Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
Іменем України
25.05.2009
Справа №2-23/1076-2009
За позовом Об'єднання співвласників квартир "Кіпарис", м. Ялта
До відповідача Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму", м. Ялта
Про визнання недійсним договору
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача -Донська В.Г. - голова ОСК «Кіпаріс», наказ №2 від 21.01.2009р., Юпатов О.В. -представник за довір. від 01.03.2009р.
Від відповідача - Нетесов Д.О. - юрисконсульт за довір. від 09.01.2009р. №8/2ю
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про визнання недійсним договору від 08.05.2008р. за №2252 про надання послуг з водопостачання та водовідведення.
Відповідач з позовом не згоден за мотивами, викладеними у відзиві на позов, вказує, що 14.04.2008р. від позивача надійшла заява про укладення договору на надання послуг з водопостачання і водовідведення. Після досягнення сторонами згоди за всіх істотних умов договору 08.05.2008р. між сторонами був укладений договір на надання послуг з водопостачання і водовідведення. Вважає, що довід позивача про те, що Харківська В.А. не мала права на укладення договору є неспроможним, оскільки п.9.3 статуту Об'єднання співвласників квартир "Кіпарис" не передбачене надання згоди загальних зборів членів об'єднання при вирішенні питання про укладення договору про надання послуг з водопостачання і водовідведення.
В судовому засіданні 09.04.2009р. представник відповідача надав пояснення по справі, в яких посилається на Заключні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно яким договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання сили цим законом, повинні бути приведені у відповідність з цим законом до 01.01.2006р. Договори, які не будуть приведені у відповідність до закону, втрачають силу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд
Встановив :
08.05.2008р. Об'єднанням співвласників квартир "Кіпарис" (виконавець) у особі голови правління Харківської В.А. та Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" (постачальник) був укладений договір №2252 на надання послуг водопостачання та водовідведення.
Згідно цього договору розрахунки між постачальником та виконавцем за водопостачання та водовідведення власникам 120 квартир Об'єднання співвласників квартир "Кіпарис" здійснюються згідно показникам прибору обліку води, встановленого перед домом, а не по показникам лічильників, встановлених у власників квартир.
Відповідно до п.10.1 договору, він набирає сили з дня його підписання та діє до 31.12.2008р., а у частині грошових зобов'язань - до повного їх виконання. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку жодною із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.
Суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі наступного.
Як свідчать матеріали справи, між власниками квартир, які входять до Об'єднання співвласників квартир "Кіпарис" та Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" протягом 2004-2005рр. були укладені договори на надання послуг водопостачання та водовідведення, які укладені строком на три роки з автоматичною пролонгацією на той же строк, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Дострокове розірвання договорів передбачено тільки за згодою сторін.
Відповідачем листами від 01.11.2007р. вих.№2713 та від 14.01.2008р. вих. №79 було повідомлено голову правління об'єднання Харківську В.А. про розірвання у односторонньому порядку прямих договорів з мешканцями будинку. Докази відправлення Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" таких повідомлень безпосередньо мешканцям будинку суду не надані.
Сторони не представили суду і доказів припинення дії вказаних договорів, згоди сторін на його припинення, відповідних рішень суду про розірвання договорів або визнання їх недійсними, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд також виходить з презумпції правомірності правочинів, встановленої ст.204 ЦК України, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договори продовжують діяти.
Однак, незважаючи на наявність діючих договорів з власниками квартир відповідачем було укладено з Об'єднанням співвласників квартир "Кіпарис" (виконавець) у особі голови правління Харьковської В.А. 08.05.2008р. спірний договір №2252 на надання послуг водопостачання та водовідведення.
Згідно ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-IV споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а відповідно до ч.2 ст. 22 Закону виробник зобов'язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 1 Закону визначено, що виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач може укласти договори нової редакції безпосередньо з мешканцями будинку.
Посилання відповідача на Прикінцеві положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» згідно п.1 яких договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року, а договори, що не будуть приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність, безпідставні, оскільки обов'язок щодо переоформлення договорів покладається на виробника та виконавця (тобто відповідача), який відповідних заходів не вчинив.
Згідно статті 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» за наявності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом.
За відсутності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг управитель зобов'язаний за рахунок коштів балансоутримувача встановити загальнобудинкові прилади обліку.
Аналізуючи положення вищевказаної статті, суд робить висновок, що нею передбачена можливість, а не обов'язок укладення відповідного договору між об'єднанням та постачальником комунальних послуг.
Водночас, законом прямо передбачена можливість укладення таких договорів безпосередньо з власниками приміщень.
Відповідно до ч. 1 статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 №2918-III, послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.
Поняття споживач зазначено у ст.1 цього Закону, згідно якої споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб. Тобто договори, укладені з власниками приміщень, відповідають вказаним нормам.
Такий договір може бути укладено і з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів.
Але, таких договорів суду не надано, а на загальних зборах членів Об'єднання співвласників квартир "Кіпарис" 08.11.2007р. та 24.02.2008р. (а.с.30,34) це питання було розглянуто негативно, що свідчить про неможливість укладення договору між позивачем та відповідачем.
У той же час згідно з цією статтею, договір може бути укладений з власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Оскільки мешканці будинку мають квартири у приватній власності, договори може бути укладено з ними. Це також випливає з частині 2 ст.19 Закону, згідно якої договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті, тобто у цьому випадку - з власниками квартир.
Посилання відповідача на рішення Виконавчого комітету ялтинської міської ради не обґрунтоване, оскільки згідно з п.4.1 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005р. №60, виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення може бути виробник зазначених послуг, виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків чи інший суб'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг, та який відповідає вимогам пункту 1.3 Порядку.
Докази наявності домовленості між позивачем та органом місцевого самоврядування - Ялтинською міською радою суду не надані.
Крім того, позивач не відповідає вимогам п.1.3 Порядку, оскільки не може забезпечити виконання обов'язків, визначених у ч.2 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме: забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; 3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період та інші.
Також, статтею 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001р. №2866-III передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Крім того, згідно п.2.1 статуту Об'єднання співвласників квартир "Кіпарис", затвердженого статутними зборами об'єднання від 22.03.1998р. протокол №1, метою діяльності об'єднання є забезпечення ефективного використання жилого будинку та квартир, які знаходяться у власності членів об'єднання та спільне управління ними.
Відповідно до п.п.9.1, 9.3.12 статуту вищим органом об'єднання є загальні збори членів об'єднання, які вправі розглядати усі питання, які відносяться до діяльності об'єднання.
Загальними зборами членів об'єднання від 08.11.2007р. у присутності 52 осіб, на підставі виступу мешканців дому було проголосовано одноголосно про відмову голові правління Харьківскій В.А. у укладенні договору з відповідачем на облік водопостачання по загальному лічильнику, що зафіксовано протоколом від 08.11.2007р. (а.с.30).
Однак у порушення рішення загальних зборів Харківська В.А. підписала спірний договір 08.05.2008р. Таким чином, договір було підписано з перевищенням повноважень, наданих голові правління.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до п.п.9.6,9.8 Статуту Об'єднанням співвласників квартир "Кіпарис", рішення, прийняті загальними зборами членів об'єднання, обов'язкові для усіх членів об'єднання, у тому числі й тих, які не приймали участь у голосуванні, окрім випадків, коли ці рішення стосуються права власності членів об'єднання, що не брали участь у голосуванні. Голова об'єднання забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об'єднання.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Причому обов'язковою умовою доказів є їх допустимість, під якою, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, розуміється, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що загальний характер допустимості доказів полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).
Як свідчать матеріали справи, а саме: протоколи загальних зборів членів Об'єднання співвласників квартир "Кіпарис" від 08.11.2007р., від 19.07.2008р., від 24.02.2008р., а також листами від 30.11.2007р. та від 24.02.2008р. члени Об'єднання співвласників квартир "Кіпарис" заперечували проти укладення оспорюваного договору.
З вищенаведеного суд робить висновок, що при укладенні спірного договору від 08.05.2008р. за №2252 про надання послуг з водопостачання та водовідведення між Об'єднанням співвласників квартир "Кіпарис" та Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму, головою правління Харьківскою В.А. були перевищенні надані їй повноваження.
Крім того, п.9.1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 12.03.1999р. №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» передбачено, що письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.
Суд також приймає до уваги листи Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму", які направлялися голові правління об'єднання Харківській В.А., в яких містилися вимоги укласти договір від імені об'єднання та попередження про відключення будинку від водопостачання у випадку не укладення цього договору (а.с.29,32). Факт того, що оспорюваний договір був укладений усупереч волі голови правління підтверджує також її пояснення-заява (а.с.46), що порушує принцип свободи договору, встановлений п.3 ст.3 ЦК України.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.49 ГПК України.
Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представників сторін в судовому засіданні 25.05.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 28.05.2009р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір від 08.05.2008р. за №2252 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, укладений між Об'єднанням співвласників квартир "Кіпарис" та Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму".
3. Стягнути з Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму" (98612, АР Крим, м.Ялта, вул.Кривошти, 27, банківські реквізити невідомі) на користь Об'єднання співвласників квартир "Кіпарис" (98609, АР Крим, м.Ялта, вул.Чернова, 15, банківські реквізити невідомі) 85,00грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.