Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303
Іменем України
03.06.2009
Справа №2-17/1076-2008
за позовом ВАТ "Крименерго", м.Сімферополь
до відповідача Арбітражного керуючого Ліквідатора Сільськогосподарського виробничого кооператива "Прогрес" Небесного Валерія Федоровича, Сімферопольський р-н, с. Софіївка
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору:
Ворона Олександр Леонідович (Советський район, с.Ільічево, вул. Садова, 14)
Сейтаблаєв Едем Юнусовіч (Красногвардійський район, с.Октябрське, вул. Робача, 65)
Сімакова Ларіса Васільевна (Первомайський район, с.Гвардійське, вул. Шкільна, 11-А)
Горшков Борис Володимирович (м.Сімферополь, вул. Ковильна, 42, кв. 6)
Осик Євгеній Михайлович (Красногвардійський район, с.Петровка, вул. Гагаріна, 44)
Ярошенко Маріна Анатольєвна (м.Сімферополь, вул. Лермонтова, 15/25)
Мустафаєв Асан Азізович (Советський район, с.Варваровка, вул. Леніна, 19)
Мурахаз Ісмет Мухамедовіч (АРК, Кіровський район, ст. Крим, вул. Братів Стоянових, 32)
СВК "Прогрес", Первомайський район, с.Гвардійське
АКБ «Національний кредит» у особі філії АКБ «Національний кредит у м. Ялта (м. Ялта, вул.. Васильєва, 16)
ЗАТ «Акціонерний комерційний Промишлено-інвестиційний банк» у особі філії «Відділення Промінвестбанку у м. Армянськ» (м. Ялта, мкрн. Корявко, 3)
про визнання недійсним аукціону по продажу майна сільськогосподарського виробничого кооперативу.
Колегія суду в складі:
Головуючий суддя І.О.Соколова
Члени колегії: суддя В.І. Гайворонський
суддя І.К.Бєлоглазова
Від позивача - Банніков К.В., представник, дов.№007-Д від 05.01.09р.
Від відповідача - Небесний В.Ф., паспорт
Від третіх осіб - 1. Ярошенко М.А., паспорт
2. Горшков П.В., посвідчення
Сутність спору: Позивач звернувся з позовом згідно якого просить визнати недійсним аукціон по продажу майна сільськогосподарського виробничого кооперативу.
Згідно останнього уточнення позовних вимог від 13.05.09 року позивач просить визнати недійсним аукціон по продажу майна Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Прогрес», який був 06 січня 2008 року, та протоколи укладені на аукціоні, у зв'язку з тим, що були порушенні умови проведення аукціону.
Згідно ст. 22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача. Таким чином вважаються заявленими вказані в уточненні позовні вимоги, які і підлягають розгляду судом, що також відповідає практики розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.04р. по справі №2-17/896-2002).
Відповідач у відзиві позов не визнав та вказав, що будуть порушені права кредиторів у випадку визнання аукціону недійсним. ВАТ «Крименерго» вказує, що коштів від продажу могло бути більше. Однак не надано інформації про можливих учасниках, які могли б заплатити більше, купуючи списане майно банкрута.
По справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд -
Позовними вимогами є визнання недійсним аукціону по продажу майна Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Прогрес», який був 06 січня 2008 року, та протоколів укладених на аукціоні.
Однак, згідно ст.1154 ЦК України оскаржений до суду має бути не конкурс, а результат конкурсу.
Таким чином позивачем вибраний в даному випадку спосіб захисту права, не передбачений законом, що є підставою для відмови в позові.
Згідно інформаційного листу Вищого Господарського Суду України від 13.08.2008 року за № 01-8/482 та постанови Верховного Суду України від 13.07.2004 року № 10/732, якщо спосіб захисту не відповідає закон, у позові необхідно відмовити.
Вимога про визнання недійсним протоколів також не може бути задоволена, оскільки вона не обґрунтована та не доведена.
Так, в позовній вимозі не вказується які конкретно протоколи підлягають визнанню недійсними, а також не надано доказів щодо існування таких конкретних протоколів.
При цьому необхідно відмітити що рішення суду не може бути засновано на припущені.
Також необхідно відмітити що згідно ст.54 ГПК України обґрунтування позовних вимог та надання доказів покладається на позивача.
Окрім цього, ст.33 ГПК України також передбачено що доказ позивних вимог покладається на позивача.
Окрім цього, ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.
Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.
Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.
Таким чином суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.
В матеріалах справи є незасвічені копії протоколів щодо аукціону.
Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченні копії.
Таким чином вказані копії не можуть розглядатись як доказ. При цьому необхідно відмітити, що позивач вправі був звернутись до уповноваженої особи щодо отримання належним чином засвідченних копій. Згідно закріпленого в ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не повинен з власної ініціативи збирати докази для того, щоб рішення відбулося на користь однієї із сторін, що спорять.
Більш того, таке збирання доказів буде прямим порушенням Конституції України.
Оскільки відповідні докази не надані позивачем до прийняття рішення, немає підстав залучати їх до матеріалів справи після прийняття рішення.
При цьому також необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності сторін суд з власної ініціативи не має права доповнювати позовні вимоги та розглядати вимоги які не заявлені позивачем.
Більш того, розгляд таких вимог буде порушенням інших учасників процесу, які вправі знати конкретні вимоги.
Крім цього щодо цивільно-правових відносин результатом аукціону є відчуження майна боржника та виникнення права власності у конкретних осіб, що оформлене у даному випадку конкретними договорами купівлі - продажу, а не протоколами.
Таким чином у даному випадку позовними вимогами повинне бути визнання недійсним конкретних договорів купівлі - продажу майна, а не протоколів.
Необхідно також відмітити що згідно ч.4 ст.22 ГПК України зміна підстав позову або позовних вимог можлива лише до прийняття рішення.
Окрім цього аукціон проводився ліквідатором в процесі банкрутства Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Прогрес» згідно ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Позивач є кредитором в справі про банкрутство вказаного боржника.
Відносини щодо учасників процесу регулюються в процесі банкрутства ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Таким чином, якщо кредитор не був згоден щодо проведення аукціону, він вправі був захищати свої інтереси способом, передбаченим вказаним законом (на засіданні комітету кредиторів, оскарження дій ліквідатора).
Якщо ліквідатор порушив законодавство - це згідно ч. 9 ст. 3 - 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є підставою для його звільнення. У даному випадку новий ліквідатор вправі вирішити питання щодо необхідності оскарження результатів аукціону.
Більш того, згідно ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор виконує повноваження органу управління боржника.
Таким чином, якщо на аукціоні незаконно реалізувалося майно боржника, відповідно, позов щодо цього повинен бути від імені боржника в особі його органу управління.
Таким чином, існує декілька обставин, кожна з яких є самостійною підставою для відмови у позові.
Підстав для відшкодування судових витрат згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України не існує.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
В позові відмовити повністю.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.