ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 21/8
04.06.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація»
До
Про
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»
стягнення 150 827,49 грн.
Суддя Шевченко Е.О.
Представники:
Від позивача
Від відповідача
Вороніна І.В.
Удовиченко Ю.І.
- представник
- представник
(дов. б/н від 09.01.09р.)
(дов. б/н від 08.04.09р.)
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація»(далі по тексту позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»(далі по тексту відповідач) суми збитків в розмірі 150 827,49 грн., а також про стягнення з відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до укладеного з відповідачем Договору поставки №10/08/07-К від 10.08.2007р. він належним чином здійснював відповідачеві поставку товару (лікувальної косметики), тоді як відповідач в порушення п. 4.1. Договору та п. 6.2.4. Договору не надавав звітів про проданий товар та на оплачував один раз в кожні сім днів товар реалізований ним через роздрібну мережу. З огляду на неодноразове порушення відповідачем умов Договору та користуючись правом, наданим п. 9.3. Договору, позивач в односторонньому порядку розірвав Договір, направивши відповідачеві повідомлення. При цьому, на думку позивача, відповідач має сплатити йому збитки, які складаються з отриманого та неоплаченого відповідачем товару в розмірі 150 827,49 грн.
До прийняття рішення по суті позивач надав суду заяву про зміну підстав та розмір позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача суму боргу за поставлений товар в розмірі 118 867,70 грн., посилаючись на ст.ст. 691, 692, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.
У письмовому відзиві на позов відповідач зазначає, що в повному обсязі виконав свої зобов»язання перед позивачем за Договором, у зв»язку з чим просить залишити позов без розгляду.
20.05.2009р. позивачем подано доповнення до позовної заяви, в яких він вказує на те, що відповідно до п. 1.1. Договору та п.1 ст. 334 Цивільного кодексу України відповідач набув права власності на переданий йому товар, але не здійснив його оплату в розмірі 140 160,37 грн.
В доповненнях до відзиву відповідач просить задовольнити позов частково в сумі 13 060,17 грн., виходячи з того, що обов»язок по оплаті за товар виникає з моменту його реалізації, оскільки ним було реалізовано товару на суму 236 124,60 грн., а решта залишається нереалізованою, то і оплаті не підлягає.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2009р. розгляд справи судом було відкладено у відповідності до ст. 77 ГПК України в межах строку, встановленого чинним законодавством України, у зв»язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2009р. розгляд справи судом відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України в межах строку, встановленого чинним законодавством України, для витребування доказів по справі.
09.04.2009р. судом відкладався розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України через неявку в судове засідання представники позивача, про що було винесено відповідну Ухвалу.
Справа слухалась з оголошеними в судових засіданнях 05.02.2009р., 23.04.2009р. перервами на підставі ст. 77 ГПК України.
Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармастор»укладено Договір поставки №10/08/07-К від 10.08.2007р., відповідно до якого позивач зобов»язався передати у власність, а відповідач прийняти і оплатити косметичну продукцію виробництва «Веледа», Німеччина.
Отже, на підставі Договору між позивачем та відповідачем згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
На виконання умов Договору позивач поставив та передав, а відповідач прийняв товару на загальну суму 358 990,74 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.
У відповідності п. 4.1. Договору строк оплати товару -за реалізований товар один раз в кожні сім днів.
Згідно з п. 6.2.4. Договору відповідач зобов»язався надавати звіт про проданий товар один раз в місяць.
Позивач вказує на те, що відповідач свого обов»язку, визначеного п. 6.2.4. Договору не виконував.
Відповідач не надав в матеріали справи докази виконання ним п. 6.2.4. Договору.
Пунктом 9.3. Договору встановлено, що в разі системного (два і більше рази) прострочення сторонами строків виконання своїх зобов»язань цей Договір може бути розірваний в односторонньому порядку стороною, чиї права порушено.
З огляду на те, що відповідач систематично порушував своє зобов»язання щодо надання звіту про проданий товар, позивач користуючись правом, наданим п. 9.3. Договору на одностороннє розірвання цього Договору, направив відповідачеві повідомлення №551 від 21.11.2008р. про одностороннє розірвання Договору №10/08/07-К від 10.08.2007р.
У відповідності до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 3. ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
При цьому у разі односторонньої відмови від договору договір є розірваним з моменту одержання контрагентом повідомлення про відмову.
Отже, на підставі ч. 1, ч.3 ст. 651 Цивільного кодексу України та згідно п. 9.3. Договору, враховуючи те, що повідомлення про відмову від Договору відповідачем отримано 28.11.2008р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, Договір поставки №10/08/07-К від 10.08.2007р. є розірваним з 28.11.2008р.
Відповідач в період дії Договору відповідно до умов Договору зобов»язаний був оплачувати поставлений позивачем товар в порядку, визначеному п. 4.1. Договору, а саме: за реалізований товар один раз в кожні сім днів.
В матеріали справи відповідачем наданий звіт про реалізований товар по Договору на суму 236 124,60 грн.
Також, як вбачається з наданих відповідачем платіжних доручень, він частково оплатив вартість товару на суму 223 064,43 грн.
Отже, несплаченою за реалізований товар залишилася сума в розмірі
236 124,60 грн. - 223 064,43 грн. = 13 060,17 грн.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, підлягає до стягнення з відповідача сума боргу в розмірі 13 060,17 грн.
Обов»язок по сплаті решти поставленого позивачем відповідачеві товару на суму, враховуючи суму повернутого товару в розмірі 24 987,32 грн.,
358 990,74 грн. - 223 064,43 грн. -24 987,32 грн. = 110 938,99 грн.
у відповідача не наступив на підставі п. 4.1. Договору та згідно ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, згідно якої особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов»язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Під відкладальною умовою (обставиною) укладається правочин, за яким його сторони обумовлюють настання або зміну прав та обов»язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.
З п. 4.1. вбачається, що сторони обумовили настання обов»язку по оплаті за товар певною обставиною, а саме: реалізацією товару відповідачем. Обов»язок відповідача по оплаті за товар позивачеві наступає в тому разі, якщо товар відповідач реалізує.
Також суд відмічає, що з огляду на те, що Договір є розірваним, позивач з моменту його розірвання має право вимагати від відповідача повернення товару на суму 110 938,99 грн., а не грошових коштів.
За таких обставин, позовні вимоги задовольняються судом частково в розмірі 13 060,17 грн.
Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармастор»(04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 61, п/р 26004081243 в АБ «Експрес-Банк», м. Київ, МФО 322959, код ЄДРПОУ 34048360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація»(03035, м. Київ, вул. Красикова, 6, п/р 260070130064 в ЗАО «Сбербанк Росії»м. Київ, МФО 320627, код ЄДРПОУ 30177378) 13 060,17 (тринадцять тисяч шістдесят грн. 17 коп.) грн. суми боргу; 102,00 (сто дві грн. 00 коп.) грн. суми державного мита; 118,00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Е.О. Шевченко