ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 11/6
12.05.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"
до
Інституту хірургії та трансплантології Академії медичних наук України
про
визнання договору оренди пролонгованим
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача
Турченюк Н.В. -представник
від відповідача
Гузь О.О. -представник
В судовому засіданні 12.05.2009 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (далі - позивач) до Інституту хірургії та трансплантології Академії медичних наук України (далі - відповідач) про визнання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 265 від 26.04.2001 пролонгованим до 25.10.2011.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки відповідач протягом одного місяця після закінчення строку дії договору з 25.10.2008 до 25.11.2008 не надіслав позивачу повідомлення про небажання продовжувати договір оренди і розірвання договору оренди, на думку позивача, є підстави вважати договір пролонгованим. Крім того, позивач зазначає, що протягом всього часу користування об'єктом оренди добросовісно виконував умови Договору оренди, сумлінно користувався об'єктом оренди та своєчасно сплачував орендну плату та всі поточні комунальні платежі. Також, за твердженням позивача, відповідачем було виставлено рахунок № 251 від 12.11.2008 на оплату орендної плати та комунальних послуг на суму 5 693,90 грн., який був оплачений позивачем.
Відповідач у відзиві на позов просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки до закінчення строку дії договору позивача було повідомлено листом №1011 від 04.08.2008 про неможливість продовження договору строку оренди, який закінчувався 25.10.2008. Крім того, відповідач зазначає, що кошти на оплату орендної плати та комунальних послуг, які надійшли на рахунок відповідача, були повернуті позивачу у повному обсязі, як помилково зараховані, про що позивача було повідомлено листом № 1572 від 02.12.2008.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
26.04.2001 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" було укладено Договір оренди № 265 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди).
01.12.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та Інститутом хірургії та трансплантології Академії медичних наук України було укладено Договір про поступку угоди, за умовами якого Регіональне відділення Фонду державного майна України передало, а відповідач прийняв на себе права та обов'язки першого і став стороною за Договором оренди № 265 від 26.04.2001.
У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України" 01.12.2004 між Інститутом хірургії та трансплантології Академії медичних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" було укладено Додаткову угоду до Договору оренди нерухомого майна № 265 від 26.04.2001, якою Договір оренди № 265 викладено у новій редакції.
26.04.2007 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 4 до договору оренди № 265 від 26.04.2001 нежитлового приміщення, що належить до державної власності.
Згідно з п. 10.1 Договору оренди в редакції Додаткової угоди № 4 цей Договір діє з 26.04.2007 по 25.04.2008.
За умовами Договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення, площею 119,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30, яке знаходиться на балансі Інституту хірургії та трансплантології під кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи, та не може використовуватись за іншим призначенням.
26.04.2008 позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 5 про внесення змін до Договору оренди № 265 від 26.04.2001 нежитлового приміщення, що належить до державної власності,
У зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди Додатковою угодою № 5, відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 10.1 Додаткової угоди № 4 до Договору оренди, сторони погодили продовжити термін дії Договору оренди з 26.04.2008 по 25.10.2008 на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди та Додатковими угодами № 1-4.
Пунктом 10.6 Додаткової угоди № 4 встановлено, що чинність Договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку дії, на який його було укладено.
Згідно з п. 10.1 Договору оренди в редакції Додаткової угоди № 4 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього Договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, цей Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з письмового дозволу Академії медичних наук України.
У відповідності з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
18.08.2008 відповідач надіслав позивачу лист № 1011 від 04.08.2008, в якому повідомив позивача, що 25.10.2008 закінчується термін дії Договору оренди та про неможливість продовження Договору оренди. У зв'язку з чим, відповідач просив позивача після закінчення строку дії Договору звільнити приміщення, передати його інституту та оформити це актом приймання-передачі (належним чином засвідчена копія листа, опису вкладення поштового відправлення та відповідних аркушів журналу вихідних листів Інституту хірургії та трансплантології Академії медичних наук України містяться в матеріалах справи).
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Суд відзначає, що заяву про припинення договору сторона договору може подати і до закінчення строку дії договору оренди. Даний висновок викладено у Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна” № 02-5/237 від 25.05.2000.
Відповідно до ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Тобто, за своїм змістом поновлення (пролонгація) договору - це продовження на той самий строк колишнього договору, а не укладення нового. Підставою припинення договору є закінчення строку дії договору за умови, що наймодавець вимагатиме повернення йому майна. За відсутності такої вимоги договір не припиняється.
В даному випадку, відповідач до закінчення терміну дії договору вчинив дії, що свідчать про його відмову від пролонгації договору, внаслідок чого виключається настання наслідків, передбачених ч. 1. ст. 764 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Умовами укладеного між сторонами Договору оренди не передбачено автоматичного поновлення строку його дії; реалізація переважного права на поновлення договору оренди можлива в разі відсутності заперечень з боку сторін та за наявності письмового дозволу Академії медичних наук України.
Позивачем не надано суду доказів звернення до Академії медичних наук України за отриманням дозволу на поновлення договору оренди.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи відмову відповідача від продовження договору, відсутність дозволу Академії медичних наук України на продовження Договору в порядку, передбаченому п. 10.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 4, закінчення строку, на який його було укладено, а також той факт, що у відповідності до п. 10.6 Договору в редакції Додаткової угоди № 4 чинність Договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку дії, на який його було укладено, суд дійшов висновку, що Договір оренди нежилого приміщення, площею 119,0 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30, укладений між Інститутом хірургії та трансплантології Академії медичних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес", втратив чинність та припинив свою дію з 26.10.2008.
Посилання позивача, що платіжним дорученням № 305 від 27.11.2008 ним було перераховано позивачу плату за послуги оренди приміщення та комунальні послуги за листопад у розмірі 5 693,90 грн., як на підставу для пролонгації Договору оренди, судом не приймається, оскільки, відповідач листом № 1572 від 02.12.2008 повідомив позивача про повернення надісланих 28.11.2008 коштів та платіжним дорученням № 2327 від 03.12.2008 повернув на рахунок позивача кошти в сумі 5 693,90 грн., як помилково перераховані.
Позивач вказує, що сумлінно, відповідно до умов Договору оренди, користувався об'єктом оренди. Як роз'яснив Вищий господарський суд України в п. 12 Роз'яснень від 25.05.2000 № 02-5/237 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна” при вирішенні спорів про продовження договору оренди на новий строк слід виходити з того, що належне виконання орендарем договору оренди презюмується, якщо орендодавцем не буде доведено інше.
Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Державної установи “Інститут хірургії та трансплантології Академії медичних наук України” № 04-21/54 від 03.10.2008 встановлено факт реалізації позивачем товарів підакцизної групи (тютюнові вироби), тоді як, відповідно до Договору оренди, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" займає приміщення для розміщення кафе без права продажу товарів підакцизної групи, та не може використовуватись за іншим призначенням. Таким чином, відповідачем доведено суду, що позивачем були порушені умови Договору оренди щодо використання об'єкта оренди за призначенням.
Суд також відзначає, що позивачем заявлено вимоги про визнання договору пролонгованим до 25.10.2011, тоді як в редакції Додаткової угоди № 4 цей Договір строк договору становив один рік (з 26.04.2007 по 25.04.2008), а в редакції Додаткової угоди № 5 строк дії Договору було продовжено на 6 місяців (з 26.04.2008 по 25.10.2008). Тобто, має місце вимога позивача про укладення нового договору на новий строк.
Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений ст. 181 Господарського кодексу України.
В матеріалах справи не міститься доказів дотримання порядку укладення договору встановленого статтею 181 Господарського кодексу України.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про визнання Договору оренди пролонгованим до 25.10.2011 необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 20.05.2009