ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 3/368-4/284-16/48
02.06.09
За позовом Київського національного університету технологій та дизайну
До Закритого акціонерного товариства «Українська прес-група»
Третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Києву
Про про дострокове розірвання договору оренди та повернення майна
Суддя Ярмак О.М.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача Бойчак В.О. -представник по довіреності
Від третьої особи не з'явився
Позивач звернувся до суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди від 01.03.2000 року та повернення позивачу 2116 кв. м площі приміщень гуртожитку № 8, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2-Л, з першого по восьмий поверх, посилаючись на порушення відповідачем умов договору щодо проведення своєчасної та повної оплати за користування майном та відмови відповідача від перерахунку орендної плати відповідно до вимог статті 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що проведення оплати за оренду нерухомого майна здійснювалося ним на підставі рахунків-фактур, які виставлялися позивачем, в яких банківські реквізити постійно змінювалися. В свою чергу в п. 2.2. Договору не було зазначено реквізитів рахунку, на який відповідачу необхідно було перераховувати орендну плату. У зв'язку з цим, з метою уникнення непорозумінь, оплата орендних платежів здійснювалась відповідачем виключно після отримання від позивача рахунку-фактури, котрі надходили із суттєвим запізненням. Таким чином у позивача відсутні правові підстави вимагати від відповідача дострокового розірвання договору оренди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2007 р. по справі № 3/368 позов задоволено повністю. Вирішено розірвати договір оренди від 01.03.2000 р., укладений між Київським національним університетом технологій та дизайну та Закритим акціонерним товариством «Українська прес-група»; виселити Закрите акціонерне товариство «Українська прес-група» з приміщення площею 2116 кв. м, яке знаходиться в приміщенні гуртожитку № 8 з першого по восьмий поверх в будинку 2-Л по вул. Маршала Тимошенка в м. Києві, передавши вказане приміщення за актом прийому-передачі Київському національному університету технологій та дизайну; стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська прес-група»на користь Київського національного університету технологій та дизайну 85 грн. витрат на сплату держмита та 118 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 р. по справі № 3/368 рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2007 р. по справі № 3/368 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2008 р. по справі № 3/368 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2007 р. у справі № 3/368 скасовано, а справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2008 р. по справі № 3/368-4/284 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 р. по справі № 3/368-4/284 апеляційну скаргу Київського національного університету технологій та дизайну залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2008 р. у справі № 3/368-4/284 -без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2008 р. по справі № 3/368-4/284 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 р. по справі № 3/368-4/284 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2008 р. по справі № 3/368-4/284 скасовано, а справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2008 р. справу було прийнято до свого провадження на присвоєно справі № 3/368-4/284-16/48.
Ухвалою Верховного суду України від 19.02.2009 р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 09.12.2008 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 12.05.2009 р.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -
01 березня 2000 року між Київським державним університетом технологій та дизайну, правонаступником якого є Київський національний університет технологій та дизайну, та Акціонерним товариством закритого типу «Українська прес-група», правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «Українська прес-група», було укладено договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв по акту передачі в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 3730 кв. м (в будівельних вісях А/Б-К; 9-14 з 1-го по 13-й поверхи), яке знаходиться на балансі позивача. Приміщення знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2-Л.
Згідно додаткових угод до Договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2000 р., укладених між сторонами від 29.11.2001 р. та від 01.03.2003 р. розмір орендованого житлового приміщення було зменшено з 3730 кв. м. до 2116 кв.м.
Відповідно до п. 7.1. Договору сторони погодили термін дії договору з 01 березня 2000 р. до 31 грудня 2011 р. строком на 12 років.
Розмір орендної плати за приміщення встановлюється на рівні % відсотків від експертної оцінки вартості орендної плати і становить 8 грн. 60 коп. за 1 кв. м. в місяць. ПДВ сплачується окремо. В орендну плату не входять оплата за комунальні послуги (п. 2.1. Договору).
Згідно п. 2.2. Договору визначено, що орендар зобов'язується своєчасно проводити оплату орендних платежів на розрахунковий рахунок _________________ в Міськдирекції Укрсоцбанку МФО 322012 шляхом щомісячних перерахувань вперед за місяць, але не пізніше 5 числа звітного місяця.
Відповідно до п. 2.3. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і доводиться до орендаря.
Таким чином оплата орендних платежів відповідачем здійснюється після отримання від позивача даних щодо застосування розміру індексу інфляції.
У позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем систематично порушувались взяті за договором зобов'язання щодо проведення повної та своєчасної оплати в строки, обумовлені в п. 2.2. Договору.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначав, що проведення оплати за оренду нерухомого майна здійснювалося ним на підставі рахунків-фактур, які виставлялися позивачем, в яких банківські реквізити постійно змінювалися. В свою чергу в п. 2.2. Договору не було зазначено реквізитів рахунку, на який відповідачу необхідно було перераховувати орендну плату. У зв'язку з цим, з метою уникнення непорозумінь, оплата орендних платежів здійснювалась відповідачем виключно після отримання від позивача рахунку-фактури, котрі надходили із суттєвим запізненням.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Як вже було зазначено раніше, розмір орендної плати, який відповідач повинен сплатити позивачу, визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і доводиться до відповідача. Таким чином зобов'язання відповідача по оплаті орендних платежів, знаходиться в залежності від зобов'язання позивача по доведенню до відповідача індексу інфляції, на який коригується розмір орендної плати.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо проведення своєчасної оплати за Договором, є наслідком прострочення позивача.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди може бути достроково розірвано за погодженням сторін. На вимоги однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Ст. 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Таким чином розірвання договору оренди відбувається як міра відповідальності, застосована до відповідача за неналежне виконання зобов'язань за Договором щодо проведення своєчасної та повної оплати.
Враховуючи те, що судом встановлено факт прострочення позивача, що призвело до неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором, у відповідача відсутня наявність вини у порушенні зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Також судом береться до уваги і той факт, що Постановою Верховної Ради України від 16.01.2009 р. № 901-VI «Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження» зобов'язано органи державної влади та органи місцевого самоврядування припинити прийняття та призупинити виконання раніше прийнятих рішень про виселення редакцій друкованих ЗМІ, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, із займаних ними на законних підставах приміщень державної форми власності; не допускати практики безпідставного розірвання чи припинення договорів оренди з вказаними суб'єктами, а також закріпити за ними переважне право на укладення договору оренди на новий строк.
Відповідачем надано докази того, що він підпадає під дію вищезгаданої постанови Верховної ради України, зокрема надані Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавництв, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, Довідку про обсяги видавництва. Також у судовому засіданні встановлено, що орендоване приміщення належить до державної форми власності.
За таких умов, позовні вимоги щодо розірвання Договору оренди нежитлових приміщень від 01.03.2000 р., а також стосовно виселення відповідача з приміщення площею 2116 кв. м, яке знаходиться в приміщенні гуртожитку № 8 з першого по восьмий поверх в будинку 2-Л по вул. Маршала Тимошенка в м. Києві, передавши вказане приміщення за актом прийому-передачі позивачу, суд вважає необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 614, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «про оренду державного та комунального майна», Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя О.М. Ярмак
Рішення підписане 09.06.2009 р.