ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 34/198
01.06.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»
до Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»
про визнання відсутності права та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача -
Таращенко В.І., гол. юр-т, дов. №25 від 10.01.2009;
від відповідача -
Нечипорук А.В., юр-т, дов. №145 від 26.12.2008.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»(далі -Позивач, або Клієнт) звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»(далі -Відповідач, або Банк) про визнання відсутності права АКБ «Національний кредит»на повернення та зворотне зарахування списаних грошових коштів з рахунку №26009301490473 в філії АКБ «Національний кредит»м. Лубни ВАТ «Лубнигаз»по платіжним дорученням від 14.10.2008 №642 на суму 136 500 грн. ат від 17.10.2008 №643 на суму 17 000 грн., покладення відповідальності на АКБ Національний кредит»за невиконання платіжних доручень від 14.10.2008 №642 на суму 136 500 грн. та від 17.10.2008 №643 на суму 17 000 грн. на списання коштів з рахунку №№26009301490473 в філії АКБ «Національний кредит»м. Лубни, ідентифікаційний код 25783670) ВАТ «Лубнигаз»м. Лубни,зобов'язання аКБ «Національний кредит»виконати платіжні доручення від 14.10.2008 №642 на суму 136 500 грн. та від 17.10.2008 №643 на суму 17 000 грн. на списання коштів з рахунку (№26009301490473 в філії АКБ «Національний кредит») ВАТ «Лубнигаз», м. Лубни, ідентифікаційний код 05524713 та зарахування їх на рахунок отримувача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.01.2006 між сторонами у справі було укладено договір про відкриття банківського рахунку та здійснення операцій по поточному рахунку (далі -Договір), предметом якого є відкриття Банком рахунку №26009301490473 в філії АКБ «Національний кредит»в м. Лубни та здійснення його розрахунково-касового обслуговування відповідно до чинного законодавства України.
У відповідності до договірних умов, керуючись п.21.1 ст. 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(далі -Закон) Позивач подав до філії Відповідача платіжне доручення від 14.10.2008 №642 про доручення переказати 136 500 грн. страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах. Банком виконано платіжне доручення, 15.10.2008 кошти списано з рахунку Позивача для зарахування на рахунок отримувачає.
17.10.2008 банком на підставі платіжного доручення Позивача від 17.140.2008 №643, списано з рахунку Позивача для зарахування на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах 17 000 грн. страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
30.10.2008 від Відповідача надійшло електронне повідомлення про повернення Розрахунковою палатою АКб «Національний кредит»списаної 15 та 17 жовтня 2008 року з рахунку Позивача загальної суми страхових внесків 153 500,00 грн.
Крім того, від філії Відповідача, надійшли повідомлення датовані 03.11.2008 №05/129 про невиконання розрахункового документу-платіжного доручення від 17.10.2008 3643 на суму 17 000 гнрн. Та №05/128 про невиконання розрахункового документу -платіжного доручення від 14.10.2008 №642 на суму 136 500 грн., в зв'язку з тим, що немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку Банку.
Відповідач проти позову заперечив, з тих підстав, що постановою Правління Національного банку України від 19.12.2008 №439 «Про призначення тимчасової адміністрації у АКБ «Національний кредит», з метою створення сприятливих умов для фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 19.12.2008 до 18.06.2009 та призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 19.12.2008 до 18.12.2009.
При цьому, Відповідач послався на ст.ст. 2, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»зазначив, що на кредиторські вимоги по зобов'язаннях Банку, які виникли із договорів банківського рахунку, строк виконання яких настав до призначення тимчасової адміністрації АКБ «Національний кредит»поширюється дія мораторію.
Таким чином, АКБ «Національний кредит»не має можливості виконати позовні вимоги Позивача, так як діє в межах наданих повноважень та згідно розпорядження Тимчасового адміністратора АКБ «Національний кредит»у відповідності з чинним законодавством України.
13.05.2009 до загального відділу суду надійшла заява від Позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, Позивач для забезпечення захисту своїх прав та інтересів щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, просив суд визнати відсутність права АКБ «Національний кредит»на повернення та зворотне зарахування списаних грошових коштів з рахунку №260001490473 в філії АКБ «Національний кредит»м. Лубни ВАТ «Лубнигаз»по платіжним дорученням від 14.10.2008 №642 на суму 136 500 грн. та від 17.10.2008 №643 на суму 17 000 грн., зобов'язання АКБ «Національний кредит»виконати платіжні доручення від 14.10.2008 №642 на суму 136 500 грн. та від 17.10.2008 №643 на суму 17 000 грн.: списати кошти з рахунку №26009301490473 в філії АКБ «Національний кредит»м. Лубни, ідентифікаційний код 25783670 ВАТ «Лубнигаз»м. Лубни, ідентифікаційний код 05524713 та зарахувати їх на рахунок управління пенсійного фонду України в м. Лубнах.
Ухвалою суду від 03.06.2009 припинено провадження у справі № 34/198 в частині позовної вимоги про визнання відсутності права АКБ «Національний кредит»на повернення та зворотне зарахування списаних грошових коштів з рахунку №260001490473 в філії АКБ «Національний кредит»м. Лубни ВАТ «Лубнигаз»по платіжним дорученням від 14.10.2008 №642 на суму 136 500 грн. та від 17.10.2008 №643 на суму 17 000 грн.
За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
10.01.2006 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого, Банк відкриває Клієнту розподільчий рахунок у національній і/або іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Банк зобов'язаний належним чином виконувати умови цього Договору (п.п.2.1.1), виконувати доручення Клієнта, що міститься в розрахунковому документів, у строки: в національній валюті: в день надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу Банку та не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу або того ж дня за бажанням Клієнта та у разі наявності у Банка технічної можливості за окрему плату, зазначену у тарифах до цього Договору; Тривалість операційного та післяопераційного часу встановлюється згідно з регламентом роботи Банку.
14.10.2008 Позивач ініціював переказ коштів, відповідно до поданого платіжного доручення №642 на суму 136 500 грн., одержувач: «Пенсійний фонд», призначення платежу «Страхові внески за вересень м-ць 2008р., 33,2%».
17.10.2008 Позивач ініціював переказ коштів, відповідно до поданого платіжного доручення №643 на суму 17 000 грн., одержувач: «Пенсійний фонд», призначення платежу: «Страхові внески за вересень м-ць 2008 р. 33,2%».
Відповідно, до ст. 8 Закону банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Згідно п.1.22 Закону визначено, що операційний час -частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою -членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.
Частиною 30.2 ст. 30 Закону передбачено, що банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 ЦК України).
Відповідно до частини 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно зі статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
30.10.2008 від Відповідача надійшло електронне повідомлення про повернення розрахунковою палатою АКБ «Національний кредит»списаної 15.10.2008 та 17.10.2008 з рахунку Позивача загальної суми страхових внесків в сумі 153 500 грн. із зазначенням «згідно розпорядження центрального офісу від 28.10.2008».
Як слідує з матеріалів справи, Відповідач у передбачений Договором та Законом строк свого зобов'язання щодо виконання доручення Клієнта на переказ грошових коштів не виконав.
Відтак, позовні вимоги ВАТ по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів суд до уваги не бере до уваги виходячи з нижчевикладеного.
Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення законних прав Позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов'язань за Договором.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.
Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку Відповідача за Договором.
При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.
Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Судові витрати, в порядку ст. 49 ГПК України, покладаються на Відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати Акціонерний комерційний банк «Національний кредит»(01001, м. Київ, вул. Тургеневська, 52/58, ідентифікаційний код 20057663) виконати платіжні доручення від 14.10.2008 №642 на суму 136 500 грн. та від 17.10.2008 №643 на суму 17 000 грн.: списати кошти з рахунку №26009301490473 в філії Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»м. Лубни, ідентифікаційний код 2578370 Відкритого акціонерного товариства «Лубнигаз»м. Лубни, ідентифікаційний код 05524713 та зарахувати їх на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Національний кредит»(01001, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, ідентифікаційний код 20057663) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»(37503, м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87, р/р 26032301490473 в філії АКБ «Національний кредит»м. Лубни, МФО 331746, код 05524713) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 15.06.2009