07 квітня 2014 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Нагорняк В.А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 20 січня 2014 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Донецьку, про визнання шлюбу недійсним,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просив визнати неукладеним шлюб між ним та ОСОБА_3, зареєстрований 24 грудня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Донецька, зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Донецька анулювати зазначений шлюб.
Обґрунтовував свої вимоги тим, що приблизно з осені 2004 року в його будинку стала проживати ОСОБА_3, однак оформлювати шлюб з нею він не збирався.
Зазначав, що ОСОБА_3 за дорученням від нього займалася оформлення документів після смерті його матері на частину будинку по АДРЕСА_1 і він давав їй для цих цілей свій паспорт громадянина України. Навесні 2008 року він розірвав відносини з ОСОБА_3 і вона припинила у нього жити. При цьому усі документи на будинок були у ОСОБА_3, його паспорт вона залишила, але він ним не користувався.
У 2009 року він вирішив оформити договір купівлі-продажу свого будинку та виявив, що в його паспорті стоїть відмітка про те, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_3
Вказував, що шлюб з відповідачкою не укладав, свій підпис у ВРАЦС Київського РУЮ м. Донецька не ставив, при укладенні шлюбу з ОСОБА_3 не був присутній. Також заяву на укладенні шлюбу з ОСОБА_3 він не подавав, всі дії ОСОБА_3 були спрямовані тільки на те, щоб заволодіти його майном, а саме - частиною будинку по АДРЕСА_1.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 20 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішили спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій та з їх оцінкою.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Донецьку, про визнання шлюбу недійсним.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.А. Нагорняк