83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
про призначення експертизи
23.04.09 р. Справа № 2/181пд
Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:
Головуючого Мартюхіної Н.О.
суддів Кододової О.В.
Гончарова С.А.
при секретарі судового засідання Москаленко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Приватного вищого навчального закладу “Донецький інститут соціальної освіти” м. Донецьк
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Донецькшахтобуд” м. Донецьк
третя особа: Міністерство вугільної промисловості України
про: визнання недійсним договору оренди та стягнення безпідставно отриманих коштів
За участю:
Прокурора: Пономарьов А.О. - за посвідченням
представників сторін:
від позивача: Сліпченко Н.В., Козловська Д.В. - за довір.
від відповідача: Коритін Г.Л., Рудик А.А. - за довір., Федоров В.Т. - дир.
від третьої особи: Леонов С.Ю. - за довір.
Позивач, Приватний вищий навчальний заклад “Донецький інститут соціальної освіти” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Донецькшахтобуд” м. Донецьк про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна № 1 від 31.01.2005р., який був укладений між ПВНЗ „Донецький інститут соціальної освіти” та відособленим підроділом „Учбово-курсовий комбінат” ВАТ „Донецькшахтобуд” та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 206562,89 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на нікчемність спірного договору оренди № 1 від 31.01.05р., у зв'язку з тим, що такій договір у порушення статтей 209, 793, 794 Цивільного кодексу України, був укладений на строк більше одного року без нотаріального посвідчення. Також, позивач вважає наявними й підстави недійсності спірного договору, оскільки цей договір виконувався обома сторонами. Як на підстави визнання договору оренди № 1 від 31.01.05р. недійсним, позивач посилається на недотримання відповідачем вимог статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відносно отримання дозволу органів управління державним майном на момент укладання спірного договору.
Як на підстави стягнення суми 206562,89 грн. позивач посилається на застосування наслідків недійсності нікчемного та недійсного правочину. Крім того, вважаючи спірну суму безпідставно отриманою відповідачем, позивач вказує на ті обставини, що за спірним договором оренди ним було належним чином сплачено суми орендної плати, експлуатаційні та комунальні послуги пропорційно орендованої площі, проте, відповідачем безпідставно включались до складу сум експлуатаційних витрат й витрати з ведення власної господарської діяльності. На думку позивача, спірна сума в розмірі 206562,89 грн. сплачена за період з лютого 2005 року до грудня 2007 року включно не відноситься до екплуатаційних витрат, тобто, отримана відповідачем безпідставно.
Відповідач проти заявленого позову заперечує, вказує на те, що спірний договір фактично є додатком до раніш укладеного договору оренди від 20.01.02р., а ні самостійним договором. Також, відповідач відхиляє заявлені позивачем підстави недійсності договору щодо відсутності дозволу органів управління державним майном, посилаючись на те, що за вимогами статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та Порядку укладання договорів оренди державного майна, що знаходиться на балансах відкритих акціонерних товариств, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 05.03.99р., такі дозволи видаються тільки на державне майно, яке не увійшло до статутного фонду господарських товариств в процесі приватизації. Проте, орендоване нерухоме майно за спірним договором увійшло до складу статутного фонду відповідача, тому не потребують будь-якого дозволу Фонду держмайна.
До того ж, відповідач вказує на отримання відповідного дозволу від Міністерства вугільної промисловості України на укладання договору оренди.
Крім того, заперечуючи проти позиції позивача відносно стягнення суми 206562,89 грн., відповідач зазначає, що позивачем самостійно на підставі рахунків, актів виконаних робіт, додатків до договору оренди від 31.01.05р., від 10.05.05р., від 12.01.06р., від 01.01.07р. щомісячно сплачувались орендна плата, компенсація комунальних послуг та витрати відповідача з утримання будівлі (заробітна плата і премія прибиральниць, двірника, сторожів, гардеробника, тощо; нарахування на заробітну плату, вартість інвентарю, спецодягу, матеріалів, послуг сторонніх організацій тощо). Такі суми відповідач не вважає безпідставно отриманими.
Відповідачем до матеріалів справи надані письмові пояснення від 21.10.08р., 27.10.08р., в яких зазначив, що під час дії спірного договору ним складались та надавались позивачеві рахунки на оплату однієї суми в двох варіантах: один - загальною сумою з урахуванням орендної плати, відшкодування витрат за комунальні платежі та експлуатаційні платежі, а другий - з розшифруванням кожної суми окремо. Такі рахунки виставлялись відповідачем саме на прохання позивача.
28.10.08р. відповідачем надано клопотання про застосування терміну позовної давності стосовно сум експлуатаційних витрат, що були отримані відповідачем на протязі лютого 2005 року й до вересня 2005 року в сумі 46231,76 грн., по яким минув 3-річний строк позовної давності.
В процесі розгляду справи сторонами багаторазово надавались письмові пояснення та залучались письмові докази до матеріалів справи.
Ухвалами суду витребувались у Міністерства палива та енергетики України та Міністерства вугільної промисловості України інформація та підтвердження щодо надання чи ненадання ВАТ “Донецькшахтобуд” дозволів на оренду нерухомого майна за спірним договором оренди.
Ухвалою суду від 05.03.09р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог - Міністерство вугільної промисловості України.
На підставі повідомлення Прокуратури Донецької області, прокурор вступив до участі у даної справи, обгрутовуючи свій вступ недопущенням порушення інтересів підприємства державної форми власності, яким є відповідач.
Процесуальний строк вирішення спору продовжувався за клопотанням сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом однієї із позовних вимог є сума грошових коштів в розмірі 206562,89 грн., яку позивач вважає такою, що отримана відповідачем без належних підстав. Спірним періодом виникнення зазначеної суми боргу є відповідно період з 01.01.05р. до 31.12.07р.
Зокрема, позивач, посилаючись на первинні бухгалтерські та податкові документи, вказує, що ця спірна сума складається із сум експлуатаційних витрат, понесених позивачем поза межами договірних відносин за спірним договором оренди. Позивач стверджує, що до складу спірної суми входять витрати відповідача, які не відносяться до експлуатаційних, що передбачені пунктом 3.7 договору оренди № 1 від 31.01.05р., такі витрати фактично відповідачем не були понесені, такі послуги не надавались відповідачем, та позивачем не узгоджувались. Також, позивач вказує на те, що спірна сума експлуатаційних витрат не підтверджується документально бухгалтерським та податковим обліком відповідача та не кореспондується із первинними документами та обліком позивача.
Відповідачем вказана спірна сума заперечується, посилаючись на повне документально підтвердження наданих послуг позивачеві та понесених експлуатаційних витрат пов'язаних з орендою приміщень за спірним договором.
Проте, однозначного висновку по сумі експлуатаційних витрат, послуг, що входять до цих витрат та їх розмірів, правильності їх включення до експлуатаційних витрат пов'язаних саме з орендою приміщень позивачем, та без перевірки їх підтвердження за даними, які дійсно обліковуються позивачем та відповідачем, зробити не передбачається можливим.
З урахуванням зазначених позицій сторін, суттєвих суперечностей та не співпадання в облікуванні спірної суми обох сторін, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що без спеціальних знань визначити обгрунтованість вимог позивача або їх спростування запереченнями відповідача, не уявляється можливим. В зв'язку з цим, без дослідження даних бухгалтерського, податкового обліку сторін спірного періоду, перевірки документів, по взаємовідносинам між відповідачем та позивачем, оцінка і аналіз яких потребує спеціальних знань, а також для всестороннього, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд вважає за необхідне призначити судову економічну експертизу.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
У попередньому судовому засіданні 01.04.09р. суд зобов'язав сторін надати суду пропозиції щодо призначення судової експертизи компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями та вирішенню питання з приводу обсягу питань, щодо проведення судової експертизи.
23.04.2009 р. від позивача надійшло клопотання, яким він не заперечує проти проведення судової експертизи, питання що визначення компетентної організації чи судового експерта та переліку питань, покладає на розсуд суду.
23.04.09р. відповідач звернувся з клопотанням, яким він просив доручити проведення експертизи Харьковському науково-дослідному інституту ім. Бокаріуса та запропонував свій перелік питань, які необхідно поставити перед експертом.
Також, у судовому засіданні 23.04.09р. усно представник відповідача за довіреністю Коритін Г.Л. висловив заперечення проти призначення судової експертизи судовим експертам та експертним організаціям, що знаходяться на території Донецької області.
Будь-яких усних або письмових відводів або заперечень конкретним судовим експертам від відповідача не надійшло.
Від інших представників сторін не надано відводів а ні судовій експертній установі, а ні окремим експертам, які працюють на території Донецької області.
В силу статті 41 Господарського процесуального кодексу України, проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Сторони і прокурори, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту.
Відповідно до п. 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджені встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.
Господарський суд Донецької області підпадає під зону регіонального обслуговування судовими експертами Донецької області.
Організаційно-правові засади судово-експертної діяльності з метою здійснення правосуддя в Україні визначені Законом України “Про судову експертизу”. Відповідно до вимог статті 7 цього закону, судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
Також, згідно статті 9 Закону України “Про судову експертизу” всі атестовані судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів України.
У зв'язку з викладеним та з метою призначення незалежної, кваліфікованої і об'єктивної судової економічної експертизи, суд користується публічними та доступними даними електронного Реєстру атестованих судових експертів України, ведення якого здійснюється Міністерством юстиції України, та він відкритий для доступу на сайті комп'ютерної мережі Інтернет http//rase.minjust.gov.ua/.
Оскільки мотивованих заяв та доводів відносно призначення судової експертизи в іншої зоні регіональної обслуговування, а саме у Харківському НДІСЕ, від сторін не надійшло, судом такі конкретні обставини або факти, які б виключали можливість проведення судової експертами Донецької області, не встановлені, то суд вважає за доцільне з власної ініціативи призначити проведення експертизи, зокрема, судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні (свідоцтво № 1002 від 14.07.06р.), який має належну кваліфікацію та кваліфікаційний клас за спеціальністю 11.1 Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності.
Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, зазначені обставини та міркування експертів щодо цих обставин можуть бути викладені у висновку.
У письмовому клопотанні відповідач надав орієнований перелік питань, що пропонується ними для вирішення судової експертизи.
Згідно вимог ст. 41 ГПК України, учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. З урахуванням письмових пропозицій сторін щодо питань експерту, та вимог ст. 41 ГПК України, остаточне коло таких питань встановлюється господарським судом в даній ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 41, 42, 86 ГПК України, нормами Наказу Міністерства юстиції України від 1998.10.08 № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз", суд
1. Призначити у справі судову економічну експертизу.
2. Доручити проведення експертизи судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні (свідоцтво № 1002 від 14.07.06р.)
3. Передати судовому експерту матеріали справи № 2/181пд згідно з переліком.
4. Попередити судового експерта Кравець Ларису Олексіївну, який буде проводити експертизу про кримінальну відповідальність, встановлену ст. ст. 384, 385 КК України. - за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від надання висновку.
5. Зобов'язати позивача та відповідача на вимогу експерта передати усі необхідні для проведення експертизи документи.
Конкретний перелік документів з вказанням періодів буде додатково витребуваний судом у сторін на підставі клопотання експертів.
6. Судовому експерту у разі ненадання сторонами документів, які необхідні для проведення експертизи, повідомити суд.
7. Перед експертом поставити наступні запитання:
1. На підставі первинних бухгалтерських, податкових документів, облікових регістрів Приватного вищого навчального закладу “Донецький інститут соціальної освіти” м. Донецьк визначити окремо розміри орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат, що були сплачені Відкритому акціонерному товариству “Донецькшахтобуд” за спірний період з 01.01.2005 р. по 30.12.2007 р.?
2. На підставі первинних бухгалтерських, податкових документів, облікових регістрів Відкритого акціонерного товариства “Донецькшахтобуд” м. Донецьк визначити окремо розміри орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат, що були отримані від Приватного вищого навчального закладу “Донецький інститут соціальної освіти” м. Донецьк” за спірний період з 01.01.2005 р. по 30.12.2007 р.?
3. Чи підтверджуються документально розмір різниці між встановленими сумами орендної плати, комунальних послуг та встановленими сумами всіх інших послуг та експлуатаційних витрат, які визначені сторонами за складеними та підписаними між ним документами за спірний період з 01.01.2005 р. по 30.12.2007 р.?
8. Судовому експерту, після проведення експертизи, надати суду висновок експертизи, справу 2/181пд та документи, що підтверджують витрати на проведення експертизи. У разі неможливості проведення експертизи надати суду письмове повідомлення.
Суддя