36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
08.05.2014р. Справа № 917/301/14
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м. Полтава,36020 в особі Диканського управління по експлуатації газового господарства, вул. Пушкіна, 33, смт. Диканька, 38500
до Віідділу освіти, молоді та спорту Шишацької районної державної адміністрації, вул. Партизанська, 6, смт. Шишаки,Шишацький район, Полтавська область,38000
про стягнення 7780,08 грн.
суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Жадан Т.С.
Представники сторін:
від позивача: Михайліченко В.О. дов. №242 від 23.12.2013р.
від відповідача: Гордієнко Л.В. дов. №522 від 07.05.2014р.
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 7780,08 грн., за договором № 145 від 02.10.2013 року, із яких основний борг - 7510,41 грн., пеня - 269,67 грн.
18.03.2014 року за вхідним № 3387(канцелярії суду) від відділу освіти надійшла заява про зменшення неустойки. Суд подану заяву прийняв та залучив до матеріалів справи.
08.05.2014р. за вх. канцелярії суду №5902 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відділ освіти позовні вимоги в частині стягнення 7 510,41 грн. визнає та просить суд не стягувати пеню. Суд поданий відзив прийняв та залучив до матеріалів справи.
З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:
02 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (далі - ПАТ «Полтавагаз») та Відділом освіти Шишацької районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти) було укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №145 ( далі -Договір).
За умовами Договору, Замовник (Відділ освіти) дає завдання Виконавцеві (ПАТ «Полтавагаз») щодо виконання, а Виконавець бере на себе зобов"язання виконати на свій ризик роботу: профілактичне обслуговування шляхом обходу газопроводу-вводу навчальних закладів Шишацького району.
Відповідно до наданих позивачем Актів приймання виконаних робіт за жовтень2013р. №145 та №145а вартість виконаних робіт становить 7510,41 грн. Акти підписані начальником відділу освіти Караваєвою Н.М. без зауважень.
Відповідно до п.3.1 Договору, розрахунок між Замовником і Виконавцем проводиться у Національній валют, шляхом перерахування грошової суми на рахунок Виконавця не пізніше, ніж через 7 банківських днів з моменту підписання сторонами Акта приймання- передачі виконаних робіт.
Відповідач за надані послуг не розрахувався, між сторонами Договору було складено Акт звірки №345, відповідно до якого відповідач підтвердив свою заборгованість в розмірі 7 510,41 грн.
17 грудня 2013 року ПАТ "Полтавагаз" направило на адресу Відділу освіти претензію, яка залишена останнім без реагування.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо виконання ним робіт. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив виконані роботи встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 7510,41 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 535 117,29 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.6 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, із Споживача стягується пеня в розмірі в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 269,67 грн., суд прийшов до висновку, що останні є правомірними (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відділу освіти Шишацької районної державної адміністрації (вул. Партизанська, 6, смт. Шишаки, Полтавська область, 38000, код ЄДРПОУ 02145702) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Козака, 2-а; м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 03351912) заборгованість за Договором про надання послуг (виконання робіт) №145 від 02.10.2013 в розмірі 7780,08 грн. з яких: 7510,41 грн. - основний борг, 269,67 - пеня, а також витрати на сплати судового збору в розмірі 1827,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Повне рішення складено 16.05.2014р.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.