донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.05.2014 р. справа № 42/182б
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів Богатиря К.В. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.
При секретарі: Склярук С.І.
за участю представників сторін:
від скаржника:Краснухіна І.С. - довір. №09-32/114 від 11.02.2014р.
від боржника: від кредитора: не з'явився Гануленко Г.В. - довір. № 88 від 21.06.2013р. ПАТ «БТА Банк»
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ
на ухвалу господарського суду від Донецької області 14.01.2014р.
у справі№ 42/182б /суддя Гурова А.І./
за заявою боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "ДТК" м.Донецьк
пробанкрутство
Ухвалою від 27.12.2010р. господарський суд Донецької області за заявою боржника ТОВ "ДТК" порушив провадження у справі про банкрутство на підставі ст.ст. 11, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон) в редакції від 30.06.1999р.
Постановою від 10.01.2011р. господарський суд Донецької області визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором голову ліквідаційної комісії боржника Шипіцина О.В.
Ухвалою від 28.03.2012р. суд відмовив у задоволенні скарг ПАТ «БТА Банк» та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Донецьк; затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідував банкрута та припинив провадження у справі.
З ухвали від 07.08.2012р. господарського суду Донецької області, якою справу №42/182б прийнято до розгляду суддею Гуровою А.І., вбачається, що постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2012р. було скасовано ухвалу господарського суду Донецької області від 28.03.2012р. та постанову апеляційного суду від 25.04.2012р.; справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
В ході проведення ліквідаційної процедури до господарського суду надійшла скарга ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Донецьк на дії ліквідатора Шипіцина О.В.
За результатами розгляду цієї скарги господарський суд прийняв ухвалу від 14.01.2014р., якою скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Донецьк №19-2/251 від 27.08.2013р. на дії ліквідатора задовольнив частково; а/ зобов'язав ліквідатора здійснити заходи щодо відкриття основного рахунку боржника в ліквідаційній процедурі з урахуванням Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунку у національній та іноземній валюті та звернутися з позовними заявами до кредиторів боржника, вимоги яких погашені за рахунок заставного майна боржника щодо повернення грошових коштів та перерахування їх на основний рахунок боржника; б/ ліквідатору надати суду: - звіт та ліквідаційний баланс з обґрунтовуючими документами у повному обсязі; - реєстр вимог кредиторів; - Витяги з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру правочинів станом на час слухання справи; - докази відкриття основного рахунку боржника в ліквідаційній процедурі та звернення до суду з позовом до кредиторів, вимоги яких погашені за рахунок заставного майна боржника, про повернення отриманих коштів для погашення кредиторських вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ в особі Філії "Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Донецьк" та ПАТ «БТА Банк».
В обґрунтування оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що у скарзі банк просив визнати неналежним виконання обов'язків ліквідатора у справі №42/182б, зобов'язати ліквідатора відкрити основний рахунок боржника в ліквідаційній процедурі, звернутися з позовними заявами до кредиторів боржника, вимоги яких погашені за рахунок заставного майна боржника щодо повернення грошових коштів та перерахування їх на основний рахунок боржника.
У відзиві та поясненнях ліквідатора ТОВ «ДТК» Шипіцина О.В. вказано про підготовку проектів позовних заяв до кредиторів з вимогою про стягнення грошових коштів на користь ТОВ «ДТК», які будуть подані до суду після відкриття поточного рахунку боржника з урахуванням зазначеного в рішеннях у справах № 905/2829/13, № 905/2831/13, № 905/2828/13; з метою відкриття поточного рахунку ліквідатор звернувся до ПАТ «БТА БАНК» із запитом на електронну пошту ПАТ «БТА Банк» про можливість відкриття поточного рахунку.
В поясненнях ПАТ «БТА Банк», які надані суду 13.01.2014р., зазначено, що 01.08.2013р. на запит ліквідатора ТОВ «ДТК» Шипіцина О.В. було надано відповідь, згідно якої відкриття поточного рахунку можливо лише у разі особистого звернення ліквідатора до банку та надання переліку документів, встановленого Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунку у національній та іноземній валюті. Станом на 13.01.2014р. ліквідатор до ПАТ «БТА Банк» з вказаного питання не звертався.
Також судом встановлено, що ліквідатор не надав належних доказів особистого звернення та надання переліку документів відповідно Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунку у національній та іноземній валюті, за таких обставин скарга в частині зобов'язання ліквідатора відкрити основний рахунок боржника в ліквідаційній процедурі та звернутися з позовними заявами до кредиторів боржника, вимоги яких погашені за рахунок заставного майна боржника щодо повернення грошових коштів та перерахування їх на основний рахунок боржника підлягає задоволенню.
Вказане на думку суду свідчить про те, що ліквідатору необхідно здійснити заходи щодо відкриття основного рахунку боржника в ліквідаційній процедурі з урахуванням Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунку у національній та іноземній валюті, докази відкриття рахунку та звернення з позовними заявами до кредиторів боржника, вимоги яких погашені за рахунок заставного майна боржника щодо повернення грошових коштів та перерахування їх на основний рахунок боржника надати до суду.
Не погоджуючись з цією ухвалою, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 14.01.2014р. у справі № 42/182б за заявою боржника ТОВ «ДТК» про банкрутство.
В апеляційній скарзі банк просить ухвалу суду скасувати в частині часткового задоволення вимог скарги банку на дії ліквідатора; задовольнити вказану скаргу в повному обсязі та справу направити до суду першої інстанції для розгляду.
В обґрунтування доводів заявник посилається на те, що господарським судом не належним чином надана оцінка діям ліквідатора Шипіцина О.В., бо на думку апелянта, ним в ході приведення ліквідаційної процедури у справі № 42/182б було реалізовано майно, в тому числі й заставне, та отримані кошти були перераховані в рахунок погашення кредиторської заборгованості 2, 3 та частково 4 черги задоволення. Проте, взагалі отримані кошти у сумі 893 766,97грн. від продажу заставного майна, яке було в апелянта, взагалі не були перераховані банку. Також ліквідатор не здійснює заходів щодо відкриття ліквідаційного рахунку; подання ліквідатором позовів до кредиторів, які отримали грошові кошти, з вимогою про перерахування коштів на рахунки заставодержателів (ПАТ «Промінвестбанк» та ПАТ «БТА Банк») свідчать про порушенням вимог діючого законодавства та відсутність наміру ліквідатора на отримання цих коштів та відповідне перерахуваннях їх заставним кредиторам згідно ст.ст. 26,31 Закону. Крім того, апелянт вказує, що порушення прав банку в частині неотримання коштів від реалізації заставного майна було встановлено у постанові Вищого господарського суду України від 10.07.2012р. у цій справі про банкрутство, якою було скасовано ухвалу господарського суду від 28.03.2012р. про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі.
Ухвалою від 29.04.2014р. Донецьким апеляційним господарським судом апеляційна скарга прийнята до провадження.
Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Проаналізувавши матеріали оскарження ухвали та вислухавши доводи представників заставних кредиторів, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, а пункт другий резолютивної частини ухвали підлягає зміні з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011р. положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Таким чином, до даної справи про банкрутство застосовуються норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 30.06.1999р.
Як вбачається зі скарги банку на дії ліквідатора від 27.08.2013р., що між ним та ТОВ «Донтехком» були укладені кредитні договори № 82-1/2004 від 18.11.2004р. та № 20-1/2006 від 17.05.2006р. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами апелянт уклав з банкрутом - ТОВ «ДТК» договори забезпечення: договір застави майна № 347-7/2006 від 21.09.2006р., договір про іпотеку об'єктів нерухомості № 223-7/2004 від 29.04.2004р., договір застави майна № 51-7/2007 від 02.03.2007р. Загальна вартість заставного майна за договорами забезпечення складає 6 264 193,25грн.
Також у скарзі банк вказує, що у період з 02.11.2010р. по 02.12.2010р. проведення ліквідаційної процедури у справі № 42/182б ліквідатором Шипіциним О.В. проведена інвентаризація майна та виявлено нерухоме майно та автотранспорт, оціночною вартістю 2 926 379,35грн. Усі активи банкрута були реалізовані, що підтверджується протоколами біржових торгів та укладені договори купівлі-продажу. А отримані кошти були направлені на погашення витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, у сумі 151 956,47грн. та на задоволення вимог кредиторів згідно реєстру кредиторів від 15.03.2011р.
З урахуванням вимог ст.ст. 26, 31 Закону отримані кошти від реалізації заставного майна у загальній сумі 893 766,97грн. ліквідатор повинен був перерахувати апелянту, але не здійснив цього. За твердження скаржника, ліквідатор погасив кредиторську заборгованість 2, 3 черги та частково 4 чергу.
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута був затверджений господарським судом Донецької області ухвалою від 28.03.2012р., яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2012р. Але вказані судові рішення були скасовані постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2012р. у справі №42/182б, якою встановлено, що з врахуванням ч. 2 ст. 26 Закону майнові інтереси заставодержателя у справі про банкрутство гарантуються тим, що у випадку реалізації ліквідатором майна, що є предметом застави (іпотеки), отримані від реалізації кошти спрямовуються виключно для задоволення вимог заставодержателя.
Також скаржник вказує, що ліквідатором не виконано вимоги ухвали суду від 28.11.2012р. в частині погашення вимог банку за рахунок реалізованого заставного майна. Крім того, залишились не виконаними ухвали суду від 10.01.2013р., 16.01.2013р., 26.02.2013р., 03.04.2013р. щодо надання доказів звернення до господарського суду з позовними заявами до кредиторів, вимоги яких погашені за рахунок заставного майна, про повернення отриманих коштів для погашення кредиторських вимог ПАТ «Промінвестбанк».
Крім того, банк вказує про надання ліквідатором позовних заяв до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс», ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька про зобов'язання повернути безпідставно отримане майно, а саме грошові кошти у сумі 83,08грн., 4 029,27грн., 66 114,05грн. відповідно. Але рішеннями господарського суду Донецької області у справах № 905/2829/13, № 905/2828/13, № 905/2831/13 у задоволені позовів було відмовлено, мотивуючи про відсутність у боржника підстав подавати позови від імені третіх осіб. На думку банку, вказане свідчить про відсутність у ліквідатора наміру на повернення грошових коштів для їх подальшого перерахування належним кредиторам для задоволення їх вимог за рахунок заставного майна. Банк вважає, що такими діями ліквідатор порушив вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 10.07.2012р. у справі № 42/182б, суд касаційної інстанції зазначив про неналежне розподілення грошових коштів ліквідатором у цій справі про банкрутство між кредиторами та встановив, що за приписами ч. 3 ст. 31 Закону передбачено пропорційне задоволення вимог кредиторів, що належить кожному кредиторові однієї черги, у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута. Проте, спеціальні норми вказаного закону передбачають особливості задоволення вимог кредиторів, що забезпечені заставою. Такі особливості передбачені, зокрема ч. 1 ст. 31 Закону, де вказано першочергове погашення вимог кредиторів, що забезпечені заставою.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Тому за приписами цієї норми кошти від продажу майна банкрута, що знаходиться у заставі кредитора та включено до складу ліквідаційної маси цього банкрута, можуть використовуватись виключно для першочергового задоволення вимог саме цього кредитора - заставодержателя.
З урахуванням цього касаційний суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не було враховано вищезазначених положень Закону, оскільки не було досліджено факт продажу заставного майна, а також кому саме були перераховані кошти від реалізації майна банкрута, що перебувало у заставі банків, та взагалі не надано правової оцінки зазначеному факту. Тобто скарга на неправомірні дії ліквідатора в частині розподілу коштів від продажу заставного майна боржника судами попередніх інстанцій була розглянута при неповному з'ясуванні всіх обставин справи.
На думку колегії суддів апеляційного суду, вказаною постановою Вищий господарський суд України надав правову оцінку та встановив факт неналежного виконання обов'язків ліквідатором Шипіциним О.В., який порушив вимоги ст.ст. 26, 31 Закону.
Ухвалою від 07.08.2012р. господарський суд Донецької області прийняв справу №42/182б на новий розгляд.
Як вбачається з наявних матеріалів оскарження ухвали, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вказує про те, що ухвалами від 28.11.2012р., 10.01.2013р., 16.01.2013р. розгляд справи відкладався через неявку ліквідатора у цій справі, а також через ненадання останнім всіх витребуваних документів у повному обсязі. Суд зазначив, що ухвалою від 26.02.2013р. ліквідатор був зобов'язаний надати докази звернення до суду з позовом до кредиторів, вимоги яких погашені за рахунок заставного майна боржника, про повернення отриманих коштів для погашення кредиторських вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Донецьк".
Аналогічні вимоги про зобов'язання ліквідатора вчинити дії по пред'явленню позовів містяться й в ухвалі від 28.08.2013р.
Отже, вищенаведене свідчить, що ліквідатором тривалий час більше року та навмисно не виконуються вимоги суду, затягується ліквідаційна процедура у справі № 42/182б та заставні кредитори не отримують грошових коштів від реалізованого заставного майна банкрута, чим порушуються їх майнові права щодо першочергового задоволення вимог за рахунок продажу заставного майна у відповідності до вимог ст.ст. 26, 31 Закону та як наслідок від таких дій ліквідатора є завдання матеріальних збитків заставним кредиторам у вигляді неодержання прибутку (втраченої вигоди).
Дослідивши наявні матеріали оскарження ухвали, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ліквідатор Шипіцин О.В. як до, так і після надходження скарги апелянта на дії ліквідатора, не вживав належних заходів щодо усунення недоліків в частині відкриття ліквідаційного рахунку банкрута та повернення коштів, перерахованих кредиторам у порушення черговості, встановленої ст.31 Закону, з врахуванням спеціальних вимог ч.2 ст.26 Закону.
Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду про те, що ліквідатор не надав належних доказів особистого звернення та надання переліку документів відповідно Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунку у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003р. № 492. Оскільки в поясненнях ПАТ «БТА Банк» від 11.01.2014р. № 012-35-2952 вказав про не звернення ліквідатором до банку з заявою про відкриття рахунку у відповідності до зазначеної Інструкції. Також ліквідатором не надано належних та допустимих доказів повторного звернення до господарського суду з позовними заявами до усіх кредиторів, яким були перераховані кошти від реалізованого майна (в тому числі й заставного), як безпідставно перераховані, а саме з порушенням черговості задоволення, встановленої ст. 31 Закону.
При цьому, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду від 14.01.2014р. підлягає зміні з огляду на наступне.
У скарзі банк просив суд визнати неналежним виконання Шипіциним О.В. обов'язків ліквідатора у справі № 42/182б, в чому скаржнику й було відмовлено. Проте, з таким висновком суду не може погодитись апеляційний суд, оскільки неналежне виконання обов'язків ліквідатором Шипіциним О.В. у справі про банкрутство ТОВ «ДТК» підтверджено перш за все постановою Вищого господарського суду від 10.07.2012р., ухвалами господарського суду Донецької області від 28.11.2012р., 10.01.2013р., 16.01.2013р., 26.02.2013р., 28.08.2013р. з вимогами до Шипіцина О.В., які залишились не виконаними виключно з суб'єктивних причин з боку ліквідатора, та наявними у матеріалах оскарження ухвали документами, та звітом разом з письмовими поясненнями самого ліквідатора.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" є обґрунтованими, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Донецької області від 14.01.2014р. у справі № 42/182б підлягає зміні з урахуванням вищевикладеного.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 14.01.2014р. у справі №42/182б задовольнити.
Пункт 2 ухвали господарського суду Донецької області від 14.01.2014р. у справі №42/182б змінити, виклавши його текст в наступній редакції:
2. Скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ в особі обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Донецьк від 27.08.2013р. № 19-2/251 на дії ліквідатора задовольнити.
Визнати неналежним виконання Шипіциним О.В. обов'язків ліквідатора у справі №42/182б про банкрутство ТОВ «ДТК».
Пункти 3, 4 ухвали господарського суду Донецької області від 14.01.2014р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Н.М. Дучал
Л.В. Ушенко
Надруковано: 13 прим.:
1.скаржнику, 1.боржнику
7.кредиторам, 1.ліквідатору
1.до справу,1.ГСДО, 1.ДАГС