Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "11" червня 2009 р. Справа № 11/6-Д
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Маріщенко Л.О.
судді
за участю представників сторін
від позивача Іванов В.В. - директор.
від відповідача Григорчук О.В - дов. № 08/6572 від 26.12.2008 року
Розглянувши справу за позовом Фермерського господарства "ВикС" (с. Ушомир Коростенського району)
до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" Коростенський район електричних мереж
про про примушення укласти угоду на постачання електроенергії
Позивачем подано позов про зобов'язання відповідача укласти Договір на постачання електроенергії споживачам.
В судове засідання представник позивача позовні вимоги підтримав.
В судовому засіданні від 03.03.2009р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав заявлених в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, як заявлені безпідставно, надав письмовий відзив.
Дослідивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд,-
07.11.2006р. відокремленим підрозділом "Держенергонагляду у центральному регіоні" Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Житомирської області Коростенського відділення було видано припис №К132/ІТЗ, відповідно до якого було припинено споживання електричної енергії по стрічковій пилорамі в зв'язку з незадовільним технічним станом електроустановок споживача, та відсутністю обслуговуючого електротехнічного персоналу та запропоновано план заходів щодо виконання припису.
Позивач вказує, що ним було виконано вимоги припису, однак відповідач, на думку позивача, безпідставно зобов'язує його знов виконати ті самі вимоги припису.
Пояснює, що цим самим порушено його право на отримання електроенергії та просить зобов'язати відповідача укласти з ним Договір на постачання електроенергії в зв'язку з виконаннями ним припису №К132/ІТЗ від 07.11.2006р.
Відповідач позовні вимоги заперечив, вказує, що позивачем не було надано документ, яким визначено його право власності чи право користування на об'єкт, що передбачено п.5.4 Правил користування електричною енергією.
Зазначає, що позивачем не виконано п.5.3, п.5.4 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, в результаті чого відсутні підстави для подачі напруги на реконструйований об'єкт.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд в задоволенні позовних вимог відмовляє з наступних підстав.
По-перше, за частинами 1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
- визнання права;
- визнання правочину недійсним;
- припинення дії, яка порушує право;
- відновлення становища, яке існувало до порушення;
- примусове виконання обов'язку в натурі;
- зміна правовідношення;
- припинення правовідношення;
- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вимоги про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір на постачання електроенергії не підлягає задоволенню, оскільки за ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Однак з наданих до справи документів не вбачається, що укладення договору на постачання електроенергії є обов'язковим на підставі закону, його укладення передбачено угодою сторін, чи сторони зобов'язувалися укласти договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
По-друге, згідно п. 5.4. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики, від 31.07.1996, № 28, для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача заявник має надати відповідній організації такі документи:
1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;
2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
3) однолінійну схему електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
4) відомості щодо розрахункових засобів обліку (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;
6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);
7) копію свідоцтва про державну реєстрацію для фізичних осіб - підприємців;
8) копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України для юридичних осіб;
9) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача;
10) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;
11) копію установчих документів (статут, положення тощо);
12) копію акта допуску про підключення електроустановки та у визначених законодавством випадках - акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);
13) довідку про перелік територіально відокремлених площадок вимірювання (об'єктів споживача) із зазначенням величин приєднаної потужності електроустановок на цих об'єктах;
14) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);
15) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані розрахункових засобів обліку субспоживачів (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше).
Позивачем не було надано доказів надання відповідачу документів на підтвердження права власності чи користування на земельну ділянку та об'єкти нерухомості.
Крім того, безпідставним є посилання позивача на факт повідомлення відповідача щодо необхідності розірвання договору з СТОВ "Давидівське" та необхідність укладання Договору з позивачем, оскільки СТОВ "Дивидівське" було ліквідоване, а позивач не є його правонаступником.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись. ст.ст. 22, 32, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Маріщенко Л.О.
дата підписання 16.06.09 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу