ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 33/85
07.04.09
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегастіл»
до приватного підприємства «Технодім»
про стягнення 222 465,32 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Беліба Ю.О. -представник за довіреністю № б/н від 08.12.2008 року;
від відповідача: не з'явився.
встановив :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегастіл»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «Технодім»про стягнення 222 465,32 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.07.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір № 99 постачання металопрокату, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору металопрокат, асортимент, кількість, ціна та інші суттєві характеристики якого вказуються в накладних.
Відповідно до п.3.4 договору моментом виконання обов'язку постачальника передати товар покупцю вважається момент надання товару в розпорядження покупця.
Відповідно до п.4.2 договору порядок оплати вказується окремо в кожному додатку до договору.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 405 804,00 грн., що підтверджується накладними: № ОтМС-001884 від 22.10.2008 року на суму 203700,00 грн. та № ОтМС-001964 від 03.11.2008 року на суму 202 104,00 грн.
Відповідачем була проведена частково оплата в розмірі 183 700,00 грн.
Таким чином, на момент звернення до суду загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 222 465,32 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2009 року порушено провадження у справі 33/85, розгляд справи призначено на 10.03.2009 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2009 року розгляд справи відкладено на 24.03.2009 року у зв'язку з неявкою представників сторін.
У судовому засіданні сторонами подано заяву про продовження строку розгляду справи.
Суд задовольнив заяву та продовжив строк розгляду справи.
Представники сторін подали заяви про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Представник позивача вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.12.2008 року не виконав.
Судом оголошено перерву до 07.04.2009 року для надання додаткових доказів по справі.
У судове засідання 07.04.2009 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача подав через загальний відділ канцелярії заяву про уточнення позовних вимог, просив припинити провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 222 104,00 грн., стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 49,50 грн., три проценти річних в розмірі 311,82 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 2 224,65 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Також, відмовився від клопотання про забезпечення позову поданого з позовною заявою.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд припиняє провадження щодо основної частини заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору, в іншій частині позов задовольняє повністю з перерахуванням судом трьох процентів річних.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
07.07.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мегастіл»(постачальник) та приватним підприємством «Технодім»(покупець) був укладений договір поставки № 99.
Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Відповідно до п.1.1 договору № 99 від 07.07.2008 року, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити металопродукцію у кількості, асортименті та на умовах згідно специфікаціям.
Згідно з п.2.1 договору № 99 від 07.07.2008 року ціни на товар, що продається за цим договором, вказані в додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.4 договору № 99 від 07.07.2008 року передбачено, що моментом виконання обов'язку постачальника передати товар покупцю вважається момент надання товару в розпорядження покупця.
Відповідно до додатку № 2 до договору № 99 від 07.07.2008 року продавець повинен постави 23.10.2008 покупцю товар на загальну суму 203 700,00 грн.
Та, відповідно до додатку № 3 до договору № 99 від 07.07.2008 року продавець повинен постави 04.11.2008 покупцю товар на загальну суму 202 104,00 грн.
На виконання умов договору та додатків до договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 405 804,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
- видатковою накладною № ОтМС-001884 від 22.10.2008 року на суму 203 700,00 грн. (товар по якій отримав уповноважений представник приватного підприємства «Технодім»Юрко Олександр Іванович, що підтверджується довіреністю серія ТД № 892837 від 22.10.2008 року, дійсна до 31.10.2008 року);
- видатковою накладною № ОтМС-001964 від 03.11.2008 року на суму 202 104,00 грн. (товар по якій отримав уповноважений представник приватного підприємства «Технодім»Юрко Олександр Іванович, що підтверджується довіреністю серія ТД № 892866 від 03.11.2008 року, дійсна до 12.11.2008 року).
Згідно з ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.4.2 договору № 99 від 07.07.2008 року порядок оплати вказується в кожному додатку до договору.
Згідно додатку № 2 до договору № 99 від 07.07.2008 року умови оплати: 50% по факту поставки товару, 50% протягом п'яти банківських днів з дня отримання товару.
Відповідно до додатку № 3 до договору № 99 від 07.07.2008 року умови оплати: протягом п'яти банківських днів з дня отримання товару.
Відповідачем було частково оплачено товар на загальну суму 183 700,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача.
В судовому засіданні представником позивача було надано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої він зазначив, що оскільки, відповідачем 30.01.2009 року по накладній № 72-Б було відпущено позивачу товар на загальну суму 222 104,00 грн., тобто на суму основного боргу, тому позивач погоджується зарахувати зустрічну поставку товару в рахунок погашення заборгованості за договором № 99 від 07.07.2008 року та видаткову накладну № 72-Б від 30.01.2009 року на загальну суму 222 104,00 грн.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 222 104,00 грн. спростовано, оскільки відповідачем поставлено товар позивачу на суму заборгованості і позивачем зараховано зустрічну поставку товару в рахунок погашення заборгованості за договором № 99 від 07.07.2008 року, тому суд припиняє провадження у справі в частині основної заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимога позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 49,50 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Розрахунок трьох процентів річних:
- по видатковій накладній № ОтМС-001884 від 22.10.2008 року на суму 203 700,00 грн. (за період з 31.10.2008 року по 26.11.2008 року):
90 000,00 грн. * 3%/366* 3 = 22,13 грн.;
30 000,00 грн. * 3%/366* 8 = 19,67 грн.;
20 000,00 грн. * 3%/366* 13 = 21,31 грн.;
- по видатковій накладній № ОтМС-001964 від 03.11.2008 року на суму 202 104,00 грн. (за період з 12.11.2008 року по 26.11.2008 року):
202 104,00 * 3%/366* 15 = 248,49 грн.
Таким чином, загальний розмір трьох процентів річних за перерахунком суду становить 311,60 грн. та підлягає задоволенню.
Відповідно до п.2 ч.1 статті 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, відповідачем було прострочено оплату заборгованості по договору № 99 від 07.07.2008 року і відпущено позивачу товар 30.01.2009 року (для проведення зарахування позивачем позовних вимог), тобто після порушення провадження у справі, тому витрати по сплаті державного мита в сумі 2 224,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч. 1, ч.5 ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ч.2 ст.80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Припинити провадження у справі в частині основної суми заборгованості.
2.В іншій частині позов задовольнити повністю.
3.Стягнути з приватного підприємства «Технодім»(02660, м. Київ, пр-т. Визволителів, 17; р/р 26009401028464 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Києва, МФО 322904, код ЄДРПОУ 30553148) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мегастіл» (40030, м. Суми, вул. Героїчна, 38, р/р 26009001000416 в СФ ВАТ Банк «Біг Енергія», МФО 337803, код ЄДРПОУ 33814161) індекс інфляції в розмірі 49 (сорок дев'ять) грн. 50 коп., три проценти річних в розмірі 311 (триста одинадцять) грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 224 (дві тисячі двісті двадцять чотири) грн. 65 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання повного тексту рішення 29.05.2009 року.