"14" травня 2014 р.Справа № 916/967/14
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Брагіної Я.В.
секретаря судового засідання Галюк Т.В.
Представники:
від позивача: не з'явився (був присутній в засіданні суду 14.04.14. та 28.04.14. Дмитриченко А.В. згідно довіреності від 21.02.14. за №81);
від відповідача: ОСОБА_2 згідно витягу з ЄДР та паспорту.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" (м. Одеса);
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Одеса);
про стягнення 13085,67грн.
В засіданнях суду оголошувались перерви на підставі ст.77 ГПК України, а саме: 14.04.14. до 28.04.14., 28.04.14. до 14.05.14.
17.03.2014р. Державне підприємство Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 13085,67грн.
Ухвалою суду від 18 березня 2014р. порушено провадження у справі № 916/967/14 за вищезазначеним позовом.
13.05.2014р. до господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
В засіданні суду 14.04.2014р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову повністю, у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог. Пояснив, що із жовтня 2012 року не орендує приміщення, договір розірвано за угодою сторін та приміщення повернуто позивачу згідно акту приймання-передачі приміщення. Заперечував проти клопотання представника про відкладення розгляду справи, оскільки позивач в засіданні суду 28.04.14. був повідомлений про час розгляду справи.
Представник позивача в засідання суду після перерви не з'явився. У попередньому засіданні суду підтримував позовні вимоги. Пояснював, що йому не було відомо про те, що договір розірвано за додатковою угодою та приміщення повернуто позивачу.
Заслухавши пояснення представника відповідача та враховуючи строки, передбачені ст.69 ГПК України для розгляду справи, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. До того ж, представник відповідача не надав жодних доказів в підтвердження заявленого клопотання. При відмові в задоволенні клопотання суд враховує й те, що з представником позивача було погоджено дату розгляду справи в засіданні суду 28.04.14. при оголошенні перерви та у представника позивача було достатньо часу для спростування доводів представника відповідача.
Отже, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд
Позивач обґрунтовує позовні вимоги договором про №37 резервування об'єктів нерухомого майна.
Дійсно, 05.06.2012р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) було укладено договір № 37 про резервування об'єктів нерухомого майна.
Предметом договору є зобов'язання позивача в порядку та на умовах визначених договором, протягом визначним договором строку зарезервувати з метою використання для збірки меблів та утримування в резерві наступні об'єкти нерухомого майна виробничого приміщення в будівлі механічного цеху літ. „Н" (ін вен. №285) загальною площею 46,60кв. м., за адресою АДРЕСА_1., а відповідача оплатити вартість резерву.
Відповідно до 3 розділу договору за забезпечення резерву підприємство перераховує на протязі наступних 15 банківських днів по закінченню одного місяця резерву об'єкту на рахунок позивача суму в розмірі 630,82грн. без урахування ПДВ, що еквівалентно місячній базовій орендній ставці за об'єкт.
Оформлення резерву Державним підприємством Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів", приймання, а також його повернення підтверджується актом здавання-приймання, який підписується повноваженими представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання або повернення резерву.
Підписання акту здавання-приймання послуг представником підприємства є підтвердженням відсутності претензій з його боку.
Відповідно розділу 6 договору, він вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за розрахунковий період з січня 2013р. по березень 2014р. в сумі 11479,77грн., пеню в сумі 589,93грн., штраф в сумі 803,58грн. та 3% річних в сумі 212,39грн.
Отже, підставою для стягнення заборгованості позивач зазначає невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №37 від 05.06.12. за період з січня 2013р. по березень 2014р.
Проте, позивач не надав доказів, які б підтверджували надання послуг по договору за зазначений період, бо наявні в матеріалах справи документи, надані відповідачем, свідчать про наступне.
В січні 2012р. між сторонами була усна домовленість щодо оренди приміщення, з орендною платою в 1500грн. та плати за єлектороєнергію.
09.02.2012р. відповідач надіслав Регіональному відділенню фонду державного майна України по Одеській області лист щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна, а саме: виробничого приміщення в будівлі механічного цеху літ. „Н" (ін вен. №285) загальною площею 46,60кв. м., за адресою АДРЕСА_1
19.09.2012р. відповідач отримав відповідь за № 18-10-04996 на своє звернення від Регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській області про ненадання дозволу на передачу в оренду нерухомого майна.
31.10.2012р. між сторонами укладено додаткову угоду про припинення дії договору та акт повернення-приймання зарезервованого майна. Обидва документи підписані сторонами та підписи посвідчені печатками.
У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, враховуючи вищевикладене, між сторонами припинилися правовідносини ще 31.10.2012року, а тому позивач безпідставно нараховує борг за період із 01.01.13. по березень 2014 року, пеню, штраф та 3% річних за порушення строків оплати.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів тих обставин, на які посилався у позові. Доводи позивача спростовуються додатковою угодою від 31.10.12. та актом повернення-приймання зарезервованого майна.
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України господарський суд
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано: 19 травня 2014 року
Суддя Брагіна Я.В.