Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
13 травня 2014 року справа №812/1552/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по адміністративній справі № 812/1552/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -
Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 170,00 грн
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що в УПФУ в Перевальському районі Луганської області зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.
В порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем не подано до УПФУ в Перевальському районі, у встановлений термін звіт за формою «Індивідуальні відомості про застраховану особу» за 2010 рік.
У зв'язку з чим, управлінням ПФУ в Перевальському районі Луганської області 15.10.2013 прийнято рішення № 512 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності у розмірі 170,00 грн. Рішення до теперішнього часу не оскаржено, фінансові санкції не сплачені.
25.11.2013 позивачем направлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ф-67С від 21.11.2013, яку останнім отримано та у встановленому законодавством порядку не оскаржено.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по адміністративній справі № 812/1552/14 у задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в Перевальському районі Луганської області (а.с.6).
Згідно з актом УПФУ в Перевальському районі Луганської області від 15.10.2013 відповідач не подав до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України звіт за формою «Індивідуальні відомості про застраховану особу» за 2010 рік, при терміні формування та подання звіту до органів ПФУ один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом - до 1 квітня 2011 року (а.с.11).
15 жовтня 2013 року Пенсійним фондом прийнято рішення № 512 про застосування фінансових у загальному розмірі 170,00 грн. за несвоєчасне подання звітності до органів ПФУ за 2010 рік у строки, визначені законодавством (а.с.12).
Зазначене рішення вручено відповідачу 15.10.2013, що підтверджено підписом про отримання на рішенні.
Також, 21.11.2013 УПФУ в Перевальському районі Луганської області сформовано вимогу про сплату боргу № Ф-67С, до якої включено суму штрафних санкцій за рішенням № 512 від 15.10.2013 (а.с.8).
Поштове відправлення із вимогою про сплату боргу повернулося на адресу позивача із зазначенням причини такого повернення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.10).
Оскільки поштове відправлення з вимогою повернулося на адресу позивача без вручення з незалежних від УПФУ причин, колегія суддів приходить до висновку, що вимогу про сплату боргу вручено відповідачу належним чином.
Згідно картки особового рахунку за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. (а.с.14).
За період до 01 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058).
Зазначеним законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно з п.5 ч.9 ст.106 Закону України № 1058 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз.5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закону України № 2464), що набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часті, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з тим, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що УПФУ в Перевальському районі протиправно винесло рішення від 15.10.2013 № 512 про застосування до відповідача фінансові санкції за несвоєчасне подання звітності до органів ПФУ за 2010 рік на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України № 1058, оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України № 2464 і вже не діяла на дату прийняття позивачем рішення про застосування фінансових санкцій.
Правову позицію щодо застосування абз.5 п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" висловлено Верховним судом України у постанові від 20 листопада 2012 року у справі № 21-367а12.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по адміністративній справі № 812/1552/14- залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по адміністративній справі № 812/1552/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Колегія суддів: Л.В.Ястребова
Д.В.Ляшенко
С.Ю.Чумак