іменем україни
14 травня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, правонаступниками якої є ОСОБА_5, ОСОБА_6, до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Луганської області від 09 грудня 2013 року,
У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 14 жовтня 1999 року між нею та ОСОБА_7 було укладено шлюб, однак останній у червні 2012 року став проживати зі своєю матір'ю та звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу.
Під час шлюбу ними було придбане майно, яке є об'єктом права сумісної власності подружжя і яке позивач просила поділити, а саме: автомобіль марки «UAH HUNDAI Filial», модель «Accent», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, в рівних частках, по Ѕ частині кожному, виділити їй в натурі вказаний транспортний засіб визнавши за нею право власності на нього, а відповідачу присудити грошову компенсацію за його частку в розмірі 5 820 грн.
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 29 квітня 2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Визнано за ОСОБА_4 право власності на автомобіль марки «HYUNDAI ACCENT», державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію в сумі 5 820 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 09 грудня 2013 року рішення Свердловського міського суду Луганської області від 29 квітня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки судом першої інстанції не було дотримано вимог ст. 71 СК України, щодо згодо одного із подружжя на отримання грошової компенсації.
Матеріали справи та доводи касаційної скарги не свідчать про порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Луганської області від 09 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Колодійчук В.М., Висоцька В.С., Фаловська І.М.