Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215
Іменем України
28.05.2009
Справа №2-19/452-2009
За позовом - Фонду майна АР Крим, м.Сімферополь АР Крим
До відповідача - ВАТ «Кримський содовий завод», м.Красноперекопськ АР Крим
Про визнання недійсним договору та витребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя Мокрушин В.І.
Від позивача - Соловйова К.С., головний спец.юр.відділу, довіреність № 37-Д від 19.03.2009 р.
Від відповідача - Вовк В.І., начальник юридичного відділу, довіреність № 57 від 25.12.2008 р.
Суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача та просить визнати недійсним договір оренди державного майна № 4 від 15 серпня 1997 р. та вилучити з незаконного володіння ВАТ «Кримський содовий завод» та передати Фонду майна АР Крим майно заводу великопанельного домобудівництва, що раніш входило до складу Будівельного управління № 50 треста «Перекопхімбуд» та знаходилось у користуванні за договором оренди у Кримського содового заводу. Позовні вимоги мотивовано тим, що укладений договір суперечить діючому законодавству.
Відповідач надав відзив на позов, згідно якому позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представника позивача від давав пояснення на російський мові.
Згідно із клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.
Справа розглядалась відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) за наявними матеріалами.
Розглянув матеріали справи, суд -
15 серпня 1997 року між Представництвом Фонду майна АР Крим у м.Красноперекопську і Красноперекопському районі та ВАТ «Кримський содовий завод» було укладено договір оренди державного майна - підсобного виробництва з виготовлення деталей великопанельного домобудівництва.
Відповідно до п 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне управління і використання майно підсобного виробництва СУ-50 по виготовленню деталей великопанельного домобудівництва, склад і вартість якого встановлюється у відповідності з передавальним балансом зазначеного підприємства складеним станом на 01.08.1997 р. і вартість якого становить 9773371 грн.
Відповідно до п.3.1, 3.2 вказаного договору за рахунок орендної плати орендар проводить утримання виробництва, його охорону, сплачує витрати за енергопостачання орендованого майна за згодою орендодавця.
Розмір орендної плати може бути переглянутий за згодою сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів і в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до п.9.1, 9.2 вказаного договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань відповідно діючого договору сторони несуть відповідальність передбачену діючим законодавством України. Спори, які виникають в ході виконання даного договору вирішуються за згодою сторін. Якщо згоді не буде досягнуто, спір передається на розгляд до арбітражного суду.
Відповідно до п.10.1 вказаний договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до п.10.2 вказаного догвору умови даного договору зберігаються упродовж дії всього строку договору і в випадках, коли після його укладення законодавством встановлені правила, ускладнюючи положення орендаря.
Відповідно до п.10.3 вказаного договору зміна або розірвання даного договору можуть бути проведені за згодою сторін. Одностороння відмова від виконання і від внесення змін не допускається.
Відповідно до п.10.6 вказаного договору при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його дії упродовж одного місяця він вважається продовженим на той саме строк на тих же умовах, які були передбачені даним договором.
Майно було передано відповідачу за актом приймання-передачі від 15.08.1997 р. (а.с.12).
Позивач просить визнати недійсним договір оренди державного майна № 4 від 15 серпня 1997 р. та вилучити з незаконного володіння ВАТ «Кримський содовий завод» та передати Фонду майна АР Крим майно заводу великопанельного домобудівництва, що раніш входило до складу Будівельного управління № 50 треста «Перекопхімбуд» та знаходилось у користуванні за договором оренди у Кримського содового заводу.
Відповідно до п.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (від 10.04.1992 року № 2269-XII із змінами та доповненнями) у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до п.1 ст.785 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона було одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Однак, згідно умов договору, якщо жодна із сторін по закінченні строку його дії не заявить протягом місяця про його розірвання, даний договір вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах. Таким чином, договір є на цей час дійсним.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності, але не більше п'яти відсотків від вартості орендованого майна.
Відповідно до п.3 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 04 жовтня 1995 р. № 786, передбачено, що до орендної плати не включаються оплата послуг, які згідно з договором оренди зобов'язується надавати орендодавець, а також витрати на утримання орендованого майна, що суперечить п.3.1 договору оренди державного майна № 4 від 15.08.1997 р., однак це не позбавляє права позивача звернутися до господарського суду із позовом про внесення відповідних змін до договору. Недійсність окремого пункту договору не може бути підставою для визнання недійсним всього договору, якщо цей пункт не стосується істотних умов договору.
З урахуванням викладеного, суд у задоволенні позову відмовляє.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) суд, -
· У задоволенні позову відмовити.
Рішення оформлено
відповідно до ст.84, 85 ГПК України
02.06.2009 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.