12 травня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Луспеник Д.Д., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що вона перебувала з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах, вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач від виконання свого обов'язку щодо утримання малолітнього сина ухиляється, будь-якої матеріальної допомоги не надає.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1 500 грн щомісяця, починаючи з 1 жовтня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути аліменти за минулий час, за період з 1 жовтня 2010 року до 30 вересня 2013 року в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісяця.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 500 грн щомісяця, починаючи з 3 жовтня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією стягнутих сум відповідно до закону. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2014 року рішення суду першої інстанції змінено, ухвалено нове рішення, яким зменшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 до 1 тис. грн. У решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення яким стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму в місяць для дитини відповідного віку, починаючи з 1 жовтня 2010 року до 30 вересня 2013 року.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності зазначеного судового рішення.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2014 року відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ Д.Д. Луспеник