79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.04.09 Справа№ 21/26
За позовом: ТзОВ “Укрімпорт КV”, м.Одеса
до відповідача: ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м.Львів
про стягнення 282182,76 грн.
Суддя Масловська Л.З.
Представники:
від позивача: Козаченко В.В. - представник
від відповідача: н/з
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України.
Суть спору:
Позов заявлено ТзОВ “Укрімпорт КV”, м.Одеса до ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м.Львів про стягнення 282182,76 грн.
Ухвалою господарського суду від 20.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.03.2009 року.
Для всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору по суті розгляд справи відкладався ухвалами суду від 12.03.2009 року та 02.04.2009 року.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, 23.04.2009р. подав клопотання про забезпечення позову, в якому останній просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача та заборони державному реєстратору здійснювати реєстраційні дії по державній реєстрації змін до установчих документів ТзОВ “ТК “Інтермаркет”, які пов'язані із зменшенням статутного капіталу.
Судом відхиляється вказане клопотання, оскільки доводи, зазначені позивачем у вищевказаному клопотанні про значну суму заборгованості, ігнорування керівників ТзОВ “ТК “Інтермаркет” щодо надання відповідей на листи позивача, факти нез'явлення відповідача в судові засідання та інше, не свідчать про утруднення чи подальшу неможливість виконання рішення господарського суду. Крім того, прохання позивача щодо заборони державному реєстратору здійснювати реєстраційні дії по державній реєстрації змін до установчих документів ТзОВ “ТК “Інтермаркет”, які пов'язані із зменшенням статутного капіталу не пов'язане з предметом позову, яким в даній справі є стягнення коштів, а не оскарження дій посадових осіб ТзОВ “ТК “Інтермаркет” щодо реорганізації відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив.
ТзОВ “Укрімпорт КV”, м.Одеса та ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м.Львів 15 лютого 2008 року уклали договір поставки товару №ТП-287.
Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).
Згідно п. 1.1. цього договору постачальник зобов'язався на умовах та в порядку, визначених цим договором, систематично поставляти покупцю (передавати у власність покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов'язався на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його. Предметом поставки за цим договором є товар: алкогольні напої (п.1.2.).
Пунктом 3.3. договору встановлено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 60 днів з моменту отримання товару від постачальника за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даних договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів протермінування.
Узяті на себе зобов'язання позивачем виконано, відповідачу товар поставлено згідно видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи.
Однак, відповідач лише частково оплатив за поставлений товар, внаслідок чого перед позивачем заборгував 254338,70 грн., що підтверджується матеріалами справи, у відповідності до заяви про уточнення позовних вимог.
У відповідності до п.6.2. договору покупець за несвоєчасну або неповну оплату товару, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Пеня згідно п. 6.2 договору складає 11450,39 грн.
Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, позивач нарахував відповідачу 6128,41 грн. інфляційних втрат та 1429,12 грн. 3% річних.
Щодо позовних вимог в частині нарахування відповідачу 8836,14 грн. відшкодування банківського проценту за користування кредитом суд дійшов висновку, що такі не підлягають стягненню, виходячи з наступного. Збитки позивач вбачає у сплаті коштів за користування кредитом, проте договором №ТП-287 від 15.02.2008 р. не передбачено, що даний кредит отриманий на виконання зобов'язань по вищезазначеному договору, а також останніми не передбачено умови пов'язані з можливістю виникнення таких збитків. Слід зазначити, що стягнення коштів позивач визначає по договору поставки, а не по кредитному договору.
Оскільки позивачем жодними доказами не доведено, що позивач поніс збитки та що є наявна вина відповідачів у таких збитках, тому в цій частині у позові слід відмовити за безпідставністю.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити частково у відповідності до заяви про уточнення позовних вимог.
Судові витрати покласти на відповідача, пропорційно до задоволених вимог, у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Інтермаркет», м.Львів, вул.Городоцька,359 (п/р 2600900601403 в ЛФ «Укрексімбанк»м.Львів, МФО 325718, ЄДРПОУ 13827416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт КV”, м.Одеса, вул.Дворянська,8/26 (п/р 2600831123201 ФАБ «Південний»м.Одеса, МФО 328964, ЄДРПОУ 32751017) - 254338,7 грн. основного боргу, 11450,39 грн. пені, 6128,41 грн. інфляційних втрат, 1429,12 грн. 3% річних, 2733,46 грн. державного мита та 110 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.
3. В решті частині позовних вимог -відмовити.
Суддя Масловська Л.З.