Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 698166
просп. Миру , 20
?20? травня 2014 року справа № 927/375/14
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЧ ХАРВЕСТ»,
вул. Гоголівська, 22-24, оф. 1106, м. Київ, 01601
Відповідач: Публічне акціонерне товариство Науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля»,
вул. Я. Лизогуба, 13, смт. Седнів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552
Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 110180,97 грн.
Суддя І.Г.Мурашко
Представники сторін:
від позивача : Утін К.Ю., довіреність № 37/12 від 30.12.2013 року, представник
від відповідача : Пашинський М.М., довіреність від 22.04.2014 року, представник
Суть спору:
В судовому засіданні 20.05.2014 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЧ ХАРВЕСТ» подано позов до Публічного акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» про стягнення 110180,97 грн. заборгованості, з якої 91275,12 грн. сума основного боргу, 12208,28 грн. сума штрафу, 4316,70 грн. пені за період з 13.05.2013 р. по 27.02.2014 р., включно, 1384,89 грн. інфляційних втрат за той же період та 995,98 грн. три відсотка річних за той же період. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 3103 від 07.05.2013 року.
Відповідач відзивом на позов та представник відповідача у судовому засіданні 20.05.2014 року проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, посилаючись на те, що у зв'язку з неналежним виконання саме позивачем (продавцем) своїх зобов'язань по спірному договору передбачених п. 5.6, а саме: ненадання покупцю сертифікату якості за поставлений згідно специфікації № 1 від 07.05.2013 та № 2 від 17.05.2013 р. до договору та свідоцтва про державну реєстрацію на кожне найменування товару поставленого товару, ПАТ НВО «Чернігівеліткартопля» користується правом притримання остаточного розрахунку за поставлений позивачем товар, про що листом від 16.05.2014 р. було повідомлено ТОВ «РІЧ ХАРВЕСТ», а тому відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими (а.с.69-73).
Позивач у судовому засіданні 20.05.2014 р. проти доводів відповідача заперечив, заявив, що зазначені документи надавались відповідачу разом з товаром, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши повноважних представників сторін, господарський суд , -
07 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЧ ХАРВЕСТ» та Закритим акціонерним товариством Науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» (найменування Закритого акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля» змінено на Публічне акціонерне товариство Науково-виробниче об'єднання «Чернігівеліткартопля») укладено договір поставки № 3103, згідно якого продавець (позивач) зобов'язаний продати засоби захисту рослин (надалі - товар), а покупець (відповідач) зобов'язаний купити товар та оплатити його вартість згідно специфікаціям до цього контракту. Загальна вартість товару за цим контрактом буде складати сумарну вартість товару, що поставляється згідно специфікаціям до цього контракту, що є невід'ємною частиною цього контракту (п.п. 1.1-1.2 договору) (а.с. 15-19).
Упаковка та маркування товару повинні відповідати вимогам чинного законодавства України для кожного виду товару. Якість товару підтверджується посвідченнями якості, що надаються разом з товаром (п.п. 2.1-2.2 договору).
Конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію зазначаються у специфікаціях та/або накладних на передачу товару (видаткових), що є невід'ємною частиною цього договору. Ціна товару встановлена по домовленості сторін в гривнях, також сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США по курсу НБУ на дату поставки товару. Оплата товару (виконання зобов'язання) передбачено у гривні, згідно розділу 5 цього договору. Загальна сума договору складається із суми вартості товару згідно всіх специфікацій та/або накладних на передачу товару (видаткових) підписаних в рамках цього договору, що є його невід'ємною частиною. Ціна товару включає упаковку та маркування, якщо інше не буде встановлено у додатках до цього договору (п.п. 4.1-4.3 договору).
Доставка товару покупцю та його розвантаження на складі здійснюється силами і засобами покупця. Термін поставки товару обумовлюється у специфікаціях (протоколах погодження цін) на кожну партію товару. Датою поставки та датою виконання продавцем зобов'язань по передачі партії товару вважається дата відвантаження партій товару зі складу продавця. Право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару, про що свідчить факт підписання накладної на передачу товару (видаткової) (п. 3.1 - 3.4 договору).
Платіж за поставлений за цим договором товар здійснюється покупцем на користь продавця згідно специфікації на кожну партію товару, яка є невід'ємною частиною цього договору. Платіж здійснюється безготівковим перерахуванням покупцем суми платежу в національній валюті України на рахунок продавця. Покупець зобов'язаний здійснюючи оплату за товар, вказувати у призначені платежу конкретне зобов'язання, тобто №, дату договору купівлі-продажу в рамках якого здійснюється оплата. Якщо покупець цього не дотримується, то продавець має право сам, на власний розсуд, визначати по якому договору купівлі-продажу чи будь-якому іншому зобов'язанню зараховувати оплату покупця. Продавець в ході передачі товару надає покупцю наступні документи: податкову накладну, видаткову накладну, сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію на товар, що поставляється по кожному найменуванню продукції. На вимогу покупця: товарно-транспортну накладну. Покупець зобов'язаний надати продавцю доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей, для отримання товару (п.п. 5.1-5.2, 5.5-5.7 договору).
Відповідно до п. 6.2.1 договору покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар в порядку і в строки, передбачені цим контрактом і специфікаціями до нього.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 р., а по оплаті і стягненню штрафних санкцій - до повного виконання, без урахування термінів позовної давності (п. 13.3 договору).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
В межах договору сторонами було укладено специфікації № № 1, 2 від 07.05.2013 р. та 17.05.2013 р. відповідно, згідно яких позивач зобов'язувався передати у власність відповідача належні позивачу на праві власності засоби захисту рослин, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його за ціною і на умовах зазначених в угодах (а.с. 20-21).
У відповідності до специфікації № 1 від 07.05.2013 до спірного договору асортимент, ціна і загальна вартість товару: койот (імідаклоприд, 600 г/л), кількість - 30, ціна без ПДВ за одиницю - 436,68 грн., загальною вартістю 15720,48 грн. з ПДВ. Термін поставки: не пізніше 13 травня 2013 р. Платіж за поставлений за цією угодою товар здійснюється відповідачем на користь продавця частинами, а саме: - 30% від загальної вартості поставки, що складає 4716,15 грн. з ПДВ - до 08 травня 2013 р. та 70% від загальної вартості поставки, що складає 11004,33 грн. з ПДВ - до 01 листопада 2013 року.
У відповідності до специфікації № 2 від 17.05.2013 до спірного договору асортимент, ціна і загальна вартість товару: койот (імідаклоприд, 600 г/л), кількість - 60, ціна без ПДВ за одиницю - 436,68 грн., аліот (пропіконазол, 250 г/л+ципроконазол, 80 г/л) кількість - 280, ціна без ПДВ за одиницю 222,98 грн., загальною вартістю 106362,24 грн. з ПДВ. Термін поставки: не пізніше 23 травня 2013 р. Платіж за поставлений за цією угодою товар здійснюється відповідачем на користь продавця частинами, а саме: - 20% від загальної вартості поставки, що складає 21272,45 грн. з ПДВ - до 21 травня 2013 р. та 80% від загальної вартості поставки, що складає 85089,79 грн. з ПДВ - до 15 жовтня 2013 року.
На виконання умов договору позивачем, відповідно до видаткових накладних № 8/05/01 від 08 травня 2013 року на суму 15720,48 грн. згідно специфікації № 1, № 21/05/04 від 21 травня 2013 року на суму 106362,24 грн. згідно специфікації № 2 (а.с. 22-23) поставлено, а відповідачем в особі Васильченко О.В., що діяв на підставі довіреностей № 69 від 08.05.2013 р. та № 81 від 21.05.2013 р. (а.с. 51-52) отримано товар на загальну суму 122082,72 грн.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Кінцевий строк оплати вартості товару поставленого згідно видаткової накладної № 8/05/01 від 08 травня 2013 р. настав 08.05.2013 р. на суму 4716,62 грн. (30% вартості поставленого товару) та 01.11.2013 р. на суму 11004,33 грн. (70% вартості поставленого товару), та згідно видаткової накладної № 21/05/04 від 21.05.2013 р. - 21.05.2014 р. на суму 21272,45 грн. (20% вартості поставленого товару) та 15.10.2013 р. на суму 85089,79 грн. (80% вартості поставленого товару).
Відповідач порушив умови договору - за поставлений товар розрахувався частково на суму 30807,60 грн., що підтверджуються банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи (а.с.24-27).
Відповідач відзивом на позов проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, посилаючись на неналежне виконання умов договору позивачем, а саме, в порушення п. 5.6 договору позивачем не було надано сертифікату якості на поставлений товар та свідоцтва на кожне найменування поставленого товару.
Пунктом 5.6 договору встановлено, що продавець в ході передачі товару надає покупцю наступні документи: податкову накладну, видаткову накладну, сертифікат якості, свідоцтво про державну реєстрацію на товар, що поставляється по кожному найменуванню продукції. На вимогу покупця: товарно-транспортну накладну.
У відповідності до п. 2.4 договору, претензії щодо якості і кількості товару повинні бути заявлені продавцю (позивачу) не пізніше 14 днів з моменту поставки товару покупцю (відповідачу). Претензії відповідача розглядаються позивачем і визнаються обґрунтованими тільки за умови дотримання відповідачем вимог п.п. 2.5 і 3.5 договору, а також вимог інструкцій виробника, нормативних документів по транспортуванню, збереженню і порядку складування товару, температурного режиму складських приміщень для такого виду товару. Виклик представника позивача - обов'язковий. В такому випадку представник позивача зобов'язаний прибути за вимогою відповідача протягом трьох робочих днів. Якщо представник позивача не прибуде у визначене місце у встановлений строк акт про недоліки якості та/або кількості складається без участі представника позивача. В іншому випадку позивач не несе відповідальності перед позивачем за збитки, понесені ним.
Претензії щодо якості пред'являються позивачу в письмовій формі і повинні містити: номер договору, номер транспортного документа, найменування товару, за яким пред'являються претензії, його кількість та місцезнаходження, підстава і суть претензії, конкретні пропозиції щодо врегулювання претензії. Зміст претензії повинен бути підтверджений актом компетентної контрольної (експертної) організації (п.п. 2.5 договору). Згідно п.3.5 Договору, прийом товару по кількості і якості проводиться відповідачем у момент його одержання від позивача. Відповідач зобов'язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак пошкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити позивачу. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятий відповідачем.
Факт ненадання позивачем відповідачу сертифікату якості, свідоцтва про державну реєстрацію на товар матеріалами справи не підтверджується , а також ані умовами договору, ані приписами закону сплата за отриманий товар не ставиться в залежність від наявності у відповідача зазначених документів. Достатньо, що їх має позивач . Відсутність таких документів у відповідача не свідчить про поставку неякісного товару. Однак, матеріалами справи підтверджено отримання довіреною особою відповідача товару по кількості та якості, про що свідчать підписи такої особи на видаткових накладних. Оригінали всіх документів, наданих позивачем до матеріалів справи були оглянуті судом , про що зазначено в протоколах судового засідання. Крім того, не зважаючи на те, що фактична поставка товару була здійснена 08 травня 2013 р. та 21 травня 2013 року відповідачем не надано жодного підтвердження його звернення до позивача з вимогами про надання зазначених документів, окрім листа від 16.05.2014 року (а.с.72), тобто майже через 2 місяці після порушення провадження справи в суді. Посилання відповідача на ст..221 ГК України та ч.1 ст.594 ЦК України не є доречним, оскільки вони не регулюють правовідносини між сторонами в цій справі. Суд також звертає увагу відповідача на те, що застосування будь-якого виду забезпечення виконання зобов»язання згідно ст..546 ЦК України, у т.ч. притримання, неможливо без оформлення такого правочину в письмовій формі (ст..547 ЦК України), недодержання цієї вимоги має наслідком нікчемність такого забезпечення. Однак, договір поставки № 3103 від 07.05.2013 року такого забезпечення не містить, інших доказів на підтвердження права відповідача на застосування такого виду забезпечення, як при тримання, відповідачем до суду не надано.Таким чином, доводи відповідача судом до уваги не приймаються.
Матеріалами справи підтверджено, що на день винесення рішення по справі заборгованість відповідача за договором поставки № 3103 від 07.05.2013 р. складає 91275,12 грн.
Відповідач заборгованість в сумі 91275,12 грн. не погасив, на день винесення рішення по справі доказів сплати не надав, а тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині основного боргу в повному обсязі в сумі 91275,12 грн.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до п.п. 7.1-7.2 договору за невиконання або неналежне виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором вони несуть відповідальність згідно з чинним цивільним законодавством України і цим договором. Якщо протягом 5 календарних днів після настання строку оплати товару, оплата товару не буде проведено відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченої партії товару та пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.
Отже, правомірним є нарахування позивачем пені та штрафу згідно умов договору.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеня в розмірі подвійної ставки НБУ в сумі 4316,70 грн. за період з 13.05.2013 р. по 25.02.2014 р., включно, 12208,28 грн. штрафу, 1384,89 грн. інфляційних втрат за період з 13.05.2013 р. по 27.02.2014 р., включно, та 995,98 грн. три відсотка річних за той же період.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про наявність ряду помилок, які допущені позивачем при нарахуванні пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, а саме, не враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. А також вимоги частини 1 ст. 252, ст..253 Цивільного кодексу України, яка визначає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Частини 5 ст. 254 даного кодексу визначає, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Здійснивши перерахунок сум заявлених до стягнення, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та трьох відсотків річних частково в сумі 4160,15 грн. та 973,14 грн., відповідно, інфляційних втрат в сумі 1377,13 грн.
Позивачем в порушення п. 7.2 договору здійснено нарахування штрафу на всю суму поставленого товару, замість його нарахування на суму неоплаченої партії товару, як це передбачено умовами договору, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню в сумі 9699,13 грн.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог у відповідності ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.2.1 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотка ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Ціна поданого позову складає 110180,97 грн. Таким чином, за подання даного позову мав бути сплачений судовий збір у розмірі 2203,62 грн. Позивачем сплачено 2306,91 грн. судового збору, отже переплата становить 103,29 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Науково-виробничого об'єднання «Чернігівеліткартопля» (15552, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Седнів, вул. Я. Лизогуба, 13, п/р 26007000197216 в ПАТ «ФІДОБАНК», МФО 300175, код ЄДРПОУ 00497377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧ ХАРВЕСТ» (01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, оф. 1106, р/р 2600826030015 в ПАТ «Укркомунбанк» м. Київ, МФО 304988, код ЄДРПОУ 37354979) - 91275,12 грн. основного боргу, 4160,15 грн. пені, 9699,13 грн. штрафу, 1377,13 грн. інфляційних втрат, 973,14 грн. три відсотка річних, 2149,63 грн. судового збору.
3.В решті позовних вимог відмовити.
4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «РІЧ ХАРВЕСТ» (01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, оф. 1106, р/р 2600826030015 в ПАТ «Укркомунбанк» м. Київ, МФО 304988, код ЄДРПОУ 37354979) з Державного бюджету України (р. 31217206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, код бюджетної класифікації 22030001) - 103,29 грн. надлишково сплаченого судового збору, відповідно до платіжного доручення № 1024 від 27.02.2014 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 927/375/14 Господарського суду Чернігівської області.
5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 20.05.2014.
Суддя І.Г.Мурашко