79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
21.12.06 Справа № 4/1341-29/175
Львівський апеляційний господарський суд, в складі:
головуючого-судді Духа Я.В., суддів Краєвська М.В., Орищин А.В.
розглянувши апеляційну скаргу Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну ЛОРТА, м.Львів
на рішення господарського суду Львівської області від 20.10.2006р.
у справі № 4/1341-29/175
за позовом Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго», м.Львів
до відповідача: Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну ЛОРТА, м.Львів
про стягнення 66517,55грн.
представники сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідача -не з'явився
від прокуратури -Топій Т.В. -помічник прокурора
Представнику прокуратури права та обов'язки, передбачені ст.22,29ГПК України, роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Позивач та відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями 1806257, 1806265, 1806273 від 17.11.2006р.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2006р. в склад колегії з розгляду апеляційної скарги замість судді Якімець Г.Г. введено суддю Орищин А.В.
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.10.2006р. у справі №4/1341-29/175 (суддя Синчук М.) задовлено позов прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго» та стягнено з Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну ЛОРТА 51497,83грн. заборгованості, 1762,05грн. пені, 292,34грн. річних, 631,13грн. інфляційних збитків, 541,83грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Господарський суд мотивував своє рішення тим, що зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, а тому відповідач зобов»язаний оплатити вартість отриманої від позивача теплової енергії.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, Державне житлово-комунальне підприємство Державного концерну ЛОРТА подало апеляційну скаргу в якій просить рішення господарського суду скасувати і залишити позов без розгляду. В обгрунтування своїх доводів посилається на порушення господарським судом процесуальних норм, оскільки рішення було прийняте в порушення вимог ст.ст. 2, 29, 63, 81 ГПК України; ст. 121 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. N 1-1/99; Роз'яснення Президії Вищого Господарського Суду України від 22.05.2002 N 04-5/570 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", так як відповідно до вимог ст. 63 ГПК України така позовна заява мала бути повернута заявникові.
У відзиві №10-1299 від 27.11.2006р. на апеляційну скаргу позивачем та у поясненнях №36 від 19.12.2006р. Прокурором Залізничного району м.Львова доводи апеляційної скарги заперечуються та зазначаєьться про законність та обгрунтованіть рішення місцевого господарського суду з причин зазначених в них.
Розглянувши в судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника прокуратури, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити і рішення місцевого господарського суду скасувати, при цьому, суд виходить з наступного:
Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Таким чином, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, позов заявлено прокуратурою Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго» про стягнення з Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну ЛОРТА 51497,83грн. заборгованості, 1762,05грн. пені, 292,34грн. річних, 631,13грн. інфляційних збитків за поставлену теплову енергію.
Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно пункту 2 обов'язкового на всій території України (ст.150 Конституції України) Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. №3-рп/99 про офіційне тлумачення вказаної норми, під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Водночас за змістом ст.ст.1 і 2 ГПК України державні та інші органи можуть звертатися до господарського суду лише у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Отже, закон встановив сингулярну процесуальну дієздатність державних та інших органів як позивачів, тобто обмежив її.
Таким чином, право прокурора на звернення до господарського суду є похідним від права державного чи іншого органу на звернення до суду у випадках, передбачених законодавчими актами.
Тобто, прокурор не може самостійно наділити державний чи іншій орган процесуальною дієздатністю позивача здійснювати владні функції самим фактом свого звернення до суду в інтересах держави, якщо закон не надав такого права відповідному органу.
Із зазначених приписів процесуального закону вбачається, що прокурор може звернутися до господарського суду лише при одночасному існуванні таких умов:
спірні правовідносини обумовлені інтересами держави, а не інтересами окремих територіальних громад, підприємств, установ, організацій;
орган, вказаний прокурором у позовній заяві як уповноважений державою здійснювати відповідні функції, повинен бути наділеним повноваженнями органу державної виконавчої влади;
у спірних правовідносинах орган, в інтересах якого заявляється позов, має за законом процесуальну дієздатність позивача.
За відсутності хоча б однієї із вказаних умов звертатися до господарського суду прокурор не вправі.
Суб'єкт організаційно-господарських повноважень -це такий суб'єкт господарських правовідносин (орган державної влади, орган місцевого самоврядування, юридична або фізична особа), який має правові підстави та фактичні можливості щодо заснування та/або упорядкування (контролю) діяльності суб'єктів господарювання з метою її ефективного здійснення.
У даному випадку, відносини сторін спору є господарськими, тобто договірними, в яких позивач має право на судовий захист прав учасника господарських правовідносин у випадку їх порушення шляхом звернення до суду в загальному порядку.
При цьому жодними нормативними документами Позивач не наділений владними функціями, що б давало можливість суду апеляційної інстанції дійти висновку, що Львівське комунальне підприємство “Залізничнетеплоенерго» підпадає під визначення поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах».
Також Позивач жодним законом не наділений повноваженнями органу державної виконавчої влади і жодному органу державної виконавчої влади не підконтрольний.
За таких обставин прокурор не вправі звертатися до господарського суду в інтересах такого позивача, оскільки ст.121 Конституції на нього покладено представництво в суді виключно інтересів держави і громадянина у випадках, визначених законом.
Прокурор при зверненні до суду вказаного не врахував, а суд першої інстанції не перевірив зазначені обставини і не застосував вказані вище норми права, що є порушенням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи п.3 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 22.05.02р. №04-5/570 з наступними змінами та доповненнями, слід дійти висновку, що позов прокурора не може бути розглянутим по суті і його належить залишити без розгляду (п.1 ст.81 ГПК).
Слід також зазначити, що це не позбавляє позивача права на безпосереднє звернення до господарського суду з відповідними вимогами в загальному порядку відповідно до ст.1 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 81, 99, 101-104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Апеляційну скаргу Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну ЛОРТА задоволити, а рішення господарського суду Львівської області від 20.10.2005р. у справі №4/1341-29/175 скасувати.
2. Позов залишити без розгляду.
3. Справу №4/1341-29/175 повернути в господарський суд Львівської області
Головуючий Дух Я.В
Суддя Краєвська М.В.
Суддя Орищин А.В.