01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.04.2009 № 32/510
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Ніколенко Я.О. - юрист
від відповідача 1: Бідюк В.С. - юрист
від відповідача 2: Шкодін Я.В. - юрист
від відповідача 3: не з»явився
від відповідача 4: не з»явився
від 3-ої особи: не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центральна спілка споживчих товариств України
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.12.2008
у справі № 32/510 (суддя Хрипун О.О.)
за позовом Харківська міська рада
до Центральна спілка споживчих товариств України
Харківська обласна спілка споживчих товариств
Товариство з обмеженою відповідальністю "Салгір"
Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"
третя особа позивача
третя особа відповідача Підприємство Харківської облспоживспілки "Сумський ринок"
про визнання недійсним договору та зобов"язання вчинити дії
Рішенням Господарського суду м.Києва від 19.12.2008 року у справі № 32/510 позов задовлено частково, визнано недійсним спільну постанову правління Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) від 28.04.2007 № 149 та президії Центрального комітету профспілки працівників споживчої кооперації України від 28.04.2007 № П-7/Р-14 «Про продаж підприємства Харківської облспоживспілки «Сумський ринок», якою оформлено погодження Центральною спілкою споживчих товариств (Укоопспілкою) продажу підприємства Харківської обласної спілки споживчих товариств «Сумський ринок», як цілісного майнового комплексу, до складу якого входять нежитлові будівлі літ. «А-2» площею 5157,9 кв.м., літ. «Б-1» площею 106,2 кв.м., що розташовані в м. Харкові по вул. Культури, 8.
Рішенням суду також визнано недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу від 12.05.2007, укладений між Харківською обласною спілкою споживчих товариств та Товариством з обмеженою відповідальністю «Салгір», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1160.
Провадження у справі в частині вимог позивача про визнання недійсним Акту прийому-передачі Підприємства Харківської обласної спілки споживчих товариств «Сумський ринок», Акту прийому-передачі Підприємства Харківської обласної спілки споживчих товариств «Сумський ринок», Акту прийому-передачі основних засобів від 14.05.2007, що підписані на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2007, укладеного між Харківською обласною спілкою споживчих товариств та Товариством з обмеженою відповідальністю «Салгір» припинити на підставі п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Провадження в справі в частині вимог позивача про зобов'язання Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» закрити реєстр прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на нежитлові приміщення будівлі літ. «А-2» загальною площею 5157,9 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 106,2 кв.м, що розташовані в м. Харкові по вул. Культури, 8 припинити на підставі п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.
На підставі рішення суду з Центральної спілки споживчих товариств підлягає стягненню на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 23,6 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також на підставі рішення суду з Харківської обласної спілки споживчих товариств підлягає стягненню на користь позивача 42,50грн. державного мита та 23,6 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З Товариства з обмеженою відповідальністю «Салгір» підлягає стягненню на користь позивача 42, 50 грн. державного мита та 23,6 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач Центральна спілка споживчих товариств України звернуся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати в частині визнання недійсною спільної постанови Правління Укоопспілки від 28.04.2007 р. № 149 та президії Центрального комітету профспілки працівників споживчої кооперації України від 28.04.2007р. № П-7/Р-14 та відмовити в цій частині у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального права, неповністю з»ясовано обставини, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач 1 посилається на те, що суд прийшов до помилкового висновку щодо погодження та продажу спірного майна без проведення аукціону, оскільки відповідачем 1 було лише надано згоду на продаж майна і в жодній мірі не визначено порядок його продажу, а зазначено що у разі прийняття рішенням вищим органом управління Харківської облспоживспілки або уповноваженим ним органом про продаж підприємства, правлінню облспоживспілки забезпечити його продаж відповідно до норм чинного законодавства України, нормативних актів Укоопспілки, статутів облспоживспілки та статуту підприємства.
Харківська обласна спілка споживчих товариств, не погодившись з прийнятим рішенням також подала апеляційну скаргу, просить рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач-2 посилається на те, що зазначена справа повинна бути розглянута у Господарському суді Харківської області, оскільки ч.І ст.15 ГПК України містить чітку регламентацію для підсудності спору про визнання недійсним договору, незалежно від кількості відповідачів по справі та фактичних обставин справи.
Крім того, приймаючи рішення про розірвання договору оренди землі, за наявності діючого, не скасованого та не визнаного недійсним рішення міськради від 06.10-2004р. № 153/04 суд безпосередньо порушив норми ст. 144 Конституції України та ст.. 73 ЗУ « Про місцеве самоврядування в Україні», по яким рішення органів влади та місцевого самоврядування є обов»язковими до виконання, та можуть бути визнані недійсними тільки у судовому порядку.
Відповідач 2 посилається на те, що рішення місцевого суду ґрунтується на посиланні на акт обстеження земельної ділянки № 758/07 від 28.03-07р., яким підтверджений факт відсутності у ТОВ «САЛГІР» оформленого права користування земельною ділянкою по вул..Культури,8 у м. Харкові та на підставі якого суд прийшов до висновку про нецільове використання землі. Фактично, ТОВ «САЛГІР» на час проведення обстеження не міг мати жодного документа на землю, оскільки користування об»єктами нерухомості здійснювалось товариством безпосередньо у відповідності до договору оренди з власником об»єктів нерухомості -Харківською облспоживспілкою, що підтверджено договором оренди та правовстановлюючими документами, які засвідчують право власності Харківської облспоживспілки та самим рішенням позивача про надання дозволу товариству на проведення реконструкції від 02.11 -06р. № 953.
По-друге, апелянт звертає увагу суду на те, що позивач підтвердив у своїй позовній заяві той факт, що рішенням від 02.11-06р. № 953 радою було надано дозвіл на проведення реконструкції будівель та споруд на земельній ділянці по вул..Культури,8 м. Харкова. ТОВ «САЛГІР» в ході судового розгляду справи були надані судові рішення, зокрема від 29.08-07р., якими підтверджено, що рішення позивача від 02.11-06р. № 953 на час розгляду справи є діючим. В підтвердження будь-яких порушень землекористування з боку Харківської облспоживспілки, або ПХО « Сумський ринок» судом та позивачем не було встановлено, що підтверджується відсутністю підтверджуючих документів, так як особи які допускають порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення землі або допускають інші порушення притягаються до адміністративної відповідальності. Позивачем не було надано доказів притягнення до відповідальності відповідачів, також як і протоколів про порушення порядку використання землі, чим не підтвердив факту порушення прав позивача як власника земель..
Представники відповідача-3, відповідача-4 та тертої особи в судове засідання не з”явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв»язку з неможливістю повноважного представника брати участь у судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думки представників позивача, відповідача-1 та відповідача -2, колегія вважає, що в справі достатньо доказів для її розгляду по суті, та приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників відповідача-3,відповідача-4 та тертьої особи .
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, відповідача-2, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.
Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ст.ст. 60, 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси і т.д. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження. Згідно зі ст. 142 Конституції України до власності територіальних громад міст відноситься земля.
Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з статтею 12 Земельного кодексу України до виключної компетенції міських рад віднесено розпорядження землями у межах відповідного населеного пункту.
06.06.2002 між виконавчим комітетом Харківської міської ради, як орендодавцем, та Спільним підприємством «Сумський ринок», як орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішень виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.02.1995 № 81, від 25.04.2000 № 547, від 07.03.2000 № 258 надав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування на умовах оренди строком до 08.02.2020 для експлуатації та обслуговування будівель та споруд ринку земельну ділянку за адресою: м.Харків, вул. Культури, 8, загальною площею 0,7654 га (на плані ділянка № 1 площею 0,7602 га, ділянка № 2 площею 0,0052 га).
Договір оренди земельної ділянки від 06.06.2002 зареєстровано у виконавчому комітеті Харківської міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 11.06.2002 за № 192/02.
Постановою правління Облспоживспілки Харківської спілки споживчих товариств від 28.01.2003 № 48 і на виконання рішення зборів від 06.07.2001 СП «Сумський ринок» було реорганізовано шляхом приєднання його до Облспоживспілки.
На підставі постанови правління Облспоживспілки Харківської спілки споживчих товариств від 29.01.2003 № 57 було створено Підприємство Харківської облспоживспілки «Сумський ринок» з передачею йому основних засобів реорганізованого спільного підприємства «Сумський ринок» в оперативне управління, як внеску Облспоживспілки до його статутного капіталу. До підприємства «Сумський ринок» також перейшли усі зобов'язання та майнові права Облспоживспілки в межах зобов'язань реорганізованого спільного підприємства «Сумський ринок».
27.08.2003 між Підприємством Харківської облспоживспілки «Сумський ринок» (орендодавцем за договором) та ТОВ «Салгір» (оредар за договором) укладено Договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв за актами приймання-передавання та технічного стану основних засобів в строкове користування з 01.09.2003 по 01.09.2004 основні засоби Підприємства Харківської облспожиспілки «Сумський ринок», розташованого по вул. Культури, 8 без зміни функціонального призачення осовних засобів.
Додатковою угодою від 22.10.2004 до укладеного договору оренди від 27.08.2003 підприємством Харківської облспоживспілки «Сумський ринок» та ТОВ «Салгір» було досягнуто згоду про викладення зазначеного договору в новій редакції, відповідно до якої орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду основні засоби: нежитлові будівлі літ. А-2, площею 4912,06 м.кв., літ. Б-1, площею 106,2 кв.м., відкритий торгівельний майданчик площею 3659,4 м.кв., у тому числі привозний майданчик (об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Культури, 8 Підприємства Харківської облспоживспілки «Сумський ринок».
Відповідно до умов Договору оренди від 27.08.2003 в редакції додаткової угоди від 22.10.2004 об'єкт знаходиться в оперативному управлінні орендодавця на підставі постанови правління Харкіської облспоживспілки № 57 від 29.01.2003 (пункт 1.2), об'єкт оренди викупу не підлягає (пункт 1.3).
Листом № 17 від 02.06.2004 Підприємство Харківської облспоживспілки «Сумський ринок» звернулось до міського Голови міста Харкова з проханням перереєструвати Договір від 06.06.2002 оренди земельної ділянки, розташованої у місті Харкові по вул. Культури, 8, загальною площею 0,7654 га з СП «Сумський ринок» на Харківську облспоживспілку у зв'язку з перереєстрацією Статуту підприємства.
Листом № 28 від 02.09.2004 Підприємство Харківської облспоживспілки «Сумський ринок» звернулось до міського Голови міста Харкова, в якому в доповнення до листа № 17 від 02.06.2004 просило припинити право користування земельною ділянкою площею 0,7654 у місті Харкові по вул. Культури, 8 у зв'язку зі зміною власника (приєднання до Харківської облспоживспілки).
Рішенням Харківської міської ради від 06.10.2004 № 153/04 «Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам» Спільному підприємству «Сумський ринок» було припинено право користування земельною ділянкою площею 0,7654 у місті Харкові по вул. Культури, 8 (листи від 02.06.2004 № 17, від 02.09.2004 № 28). Договір оренди земельної ділянки від 06.06.2002, реєстраційний № 192/02 від 11.06.2002 вирішено вважати таким, що припиняє дію з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки з Харківською обласною спілкою споживчих товариств, про що зазначено у Додатку № 2 до вказаного рішення від 06.10.2004 № 153/04.
Відповідно до пунктів 3, 5 рішення Харківської міської ради від 06.10.2004 № 153/04 «Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам» та пункту 1.82 Додатку № 3 до вказаного рішення Харківській обласній спілці споживчих товариств було надано в оренду строком до 01.09.2029 земельну ділянку площею 0,7654 у місті Харкові по вул. Культури, 8 для експлуатації та обслуговування будівель та споруд ринку в межах, визначених договором оренди земельної ділянки, реєстраційний номер № 192/02 від 11.06.2002, а також вимагалось не пізніше ніж 3-х місячний термін з дня прийняття цього рішення звернутись до Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради і оформити договір оренди земельної ділянки. В разі не оформлення договору оренди земельної ділянки в указаний термін зазначене рішення втрачає чинність.
13.01.2006 між Підприємством Харківської облспоживспілки «Сумський ринок», як орендодавцем, та ТОВ «Салгір», як орендарем, було укладено Договір про зміни та доповнення № 2 до договору оренди від 27.08.2003, відповідно до умов якого сторонами було погоджено викладення пунктів 1.3, 4.1.5 договору в новій редакції, а також п. 6.1, яким строк дії договору визначено з 13.01.2006 по 13.01.2016р.
Позивач вважає, що оскільки договір оренди земельної ділянки з Харківською облспоживспілкою у строк передбачений в рішенні Харківської міської ради від 06.10.2004 №153/04 укладений не був, належних та допустимих доказів його укладення станом на момент вирішення спору не надано, Харківська обласна спілка споживчих товариств втратила право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 0,7654 у місті Харкові по вул. Культури, 8.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 22-а-6375/08 від 18.11.2008р., встановлено що рішення Харківської міської ради, прийняте на 13 сесії 5 скликання 25.04.-07р. № 67/07 (додаток 2 п.53), яким скасований п.1.82 додатку 3 до рішення 25 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 06.10.-04р. № 153/04 в частині виділення землі Харківській облспоживспілці прийняте всупереч встановленому законодавством порядку, з перевищенням повноважень наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та на підставах не передбачених Земельним кодексом України. Також судом встановлено, що на підставі вказаного рішення міська рада станом на 18.11-08р. зобов»язана оформити договір оренди та надати земельну ділянку у користування Харківській облспоживспілці, що спростовує посилання позивача на трьохмісячний термін укладення договору та втрату права на укладання договору оренди.
Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Посилання на рішення Господарського суду Харківської області від 04.12.2007 у справі № 27/3)3-07, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2008, про розірвання договору оренди позовні вимоги задоволено частково, а саме: розірвано Договір оренди земельної ділянки від 06.06.2002, укладений між Харківською міською радою та Спільним підприємством «Сумський ринок» в обґрунтування висновків про визнання недійсним договору купівлі-продажу є помилковим, оскільки рішення суду про розірвання договору оренди землі від 04.09-08р., укладеного позивачем зі СП «Сумський ринок» не є доказом, який підтверджує порушення прав позивача відповідачами по справі та не є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним. Предметом спірного договору купівлі-продажу є цілісний майновий комплекс підприємства Харківської облспоживспілки «Сумський ринок». Власником як самого підприємства, так і основних засобів, які увійшли до складу активів є Харківська облспоживспілка, а не СП «Сумський ринок». При продажу цілісного майнового комплексу не враховується вартісне значення земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні.
Відповідно до ст. 415 ЦК України особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди) набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що і попередній власник (будівлі) споруди.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю або споруду до юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельної ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на які розташована будівля чи споруда. Таким чином вирішення питання оформлення прав на землю при придбання нерухомості віднесено до особи, яка є покупцем нерухомості.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова у справі № 5-а-1035/2007 та ухвалою Апеляційного адміністративного суду у справі № 22-а-6375/08 рішення 25 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 16.10.04р. № 153/04 залишено в силі. Зазначеним рішенням позивач виділив з правом орендного користування Харківській облспоживспліці строком до 01.09.2029р. земельну ділянку площею 0,7654 по вул. Культури, 8 м.Харкова для експлуатації та обслуговування будівель та споруд ринку (п.1.82 додатку 3 до рішення). Таким чином у позивача виник обов»язок по укладенню та підписанню договору оренди земельної ділянки, що підтверджується відповідними рішеннями судів.
28.03.2007 головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради Легейдою С.М. обстежено земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Культури, 8 («Сумський ринок»), Дзержинський район, загальною площею 0,7654 га, за результатами якого складено Акт № 758/07 обстеження земельної ділянки, відповідно до якого обстеженням на місцевості встановлено, що вищезазначена земельна ділянка огороджена металевою огорожею. Реконструкція розпочата, будівлі літ. «А-1», літ. «Б-1» зруйновані. Право користування земельною ділянкою не оформлено.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Салгір» на час проведення обстеження не міг мати жодного документа на землю, оскільки користування об»єктами нерухомості здійснювалось ним безпосередньо у відповідності до договору оренди з власником об»єктів нерухомості - Харківською облспоживспілкою, що підтверджується договором оренди та правовстановлюючими документами, які підтверджують право власності Харківської облспоживспілки, а також рішенням позивача про надання дозволу ТОВ «Салгір» на проведення реконструкції будівель та споруд на земельній ділянці по вул. Культури, 8 м.Харкова від 02.11.2006р. № 953.
Відповідно до ст. 144 Земельного кодексу України у випадках вчинення землекористувачем порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель повинен скласти протокол про порушення та видати особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-деннний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконує протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, то державний інспектор відповідно до закону повинен накласти на таку особу адміністративне стягнення та повторно видати вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків також у 30-денний строк. І лише у разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель може звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.
Позивач не надав суду доказів притягнення до відповідальності відповідачів, також як і протоколів про порушення порядку використання землі, чим не підтвердив факту порушення прав позивача як власника земель.
Згідно ст. 191 ЦК України підприємство - є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для цієї діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги та інші права. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу. Національним стандартом № 1 Загальні принципи оцінки майна і майнових прав" , затв. Постановою КМУ від 10.09.2003р. № 1440 встановлено, що цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їхні структурні підрозділи, які можуть бути виділені у встановленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.
Фактично, визначення прав та обов'язків, які переходять до нового власника підприємства по договору купівлі -продажу, визначається змістом акту приймання-передачі, в якому наведений розгорнутий перелік активів і пасивів.
Предметом договорів купівлі-продажу можуть бути як індивідуально визначені речі, так і визначені родовими ознаками. У даному випадку продажу підлягає цілісний майновий комплекс - у відповідності до ст. 191 ЦК України, а передача визначеного договором купівлі-продажу предмету - цілісного майнового комплексу проводилась у відповідності до ст. 655 ЦК України по актам приймання-передачі з індивідуальним визначенням об»єктів передачі.
Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин, який підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Тобто, при недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, коли така реєстрація визнана законом обов»язковою, такий правочин вважається неукладеним.
Частиною 1 ст. 215 ЦКУ визначено, що підставою недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.
Відповідно до ст. 218 ЦК України передбачені наслідки недодержання вимоги письмової форми правочину. У письмовій формі належить вчиняти право чини між юридичними особами (ст.. 208 ЦК України).
Статтею 220 ЦК України передбачені правові наслідки недодержання закону про нотаріальне посвідчення договору.
Статтею 657 ЦКУ встановлені певні вимоги до договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу - обов»язкова письмова форма, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація.
Таким чином, обґрунтування місцевим судом недійсності договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу тим, що не виконані умови цільового використання земельної ділянки по вул. Культури, 8 у м. Харкові, розірванням договору оренди земельної ділянки від 06.06.2002р. з СП «Сумський ринок», як підприємством яке не значиться у державному реєстрі підприємств, посиланням на відсутність прав у Харківської облспоживспілки на використання земельної ділянки, на зруйнування об»єктів нерухомості, розміщених на земельній ділянці та на застереження у договорі оренди з ТОВ «Салгір» щодо заборони викупу об»єктів нерухомості Сумського ринку не є підставами у розумінні законодавства для визнання договору недійсним.
Відповідно до ст. 111 Господарського кодексу України споживча кооперація в Україні - це система самоврядних організацій громадян ( споживчих товариств, їх союзів, об»єднань) а також підприємств та установ цих організацій.
Основним документом, що регулює діяльність структур споживчої кооперації є Статут. Тільки у ньому визначаються його органи управління, їх компетенція, порядок утворення майна, порядок розпорядження ним та інше. 1 лени Укоопспілки зберігають повну організаційну та господарську самостійність, права юридичних осіб і керуються у своїй діяльності власними Статутами. Тому порядок надання згоди, який надає Укоопспілка не можливо ототожнювати з порядком надання згод державним підприємствам, які не є власниками майна, яке використовується ними при здійсненні своїй діяльності, а є лише балансоутримувачами такого майна. Уданому випадку відчуження майна було проведено за рішенням вищого органу управління власника цього майна - Харківської облспоживспілки, що підтверджено відповідними правовстановлюючими документами та внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру прав власності на об»єкти нерухомості.
Згідно Статуту Харківської облспоживспілки ст. 18 п. є) передбачено право вищого органу управління - з»їзду делегувати Раді повноваження по праву продажу підприємств (єдиних майнових комплексів). Такі повноваження були передані Раді Облспоживспілки на ХІІІ з»їзді споживчої кооперації Харківської області.
Статтею 24 Статуту передбачено , що Рада розглядає питання та приймає рішення про продаж підприємств (єдиних майнових комплексів), основних засобів. Рада реалізувала надані їй повноваження шляхом прийняття 20.02.07р. на VІ зборах Ради рішення про надання клопотання Укоопспілці про продаж.
28.04.2007 Центральною спілкою споживчих товариств України Укоопспілкою та президією Центрального комітету профспілки працівників споживчої кооперації України було прийнято спільну постанову № 149-П-7/р-14 «Про продаж підприємства Харківської облспоживспілки «Сумський ринок», якою було надано попередню згоду Харківській облспоживспілці на продаж підприємства Харківської облспоживспілки «Сумський ринок», що розташоване за адресою: м.Харків, вул. Культури, 8.
Відповідно до постанови сьомих зборів Ради Харківської облспоживспілки тринадцятого скликання від 11.05.2007 «Про переміщення основних засобів з неподільного громадського майна в подільне та продаж підприємства Харківської облспоживспілки «Сумський ринок», основні засоби 1 групи підприємства Харківської облспоживспілки «Сумський ринок» з неподільного громадського майна було переміщено в подільне та внесено їх у зведений реєстр об'єктів нерухомості, визначених для продажу (пункт 1).
Також постановою від 11.05.2007 було прийнято рішення про продаж Підприємства Харківської облспоживспілки «Сумський ринок», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Культури, 8 Товариству з обмеженою відповідальністю «Салгір» не менше ніж за 4 млн.грн. (пункт 2) та доручено члену ради Харківської облспоживспілки Болдирєву Ф.С. підписати договір купівлі-продажу та акт приймання-передачі підприємства згідно вимогам діючого законодавства України (пункт 3).
12.05.2007 правлінням Облспоживспілки Харківської спілки споживчих товариств було прийнято постанову № 119 «Про продаж підприємства Харквської облспоживспілки «Сумський ринок», якою постановлено продати підприємство Харківської облспоживспілки «Сумський ринок» зі всіма активами та пасивами, що розташоване за адресою: м.Харків, вул. Культури, 8 Товариству з обмеженою відповідальністю «Салгір» за 5,5 млн.грн.
12.05.2007 між Харківською обласною спілкою споживчих товариств (відповідачем-2), як продавцем, та ТОВ «Салгір» (відповідачем-3), як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу, який було посвідчено приватним нотарусом Харківського міського нотаріального округу 12.05.2007 за реєстровим № 1160 (далі-Договір купівлі-продажу від 12.05.2007, оспорюваний договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору купівлі-продажу від 12.05.2007 продавець зобов'язався передати у власність покупця підприємство Харківської облспоживспілки «Сумський ринок», як єдиний майновий комплекс», а покупець зобов'язався прийняти підприємство та сплатити його вартість відповідно до умов, визначених цим договором.
Пунктом 2.1 Договору купівлі-продажу від 12.05.2007 сторони погодили, що покупець набуває право власності на підприємство, в тому числі нежитлові будівлі, з моменту нотаріального посвідчення цього договору, державної реєстрації та оплати першого траншу 14.05.2007.
Пунктом 1.4 Договору купівлі-продажу від 12.05.2007 сторони погодили, що до складу підприємства входять нежитлові будівлі літ. «А-2» площею 5157,9 кв. м., літ. «Б-1» площею 106,2 кв. м., розташовані по вул. Культури, 8 в м. Харкові, та належать продавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.04.2003, витягу про реєстрацію право власності на нерухоме майно КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за № 356477 від 14.04.2003, та інші активи і пасиви підприємства згідно актів приймання-передавання.
Аналізуючи наведене, колегія не вбачає підстав для задоволення позову щодо визнання недійсним постанови правління Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) від 28.04.2007 № 149 та президії Центрального комітету профспілки працівників споживчої кооперації України від 28.04.2007 № П-7/Р-14 «Про продаж підприємства Харківської облспоживспілки «Сумський ринок», якою оформлено погодження Центральною спілкою споживчих товариств (Укоопспілкою) продажу підприємства Харківської обласної спілки споживчих товариств «Сумський ринок», як цілісного майнового комплексу, до складу якого входять нежитлові будівлі літ. «А-2» площею 5157,9 кв.м., літ. «Б-1» площею 106,2 кв.м., що розташовані в м. Харкові по вул. Культури, 8 та договору купівлі-продажу від 12.05.2007, укладений між Харківською обласною спілкою споживчих товариств та Товариством з обмеженою відповідальністю «Салгір», посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1160.
Щодо вимог про визнання недійсним Акту прийому-передачі Підприємства Харківської обласної спілки споживчих товариств «Сумський ринок», Акту прийому-передачі основних засобів від 14.05.2007, Акту прийому-передачі реєстраційних документів від 14.05.2007, що підписані на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2007, укладеного між Харківською обласною спілкою споживчих товариств та ТОВ «Салгір» та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тимченко Т.В. 12.05.2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1160, колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, договори (правочини) носять вольовий характер, який проявляється у вільному від примусу з боку будь-яких органів та осіб виборі напрямку своєї поведінки щодо набуття прав та створення для себе обов'язків.
Враховуючи викладене, Акт прийому-передачі Підприємства Харківської обласної спілки споживчих товариств «Сумський ринок», Акт прийому-передачі Підприємства Харківської обласної спілки споживчих товариств «Сумський ринок», Акт прийому-передачі основних засобів від 14.05.2007, Акт прийому-передачі реєстраційних документів від 14.05.2007 згідно договору купівлі-продажу від 12.05.2007 не мають ознак правочину в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»)
Згідно п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження справі в частині вимог позивача про визнання недійсними Акту прийому-передачі Підприємства Харківської обласної спілки споживчих товариств «Сумський ринок», Акту прийому-передачі основних засобів від 14.05.2007, Акту прийому-передачі реєстраційних документів від 14.05.2007, що підписані на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2007, підлягає припиненню на підставі п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Щодо вимоги позивача про зобов»язання Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» закрити реєстр прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на нежитлові приміщення будівлі літ. «А-2» загальною площею 5157,9 кв.м та літ. «Б-1» загальною площею 106,2 кв.м, що розташовані в м. Харкові по вул. Культури, 8, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі зазначені у цій нормі справи, крім, зокрема, інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що визначено статтею 1 зазначеного Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно з п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції №7/5 від 07.02.2002, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Таким чином, четвертий відповідач у розумінні п. 7 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи суб'єктний склад та характер правовідносин, позовна вимога про зобов'язання Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» закрити реєстр прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на нежитлові приміщення будівлі літ. «А-2» загальною площею 5157,9 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 106,2 кв.м, що розташовані в м. Харкові по вул. Культури, 8 має ознаки адміністративного спору, який підвідомчий суду, до компетенції якого належить розгляд адміністративних справ.
Згідно з п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи вищевикладене, колегія дійшла до висновку про припинення провадження в частині позовних вимог до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» на підставі п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Харківської обласної спілки споживчих товариств підлягає частковому задоволенню. Апеляційна скарга Центральної спілки споживчих товариств України підлягає задоволенню у зв»язку з чим рішення підлягає зміні.
В зв'язку із задоволенням апеляційної скарги Центральної спілки споживчих товариств України, та частковим задоволенням апеляційної скарги Харківської обласної спілки споживчих товариств витрати відповідачів по сплаті державного мита при їх поданні, слід віднести на позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Харківської обласної спілки споживчих товариств задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Центральної спілки споживчих товариств України задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2008р. у справі № 32/510 скасувати частково.
Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«Провадження у справі в частині вимог позивача про визнання недійсним Акту прийому-передачі Підприємства Харківської обласної спілки споживчих товариств «Сумський ринок», Акту прийому-передачі Підприємства Харківської обласної спілки споживчих товариств «Сумський ринок», Акту прийому-передачі основних засобів від 14.05.2007, що підписані на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2007, укладеного між Харківською обласною спілкою споживчих товариств та Товариством з обмеженою відповідальністю «Салгір» припинити на підставі п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Провадження в справі в частині вимог позивача про зобов'язання Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» закрити реєстр прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на нежитлові приміщення будівлі літ. «А-2» загальною площею 5157,9 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 106,2 кв.м, що розташовані в м. Харкові по вул. Культури, 8 припинити на підставі п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України.
В іншій частині позову відмовити.»
Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код 0405924) на користь Центральної спілки споживчих товариств (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, код 001835) 42,50 грн. витрат за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код 0405924) на користь Харківської обласної спілки споживчих товариств (61125, м Харків, Нерічинська Набережна, 14, код 01777618) 42,50 грн. витрат за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.
Матеріали справи № 32/510 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.