смт. Новомиколаївка
Іменем України
19 травня 2014 року Справа № 322/329/14-к
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ;
потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції);
захисників: адвоката ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ПАТ «Запоріжтрансформатор» на посаді майстра, маючого базову вищу освіту, не одруженого, раніше не судимого,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого в ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на посаді водопровідника доменної печі, маючого вищу освіту, не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
встановив:
21.02.2014 року, близько 15 год. 15 хв, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою між собою, з метою нападу та заволодіння чужим майном, на легковому автомобілі Hyundai Getz, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, прибули з м. Запоріжжя до смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області та зупинившись поблизу дорожнього знаку «Новомиколаївка», розташованого на автошляху «Новомиколаївка - Оріхів», де особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, на білому аркуші паперу намалювала план-схему розташування об'єкту нападу, а саме вагової, що знаходиться на території складу ПП «Злобін». Після чого, знаходячись в салоні вказаного автомобіля, ОСОБА_10 , за наказом особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з речового ящику взяв заздалегідь підготовлений останнім для вчинення вказаного злочину Пістолет «ПМ-Т» НОМЕР_2 калібру НОМЕР_3 , який є короткоствольною вогнепальною зброєю - гладкоствольним пістолетом виробництва України, призначеним для стрільби патронами несмертельної дії, споряджений 8 патронами, що є боєприпасами, виготовленими саморобним способом з використанням капсульованих гільз «OZK 9mm Р.А.» іноземного виробництва мисливського пороху «Сільвер-О», гумових куль діаметром 9,5 мм, придатними для виконання пострілів та 1 патроном з маркуванням «АЕ9 9мм», який є 9-мм пістолетним патроном «АЕ9 9мм» вітчизняного виробництва, спорядженим снарядом несмертельної дії - гумовою кулею, який дослав до патроннику пістолету, чим привів його у бойову готовність, моток клейкої стрічки (скотч) та план-схему розташування території ПП «Злобін». Після чого, ОСОБА_10 разом з ОСОБА_7 , близько 16 год. 00 хв., вийшли з автомобіля та направились до огородженої по периметру території вказаного підприємства, а особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, залишилася чекати їх в автомобілі. При цьому, у особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_11 для підтримання зв'язку між собою, знаходились два мобільні телефони, які вони придбали спеціально для вчинення злочину за день до цього. Далі, ОСОБА_10 , та ОСОБА_12 , через незачинені ворота основної огорожі ПП «Злобін» увійшли на його територію, яка розташована у АДРЕСА_3 , а потім, через незачинені двері увійшли до приміщення вагової, де в цей час знаходилась ОСОБА_4 .. ОСОБА_10 , тримаючи в руках пістолет та спрямовуючи його в сторону ОСОБА_4 , погрожуючи їй застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я, наказав останній лягти на підлогу та почав вимагати від ОСОБА_4 , гроші, а ОСОБА_7 , в цей час тримаючи в руках клейку стрічку (скотч) знаходився поруч. Після повідомлення потерпілої обвинуваченим, що на території підприємства вона знаходиться не одна, ОСОБА_7 , вийшов з приміщення вагової та пішов оглядати територію. В цей час, на територію підприємства прийшов ОСОБА_5 , якого помітив ОСОБА_7 , та підійшовши до нього, нанісши ОСОБА_13 , кілька ударів, схватив його за одяг та намагався повалити на землю. Однак, ОСОБА_5 , вдалося вирватися і він, вибігши за територію підприємства, почав кликати на допомогу людей. Після цього, ОСОБА_10 , та ОСОБА_7 , почали тікати з місця вчинення злочину, а ОСОБА_14 , разом з декількома громадянами, які прийшли на допомогу, стали їх переслідувати на автомобілі. Наздогнавши нападників, ОСОБА_5 , вийшов з автомобіля, в цей час ОСОБА_10 , продовжуючи свої злочинні дії, з метою припинення подальшого їх переслідування, спрямував у напрямку ОСОБА_15 , вищевказаний пістолет, тим самим погрожуючи йому застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я, внаслідок чого подальше переслідування потерпілим зловмисників було тимчасово припинено. Через деякий час ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , були затримані співробітниками Новомиколаївського РВ ГУМВС, а особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з місця скоєння злочину зникла.
Зазначені дії ОСОБА_11 та ОСОБА_7 під час досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
У судовому засіданні ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , після роз'яснення їм судом суті обвинувачення, повністю визнали свою вину в пред'явленому обвинуваченні та обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаялися.
З урахуванням повного визнання обвинуваченими своєї вини у вчинені злочину, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, потерпілих та дослідженням матеріалів, що характеризують особи обвинувачених та підтверджують факт відшкодування ними завданої моральної шкоди. Учасники судового провадження проти зазначеного не заперечили. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановлено добровільність їх позицій, а також роз'яснено, що вони позбавляються права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений, ОСОБА_10 , підтвердив вищевикладені обставини вчинення злочину. пояснив суду, що він дійсно 21.02.2014, за попередньою змовою спільно з ОСОБА_7 , вчинив напад на ОСОБА_4 з метою заволодіння належними їй грошовими коштами. При цьому, обвинувачений зазначив, що напад було сплановано ним та особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження. Під час нападу погрожував ОСОБА_4 застосуванням насильства, небезпечним для її життя, а саме погрожував пістолетом.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений, ОСОБА_7 , пояснив суду, що він дійсно 21.02.2014, за попередньою змовою спільно з ОСОБА_16 , вчинив напад на ОСОБА_4 з метою заволодіння належними їй грошовими коштами. ОСОБА_7 зазначив, що під час нападу ОСОБА_10 погрожував потерпілій пістолетом, а він мав намір зв'язати потерпілу, у випадку чинення нею опору, за допомогою клейкої стрічки (скотча). Проте, потерпіла повідомила, що вона знаходиться не сама на території приміщення, після чого ОСОБА_7 вийшов з приміщення вагової, щоб перевірити її слова, та зустрів ОСОБА_15 , з яким у них почалась бійка. ОСОБА_5 вдалося вирватися та покликати на допомогу людей, а відтак обвинуваченим довелося залишати місце події.
Допитані у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтвердили вищезазначені показання обвинувачених, зазначили, що завдана їх моральна шкода була повністю відшкодована обвинуваченими та просили призначити обвинуваченим покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Факт відшкодування моральної шкоди обвинуваченими також підтверджується наданими суду розписками потерпілих.
Дослідивши та оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_11 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України, який полягав у нападі з метою заволодіння майном, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілих, вчиненому обвинуваченими за попередньою змовою та правильність кваліфікації їх дій під час досудового розслідування в зазначеній частині.
При обранні виду та розміру покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи обвинувачених та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , є їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, а саме відшкодування моральної шкоди.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , передбачені ст. 67 КК України, відсутні.
Враховуючи вищезазначене, данні про особи обвинувачених, які, згідно з характеристиками за місцем проживання, роботи та навчання, характеризуються позитивно, наявність кількох обставин, що пом'якшують відповідальність кожного з них, наявність у кожного з них постійного місця роботи, відсутність у них судимостей, а також тяжкість вчиненого ними злочину, позиції потерпілих та прокурора, висловлені під час судових дебатів, суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченим покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України у вигляді позбавлення волі зі звільненням їх від відбування покарання з випробуванням.
З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання, передбачене ст. 331 КПК України, не вбачає доцільності продовження строку дії запобіжного заходу для обвинувачених у вигляді тримання під вартою, який спливає 20.05.2014.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся, речові докази по справі суду не надавались.
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Разом з цим, суду не надано документального підтвердження витрат на проведення експертизи в розмірі 586,80 грн., що зазначено в обвинувальному акті, отже підстави для стягнення зазначеної суми з обвинувачених відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 72, 75, 76, ч. 2 ст. 187, КК України, ст.ст. 124, 331, 349, 373 - 376, 393, 395, 532, КПК України, суд
засудив:
1. ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання строк його попереднього ув'язнення.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю три роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
2. ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 в строк покарання строк його попереднього ув'язнення.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю три роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 протягом іспитового строку: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
3. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та надіслати обвинуваченим. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Суддя ОСОБА_1