"25" травня 2009 р.
Справа № 4-10-27-29/115-08-2844
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія
“Одесаобленерго”
до відповідача: Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району
про: стягнення 260 346, 71 грн.
Суддя С.В.Літвінов
За участю представників сторін:
Від позивача: Корепанова О.О. за довіреністю;
Від відповідача: Турчанко О.В. за довіреністю.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” (надалі -ВАТ “Одесаобленерго”) в липні 2008 року звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення 218 453, 23 грн. збитків від інфляції та 41 893, 48 грн. 3 % річних з Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району (надалі -Білгород-Дністровська КЕЧ) внаслідок порушення грошового зобов'язання в частині сплати за спожиту електричну енергію у розмірі 503 348, 72 грн. за рішенням господарського суду Одеської області від 25.09.2003 р. у справі № 25/185-03-5494.
15 грудня 2008 р. господарським судом Одеської області провадження у даній справі зупинялось до вирішення справи № 25/185-03-5494 за поданням Військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
03.02.2009 року постановою Одеського апеляційного господарського суду ухвала господарського суду Одеської області від 15.12.2008 р. у справі № 10-27-29/115-08-2844 була скасована, а справа передана на розгляд господарського суду Одеської області.
09.04.2009 р. ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Білгород-Дністровської КЕЧ було повернуто на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Ухвалою від 12.02.2009 р. справа прийнята до провадження суддею Літвіновим С.В.
У ході розгляду справи позивач уточнював позовні вимоги шляхом їх збільшення, з врахуванням повної суми заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 622 963, 92 грн., стягнутої з Білгород-Дністровської КЕЧ рішенням господарського суду Одеської області від 25.09.2003 р. у справі № 25/185-03-5494 та з врахуванням проведених Білгород-Дністровською КЕЧ оплат та просив стягнути з відповідача 281 661, 76 грн. збитків від інфляції та 53 263, 19 грн. 3% річних.
Представник відповідача позовні вимоги не визнає з підстав зазначених у відзивах на позов.
В судовому засіданні від 25.05.2009 р. відповідачем було заявлено клопотання про витребування матеріалів справи № 25/185-03-5494 з підстав необхідності дослідження судом правової природи виникнення боргу за спожиту електричну енергію, яке судом розглянуто та залишено без задоволення.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, оцінивши докази які мають значення для справи, суд встановив:
25.09.2003 року рішенням господарського суду Одеської області у справі № 25/185-03-5494 за позовом ВАТ “Одесаобленерго” в особі Саратського РЕМ Ізмаїльських електричних мереж до Білгород-Дністровської КЕЧ про стягнення 761 370, 20 грн. позовні вимоги було задоволено частково та стягнуто 622 963, 92 грн. за активну електроенергію, 5 467, 9 грн. за перевищення договірної величини споживання, 44 753, 87 грн. інфляційних витрат, 45 877, 45 грн. 3 % річних та судові витрати у розмірі 1 716, 91 грн.
На підставі рішення господарського суду Одеської області від 25.09.2003 р. у справі № 25/185-03-5494 було видано наказ від 17.11.2003 р. про примусове виконання даного рішення.
Постановою відділу Державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції від 21.02.2008 р. було відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеного наказу.
За час виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.09.2003 року у справі № 25/185-03-5494 Білгород-Дністровською КЕЧ було проведено часткову оплату за спожиту електричну енергію на загальну суму 119 615, 20 грн., з яких: у вересні та грудні 2003 р. було сплачено 136, 20 грн., у червні 2006 р. - 702, 00 грн. та у квітні 2008 р. - 118 777, 00 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що оскільки передбачене законом право кредитора затребувати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних збитків кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування утримуваними їм грошовими коштами, що належать оплаті кредиторові, то відповідач повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Відповідач проти позову заперечує з підстав не обґрунтування та не підтвердження належними доказами позовних вимог щодо суми понесених збитків та правових підстав для їх стягнення з відповідача, з врахуванням строків позовної давності, передбачених ст. 258, ст. 261 ЦК України, а також застосування до правовідносин положень ст. 214 ЦК УРСР 1963 р.
Оцінивши докази, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до Прикінцевих положень ГК України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Пунктом 4 Прикінцевих положень ГК України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Згідно з п. 5 Прикінцевих положень ГК України положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в пункті 1 цього розділу строку. Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.
У відповідності до пп. 4, 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання чинності. Правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 01 січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі порушення.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.09.2003 року у справі № 25/185-03-5494 встановлено, що між позивачем та відповідачем 02.02.2000 р. був укладений договір на користування електричною енергією № 74, за яким позивач зобов'язувався постачати відповідачу електроенергію, а відповідач проводити повну та своєчасну оплату використаної електричної енергії. Врахувавши те, що відповідачем проводилась неповна та не своєчасна оплата, господарським судом Одеської області, рішенням від 25.09.2003 року у справі № 25/185-03-5494, з відповідача була стягнута сума боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 622 963, 92 грн. за період з лютого 2001 року по липень 2003 року, з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення з простроченої суми.
В період з червня 2005 р. по травень 2008 р. відповідачем сума боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 622 963, 92 грн., стягнута рішенням господарського суду Одеської області від 25.09.2003 року у справі № 25/185-03-5494, у повному обсязі сплачена не була, в зв'язку з чим ВАТ “Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Таким чином, виходячи з наведених норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України та ГК України слід застосовувати відповідні положення ЦК УРСР, а щодо вимог за позовом про стягнення 3% річних та збитків від інфляції за період з червня 2005 р. по травень 2008 р., тобто після 01.01.2004 р. -відповідні положення ЦК України та ГК України.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
У відповідності до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншими суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За таких обставин віднесення інфляційних витрат та 3% річних до збитків, які завдані внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по оплаті є правомірним, розрахунок відповідає матеріалам справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, судом не беруться до уваги твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки ВАТ “Одесаобленерго” реалізувало своє право на звернення до суду за захистом свого порушеного права, яке полягало у невиконанні відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати поставленої електричної енергії, і вказане право захищене судом, а саме рішенням господарського суду Одеської області від 25.09.2003 р. у справі № 25/185-03-5494, тому не можна вважати строк, який тече після пред'явлення позову та ухвалення рішення, позовним.
Заперечення відповідача стосовно необґрунтованості позовних вимог не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, дослідженими судом обставинами та вимогами законодавства.
В судовому засіданні від 25.05.2009 р. господарським судом Одеської області було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування матеріалів справи № 25/185-03-5494, в зв'язку з наступним.
Предметом доказування у даній справі є факт прострочення оплати боргу, встановленого рішенням господарського суду Одеської області від 25.09.2003 року у справі № 25/185-03-5494, з урахуванням часткової оплати.
Факт наявності основного боргу, на який позивачем нараховується 3% річних та збитки від інфляції, встановлено вищезазначеним рішенням господарського суду Одеської області від 25.09.2003 року у справі № 25/185-03-5494 і відповідно до ст. 35 ГПК України не потребує доведенню знову. Часткова оплата основного боргу встановлена банківськими виписками позивача.
Таким чином, з вищевикладених підстав, господарський суд Одеської області не вбачає необхідності в витребуванні матеріалів справи № 25/185-03-5494, оскільки має можливість вирішити по суті спір у даній справі за наявними матеріалами.
Крім того, у відповідності до ст. 38 ГПК України господарський суд зобов'язаний витребувати документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, якщо подані сторонами докази є недостатніми, в інших випадках витребування доказів є правом суду, яке суд використовує в залежності від необхідності дослідження певних обставин справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов ВАТ „Одесаобленерго” задовольнити повністю.
2. Стягнути з Білгород-Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Больнична, 1) п/р 260009210334001 в АКБ “Імексбанк”, МФО 328566, код 08124865 на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Садова, 3, код 00131713 ) на п/р позивача № 26004001000265 в ВАТ «Перший Інвестиційний банк», МФО 300506 - 281 661, 76 грн. збитків від інфляції.
3. Стягнути з Білгород-Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Больнична, 1) п/р 260009210334001 в АКБ “Імексбанк”, МФО 328566, код 08124865 на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Садова, 3, код 00131713) на п/р позивача № 26004001000265 в ВАТ «Перший Інвестиційний банк», МФО 300506 - 53 263, 19 грн. 3% річних.
4. Стягнути з Білгород-Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Больнична, 1) п/р 260009210334001 в АКБ “Імексбанк”, МФО 328566, код 08124865 на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Садова, 3, код 00131713) на п/р позивача № 26004001000265 в ВАТ «Перший Інвестиційний банк», МФО 300506 - 3 349, 25 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Літвінов С.В.