ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 22/114
15.06.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»
до Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
про стягнення суми боргу в розмірі 41 850, 00 грн. та штрафних санкцій
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Юркевич О.Ю. (довіреність № 05/1383 від 02.03.2008р.);
15.06.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника відповідача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рось-1»(надалі ТОВ «Рось-1», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (надалі відповідач) суми основного боргу за поставлений товар в розмірі 41850,00 грн., пені 3982,86 грн., збитків від інфляції 3493,06 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 10 від 01.03.2008р. прострочено сплату товару поставленого згідно видаткової накладної № 2-017517 від 12.09.2008р.. З посиланням на положення Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, нарахування якої передбачено договором, інфляційних збитків.
Відповідач надав в судовому засіданні платіжне доручення № 153 від 08.05.2009р. яке підтверджує погашення суми основного боргу за поставку товару згідно видаткової накладної № 2-017517 по договору та просив зменшити розмір нарахованої пені на 50% у зв'язку з відсутністю фінансування установи.
У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення боргу в розмірі сплачених коштів не існує, відповідно провадження в цій частині підлягає припиненню.
Позивач в судове засіданян не зявився, однак заяв щодо відмови від позову судом не отримувалось, а докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
01 березня 2008р. між Київським міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та ТОВ «Рось-1»укладено договір поставки № 10 за умовами якого останнє зобов'язувалось поставити та передати у встановлений строк у власність покупця товар в асортименті, кількості і за цінами що наведені в додатку до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець (відповідач у справі) прийняти та оплатити нафтопродукти відповідної якості по бланкам облікових карток, а саме бензин марок А-95 та дизельне пальне (п.1.1 договору).
Згідно з п. 1.3 договору кількість, найменування, та ціна продукції вказується в рахунку-фактурі на оплату та видатковій накладній, які видаються постачальником покупцю.
На виконання своїх зобов'язань по договору позивачем на користь відповідача поставлено на користь відповідача продукції (бензин, дизпаливо) згідно видаткової накладної № 2-017517 від 12.09.2008р. на суму 41 850 грн., яка станом на час подання позовної заяви оплаченою не була, а сума до оплати становила заборгованість відповідача.
В силу положень договору (п. 2.2) умови оплати -відстрочка платежу, згідно з якими покупець зобов'язується оплатити вартість продукції, зазначену в рахунку-фактурі на оплату і накладній відповідно п. 1.3 договору протягом 15 днів з дня отримання продукції та за умови своєчасного надходження бюджетного відшкодування; обов'язком покупця по договору (п. 4.1) є здійснення оплати продукції по безготівковому розрахунку в строки, що зазначені у п. 2.2 договору.
Заборгованість, що виникла у зв'язку із несплатою за накладною погашена 08.05.2009р. платіжним дорученням № 153 від 08.05.2009р., що свідчить про порушення відповідачем встановленого договором строку розрахунків.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень п. 2.1 Договору № 10 від 01.03.2008р., строк виконання зобов'язань щодо оплати продукції отриманої за накладною № 2-017517 від 12.09.2008р. настав 29.09.2008р., оскільки 27.09.2008р. на який припадає 15 день коли відповідач мав виконати свої зобов'язання по оплаті поставлених нафтопродуктів є вихідним днем (субота), відповідно розрахунок мав бути здійснений відповідачем не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 5.3 Договору № 10 від 01.03.2008р. у випадку прострочення оплати на строк більший за вказаний у п. 2.2, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Сума пені, за період з 30.09.2008р. по 18.02.2009р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) за розрахунком суду становить 3 900, 53 грн.. Розрахунок виконано з урахуванням строку виникнення зобов'язання щодо оплати поставленої продукції за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395.
Відповідно до ст. 233 ГК України в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи, що відповідач добровільно погасив суму основної заборгованості до винесення судом рішення по суті, а також великий розмір штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 233 ГК України та п. 3. ст. 83 ГПК України, сума пені може бути зменшена до 1 950, 27 грн., про що відповідно просив відповідач у поданій суду заяві.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 41 850 грн., сума інфляційних збитків за період з 30.09.2008р. по 01.02.2009р. за розрахунком суду складає 3 447, 04 грн. та у вказаній сумі підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову.
Факт прострочення сплати суми заборгованості за накладною № 2-017517 від 12.09.2008р. підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 493, 30 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі за заявленими вимогами про стягнення з Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) суми основного боргу в розмірі 41 850 грн..
3. Стягнути з Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (03057, м. Київ, вул. О. Довженка 2, р/р 35412015001063 в ГУДКУ в м. Києві, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 19137032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе 126/2, р/р 2600112231003 в АБ «Київська Русь»МФО 319092, ідент. код 25636839) 1 950, 27 грн. (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят гривень 27 копійок) пені, 3 447, 04 грн. (три тисячі чотириста сорок сім гривень 04 копійки) інфляційних збитків.
4. В іншій частині в позові відмовити.
5. Стягнути з Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (03057, м. Київ, вул. О. Довженка 2, р/р 35412015001063 в ГУДКУ в м. Києві, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 19137032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе 126/2, р/р 2600112231003 в АБ «Київська Русь»МФО 319092, ідент. код 25636839) 493, 30 грн. (чотириста дев'яносто три гривні 30 копійок) витрат на оплату державного мита та 118, 00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 18.06.2009