ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 33/80
07.04.09
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом приватного підприємства «Постачальник»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Беарс Логістік Центр»
про стягнення 9 516,92 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Гартингер С.М. -представник за довіреністю № 31/09 від 23.02.2009 року;
від відповідача: не з'явився.
встановив :
Приватне підприємство «Постачальник»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Беарс Логістік Центр»про стягнення заборгованості в сумі 240 037,15 грн. за договором № 10/16-07 від 16.10.2007 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 03.09.2007 року було досягнуто істотних умов по договору підряду.
Відповідно до замовлення №664 від 03.09.2007 року та видаткової накладної № РН-0000247 від 11.09.2007 року продукцією виступали перила за формою, що вказані в кресленні та асортименті, що вказані в попередньому кошторисі.
Відповідно до замовлення №664 від 03.09.2007 року загальна ціна договору становить 13 250,00 грн., дата виконання робіт 12.10.2007 року.
Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі та у встановлений термін. А саме: 11.09.2007 року було повністю виготовлено обумовлену в замовленні продукцію та здійснено її монтаж. Цей факт підтверджено видатковою накладною №РН-0000247 від 11.09.2007 року.
03.09.2007 року відповідачем було оплачено тільки авансову суму в розмірі 6 250,00 грн.
На момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2009 року порушено провадження у справі № 33/80, розгляд справи призначено на 10.03.2009 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2009 року розгляд справи відкладено на 24.03.2009 року у зв'язку з неявкою представників сторін.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.03.2009 року продовжено строк розгляду справи, розгляд справи № 33/80 відкладено на 07.04.2009 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.
У судовому засіданні 07.04.2009 року представник позивача подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити, стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 7 000,00 грн., індекс інфляції в розмірі 1 624,00 грн., три проценти річних в розмірі 255,45 грн., пеню в розмірі 637,47 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із його необґрунтованістю.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
31.07.2007 року позивачем був виставлений відповідачу рахунок-фактура № 0000069 від 31.07.2007 року на суму 13 250,00 грн.
З наявного в матеріалах справи замовлення №664 від 03.09.2007 року вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Барс Логістік Центр»замовило у позивача виготовлення перил та його монтаж на загальну суму 13 250,00 грн. Датою виконання робіт є 12.10.2007 року.
Відповідач частково оплатив виконання робіт в розмірі 6 250,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 8343 від 03.09.2007 року з призначенням платежу: «часткова оплата за виготовлення перил зг. р.69 від 31.07.07р.».
Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Оскільки, законодавством України не передбачено спеціальних вимог до форми договору підряду, а також сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору (таких як предмет, ціна, строк виконання робіт), тому суд вважає, що між сторонами був укладений договір підряду в спрощений спосіб.
Відповідно до ч.1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
11.09.2007 року позивач виготовив перили та здійснив їх монтаж, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000247 від 11.09.2009 року, яка підписана сторонами.
Вищезазначену видаткову накладну від відповідача підписав уповноважений представник товариства з обмеженою відповідальністю «Барс Логістик Центр»Галепа О.В. на підставі довіреності серія НБЄ № 687102 від 04.09.2007 року, дійсна до 13.09.2007 року.
Згідно з ч.1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000118 від 12.11.2007 року на залишкову суму заборгованості в розмірі 7 000,00 грн., в якому передбачено, що рахунок дійсний для оплати до 12.11.2007 року.
Відповідно до ч.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату за виконані роботи до 12.11.2007 року.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 7 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 1 624,00 грн. та три проценти річних в розмірі 255,45 грн.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок індексу інфляції:
Місяць
Сума заборгованості, грн.
Індекси інфляції за певний місяць
Сума з урахування індексу інфляції, грн.
Розмір індексу інфляції, грн.
Листопад 2007 року
7 000,00
102,2
7 154,00
154,00
Грудень 2007 року
7 000,00
102,1
7 147,00
147,00
Січень 2008 року
7 000,00
102,9
7 203,00
203,00
Лютий 2008 року
7 000,00
102,7
7 189,00
189,00
Березень 2008 року
7 000,00
103,8
7 266,00
266,00
Квітень 2008 року
7 000,00
103,1
7 217,00
217,00
Травень 2008 року
7 000,00
101,3
9 091,00
91,00
Червень 2008 року
7 000,00
100,8
7 056,00
56,00
Липень 2008 року
7 000,00
99,5
6 965,00
-35,00
Серпень 2008 року
7 000,00
99,9
6 993,00
-7,00
Вересень 2008 року
7 000,00
101,1
7 077,00
77,00
Жовтень 2008 року
7 000,00
101,7
7 119,00
119,00
Листопад 2008 року
7 000,00
101,5
7 105,00
105,00
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення індексу інфляції підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 528,00 грн.
В частині стягнення 96,00 грн. індексу інфляції відмовити.
Розрахунок трьох процентів річних:
за період з 13.11.2007 року по 30.12.2008 року:
- 7 000,00 * 3%/365 (днів у 2007 році)* 49 днів = 28,19 грн.;
- 7 000,00 *3%/366 (днів у 2008 році) * 365 = 209,43 грн.
Вимога позивача щодо стягнення трьох процентів річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 237,62 грн.
В частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 17,83 грн. відмовити.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 637,47 грн.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Оскільки, сторонами був укладений договір у спрощений спосіб та не визначено розміру пені, тому вимога позивача щодо стягнення пені в розмірі 637,47 грн. не підлягає задоволенню.
Частина 2 статті 34 ГПК України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п.2 ч.1 статті 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:
на позивача в сумі 8,05 грн., на відповідача -93,95 грн.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:
на позивача в розмірі 9,30 грн., на відповідача -108,70 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ч.2 ст.34, п.2.ч.1, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Барс Логістік Центр»(02660, м. Київ, вул. Попудренка, будинок 52, код ЄДРПОУ 32376935) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного підприємства «Постачальник»(18000, м. Черкаси, вул. Сурікова, 14а, р/р 26007361 в ВАТ «ЕРСТЕ БАНК»м. Київ, МФО 380009, код ЄДРПОУ 31423732) суму основного боргу 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 1 528 (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 237 (двісті тридцять сім) грн. 62 коп. та витрати по сплаті державного мита в сумі 93 (дев'яносто три) грн. 95 коп. та 108 (сто вісім) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення індексу інфляції в розмірі 96,00 грн., трьох процентів річних в розмірі 17,83, пені в розмірі 637,47 грн. відмовити.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання повного тексту рішення 03.06.2009 року.