Справа№ 11а-344 2006р.
Головуючий у 1 інстанції -
Заліщук М.С.
Доповідач - Слісарчук Я.А.
Іменем України
"13" червня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
Головуючого Суддів
з участю прокурора адвоката засудженого
Романова О.В.
Широкопояса Ю.В. Слісарчука Я.А.
Селюченко І.І. ОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 7 березня 2005 року, яким
ОСОБА_2, 1ІНФОРМАЦІЯ_1,
засуджено за ст.119 ч.1 КК України на 3 роки б місяців обмеження волі.
Запобіжний захід щодо нього залишено попередній -підписка про невиїзд.
Строк відбуття покарання визначено рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Питання про речові докази вирішено відповідно з вимогами ст. 81 КПК України.
Як визнав суд, 7 липня 2005 року біля 11 години, ОСОБА_2 на автостоянці ВДАІ, що АДРЕСА_1, дізнавшись від своїх малолітніх дітей про те, що потерпілий ОСОБА_3 забрав у них пакет з продуктами харчування, будучи обурений його поведінкою,
2
між будинками АДРЕСА_2 на автомобілі наздогнав потерпілого та затіяв з ним сварку з приводу його поведінки, щодо дітей. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на зауваження засудженого не реагував і почав виражатися на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою. Засуджений, будучи ще більше обурений і схильований вирішив заподіяти потерпілому фізичний біль.
З цією метою він, попередньо не обираючи на тілі ОСОБА_3 місця нанесення ударів, хаотично наніс потерпілому два удари в обличчя та три удари рукою в область грудної клітини в місце розташування серця, внаслідок чого з необережності вбив ОСОБА_3
Смерть потерпілого настала від тупої травми грудної клітини, що призвело до розриву серця з витіканням крові у серцеву сорочку та послідуючим його славленням.
На вирок подані апеляції.
Потерпіла ОСОБА_3, засуджений ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_1 не оспорюючи фактичні обставини справи і правильність застосування матеріального закону просять пом'якшити засудженому покарання, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання призначеного судом з випробуванням.Захисник і засуджений вказують, що суд не врахував пом'якшуючі обставини покарання, дані про особу ОСОБА_2 та думку потерпілої, яка просила не позбавляти волі засудженого. Потерпіла зазначає, що ОСОБА_2 їй повністю відшкодував матеріальну і моральну шкоду, будь-яких претензій вона до засудженого не має.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_1, які підтримали свої апеляції та апеляцію потерпілої, прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів визнала, що вони задоволенню не підлягають.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який він засуджений, ґрунтується на зібраних у справі і перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності.
Кваліфікувавши дії ОСОБА_2 за ст. 119 ч.1 КК України суд призначив йому покарання, яке відповідає вимогам ст.65 КК України. При цьому суд врахував, що засуджений вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин середньої тяжкості, має на утриманні троє малолітніх дітей, з'явився із зізнанням, щиро розкаявся, відшкодував потерпілій заподіяні збитки. Суд призначив йому покарання в межах санкції ст.119 ч.1 КК України у вигляді обмеження волі.
Підстав для пом'якшення цього покарання із
з
застосуванням ст. 7 5 КК України, як про це зазначають в своїх апеляціях засуджений, адвокат та потерпіла, колегія суддів не знаходить.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.365, З66 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляції потерпілої ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 7 березня 2006 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.