79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.03.09 Справа№ 2/132
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника відповідача Тимківа М.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Провідна” м. Київ до Відкритого акціонерного товариства “Кредобанк”, м. Львів в особі Першої Львівської філії Відкритого акціонерного товариства “Кредобанк” про стягнення 152352 грн. 23 коп.
Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Провідна” м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Кредобанк”, м. Львів в особі Першої Львівської філії Відкритого акціонерного товариства “Кредобанк” про стягнення 152352 грн. 23 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 08.12.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 24.12.2008р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 22.01.2009р., 05.02.2009р., 24.02.2009р., 05.03.2009р. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору був продовжений.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено генеральний договір банківського вкладу та додатковий договір до нього, відповідно до умов якого позивач перерахував на депозитний рахунок, відкритий відповідачем, 150000 грн. 00 коп. Термін дії договору встановлювався до 20.02.2009р. 07.10.2008р. позивач направив відповідачу лист з пропозицією про дострокове припинення договору банківського вкладу та повернення суми вкладу у розмірі 150000 грн. 00 коп. Листом від 17.10.2008р. відповідач повідомив позивача, що підстав для припинення договору банківського вкладу немає та посилається на постанову НБУ №319 від 11.10.2008р., якою банки зобов'язано виконувати свої зобов'язання по договорах із залучення коштів лише в разі настання строку завершення зобов'язання. Вважаючи дану відмову необґрунтованою, позивач звернувся з позовною заявою в суд, мотивуючи необгрунтованість відмови тим, що нормами цивільного законодавства (ст.ст. 1058, 1075, 1060 ЦК України) передбачено, що банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника, постанова НБУ, на яку посилається відповідач, не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а тому застосуванню не підлягає. Таким чином, просить суд стягнути з відповідача вклад в сумі 152227 грн. 45 коп., 3% річних в сумі 124 грн. 78 коп. та судові витрати.
24.12.2008р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить витребувати у відповідача вклад в сумі 152236 грн. 67 коп. та стягнути судові витрати.
05.02.2009р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить витребувати у відповідача вклад в сумі 151302 грн. 14 коп. та стягнути судові витрати.
05.03.2009р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву, в якій повідомлялося про повернення позивачу вкладу в сумі 150000 грн. 00 коп. та сплати процентів за лютий в сумі 1017 грн. 12 коп.
В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, позовну заяву просив залишити без розгляду. З цього приводу зазначив, що банки, в тому числі відповідач, керуються в своїй діяльності нормативно-правовими актами НБУ, зокрема постановою №319 від 11.10.2008р. Вказана постанова на дату подання позовної заяви не оскаржена та не скасована, а тому підлягає обов'язковому виконанню. Зазначив також, що звернення позивача про повернення суми вкладу було підписане не уповноваженою особою.
В судовому засіданні 05.03.2009р. представник відповідача повідомив, що 19.02.2009р. відповідач повернув позивачу вклад в сумі 150000 грн. 00 коп. та проценти за лютий в сумі 1017 грн. 12 коп. У зв'язку з цим просить провадження припинити.
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяви про відвід суду не поступало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
20 лютого 2007 року між вкладником (позивачем) та банком (відповідачем) було укладено генеральний договір банківського вкладу №4 (“Генеральний”).
Згідно п. 1.1. генерального договору банківського вкладу №4 від 20.02.2007р., предметом цього договору є послуги банку по розміщенню коштів вкладника в національній валюті на вкладному рахунку в банку та їх повернення з виплатою обумовленого сторонами доходу у вигляді процентів.
Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього договору на підставі додаткових договорів (п. 2.1. генерального договору).
21 лютого 2007 року між сторонами було укладено додатковий договір №2 до генерального договору банківського вкладу №4 від 20.02.2007р.
Відповідно до п. 1.1. додаткового договору №2, вкладник перераховує на вкладний рахунок кошти в сумі 150000 грн. 00 коп. в національній валюті.
На виконання умов генерального договору та додаткового договору до нього, позивач 21 лютого 2007р. перерахував на вкладний рахунок, відкритий відповідачем, 150000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2474 від 21.02.2009р.
Пунктом 2.1. додаткового договору №2 встановлено, що розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу, становить 13,75% річних.
Згідно п. 3.1.2. додаткового договору №2, вкладник (позивач) має право достроково припинити дію додаткового договору та отримати суму вкладу, в порядку визначеному п. 3.1.2. генерального договору та додатковим договором.
07.10.2008р. позивач направив відповідачу лист з пропозицією про дострокове припинення договору банківського вкладу та повернення суми вкладу у розмірі 150000 грн. 00 коп.
Листом від 17.10.2008р. відповідач повідомив позивача, що підстав для припинення договору банківського вкладу немає, оскільки постановою НБУ №319 від 11.10.2008р. зобов'язано банки виконувати свої зобов'язання по договорах із залучення коштів лише в разі настання строку завершення зобов'язання.
Відповідно до ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
В судовому засіданні 05.03.2009р. представник відповідача повідомив, що 19.02.2009р. відповідач повернув позивачу вклад в сумі 150000 грн. 00 коп. та проценти за лютий в сумі 1017 грн. 12 коп. На підтвердження подав копії меморіальних ордерів №715467, №715468. Через канцелярію суду надійшла заява від позивача, в якій він підтвердив про повернення суми вкладу та процентів. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі щодо стягнення 150000 грн. 00 коп. та 1017 грн. 12 коп. процентів, у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.
В позовній заяві позивач заявив також вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 124 грн. 78 коп. Однак, в подальших заявах про уточнення позовних вимог, які були подані 24.12.2008р. та 05.02.2009р., позивач просив стягнути лише суму вкладу та судові витрати. Таким чином, вимога про стягнення 3% річних в сумі 124 грн. 78 коп. судом не розглядається.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 112, 107, 652, 653, 1060 ЦК України, ст. 188 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити частково.
2. Провадження у справі щодо стягнення 150000 грн. 00 коп. та 1017 грн. 12 коп. процентів припинити.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Кредобанк”, м. Львів, вул. Сахарова, 78 (ідентифікаційний код 09807862) в особі Першої Львівської філії Відкритого акціонерного товариства “Кредобанк”, м. Львів, вул. Наливайка, 6 (ідентифікаційний код 22360822) на користь Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Провідна” м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 37/122 (ідентифікаційний код 23510137) 1510 грн. 17 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати довідку про повернення надлишково сплаченого державного мита в сумі 36 грн. 47 коп.
5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя