіт по об'єкту «Прокладка кабелю зв'язку в м.Вишгород»на дільниці «вул. Мазепи, 5 -пл.. Шевченка, 2 крос АТС»від 19.12.2005р.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач не виконав власні зобов'язання у встановлений договором строк і його подальше виконання втратило для позивача інтерес, тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 62 223,60 грн. перерахованого позивачем авансу за договором підряду 1/П на виконання робіт по об'єкту «Прокладка кабелю зв'язку в м.Вишгород»на дільниці «вул. Мазепи, 5 -пл.. Шевченка, 2 крос АТС»від 19.12.2005р. правомірна та підлягає задоволенню.
Крім стягнення з відповідача сплаченого позивачем авансу позивач також просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з відповідача пеню в розмірі 47 117,37 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Умовами договору сторони погодили, що у разі порушення з вини «підрядника»строків завершення виконання робіт(здачі в експлуатацію об'єктів),передбачених договором, «підрядник»сплачує «замовнику»за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від договірної ціни робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, нарахування пені.
Позивач здійснив розрахунок пені за період з 01.02.2006р. по 24.10.2008р.
Однак, відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).
Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ст. 261 ЦК України).
Позивач дізнався про порушення свого права 01.02.2006р. та саме з цієї дати почався строк позовної давності встановленої для вимог про стягнення пені, проте позовна заява була подана позивачем до Господарського суду м. Києва 12.03.2009р, тобто після спливу позовної давності, встановленої для вимог про стягнення пені.
Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі неправомірна, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, доказів виконання умов спірного договору, як і доказів повернення авансу в сумі 62 223,60 грн. суду не надав, позовні вимоги не оскаржив.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 62 223,60 грн. перерахованого позивачем авансу на виконання умов договору підряду 1/П на виконання робіт по об'єкту «Прокладка кабелю зв'язку в м.Вишгород»на дільниці «вул. Мазепи, 5 -пл.. Шевченка, 2 крос АТС»від 19.12.2005р., відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 9, 258, 261, 267, 525, 530, 546, 547, 549, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 175, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 81, 82- 85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Будком" (03148, м.Київ, вул.. Гната Юри, буд. 9, кв.414; код ЄДРПОУ 31759151) на користь Закритого акціонерного товариства "Датагруп" (03005, м.Київ, вул.. Смоленська, 31-33; код ЄДРПОУ 31720260) 62 223 (шістдесят дві тисячі двісті двадцять три) грн. 60 коп. авансу, 622 (шістсот двадцять дві) грн. 24 коп. державного мита, 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
В.С. Катрич
Дата підписання: 18.06.2009р.