"27" травня 2009 р.
Справа № 16/267-07-7248
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Міркун О.С. за дов. від 01.03.2009р.;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „Наше діло” до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” про визнання рахунків такими, що не підлягають виконанню та заборону вчиняти певні дії, -
Приватне підприємство „Наше діло” (далі по тексту -ПП „Наше діло”) звернулося до господарського суду Одеської області до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Центрального району електричних мереж (далі по тексту ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”) з позовними вимогами про скасування рішень відповідача, згідно з якими позивачу було нараховано 11049,56грн. та 62789,06 грн. сум недоврахованої електричної енергії. Свої вимоги позивач обґрунтовує неправомірним нарахуванням відповідачем до сплати ПП „Наше діло” вартості недоврахованої енергії на суми у розмірі 11049,56 грн. та 62789,06 грн.
Під час розгляду даної справи ПП „Наше діло” позовні вимоги неодноразово уточнювалися. Згідно з останньою редакцією позовних вимог, викладених у заяві, яка надійшла до господарського суду Одеської області 27.04.2009р., позивач просить суд визнати рахунки ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” № 2438 від 04.06.2007р., № 2539 від 17.08.2007р., стосовно вартості недорахованої електричної енергії на загальну суму у розмірі 73838,62 грн., такими, що не підлягають виконанню, а також заборонити відповідачу обмежувати або припиняти постачання приватному підприємству „Наше діло” електричної енергії, у зв'язку з несплатою останнім рахунків № 2438 від 04.06.2007р. та № 2539 від 17.08.2007р. за недовраховану електричну енергію на загальну суму 73838,62 грн. Дана редакція позовних вимог є остаточною та підлягає розгляду по суті.
Відповідач, згідно з відзивом на уточнену редакцію позовних вимог, проти задоволення позову заперечував з посиланням на невірність обраного позивачем способу захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів. З огляду на викладене, відповідач наполягає на непідвідомчості даної справи господарським судам відповідно до вимог ст. 12 ГПК України, що спричиняє необхідність припинення провадження по даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Між ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (Постачальник електричної енергії), та ПП „Наше діло” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 2438 від 25.04.2006р., відповідно до умов якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу, визначених додатком № 2 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
23.05.2007 року співробітниками ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією Споживачем на об'єкті - будинку відпочинку, розташованому за адресою м. Одеса, вул. Дм. Донского, 7, за результатами якої було встановлено наступні факти порушення Правил: заїдання диску лічильного механізму, внаслідок якого виник недооблік спожитої електроенергії 47 %, про що було складено відповідний акт № 014611 від 23.05.2007р.
Відповідно до п. 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 р. за N 1399/11679 (далі по тексту - ПКЕЕ), в редакції чинній на час проведення перевірки, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протокола споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Комісією з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією Південного РЕМ ВАТ „Одесаобленерго” було розглянуто Акт про порушення Правил користування електричною енергією № 014611 від 23.05.2007 року, яким донараховано до сплати недоврахованої електричної енергії на суму у розмірі 11049,56грн. та виставлено позивачу відповідний рахунок № 2438 від 04.06.2007р.
В свою чергу, ПП „Наше діло”, не погодившись з нарахованою сумою, звернулось до відповідача з вимогою переглянути вказане рішення та скасувати застосовані санкції.
У відповідності до п. 6.36 Правил користування електричною енергією у разі виникнення у споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів обліку або визначення суми в пред'явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії споживач подає про це заяву постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації). Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевірити рахунок на оплату, а в разі потреби протягом 20 днів провести технічну перевірку та/або експертизу розрахункових засобів обліку відповідно до встановленого цими Правилами порядку та повідомити споживача про результати. Відповідно до п. 6.38 ПКЕЕ якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.
19.07.2007р. комісією у складі представників ВАТ „Одесаобленерго” та ДП „Одесастандартметрологія” було проведено експертизу трьохфазного лічильника. Так, за результатами зовнішнього огляду цього лічильника було виявлено відсутність порушень упаковки прибору обліку та пломби, відсутність порушення пломби держповірки на кожусі лічильника, пломба енергопостачальної компанії не порушена, а також встановлено відсутність зовнішніх пошкоджень прибору. Однак, за наслідками внутрішнього огляду комісією було встановлено, що котушка току згоріла, розплавлені каркас котушки току, ізоляція її проводів; розплавлені фрагменти каркасу котушки току звисають над диском, наявні сліди гальмування диска; наявний всередині прибору фрагмент розплавленого каркасу диску сприяв його гальмуванню. За результатами проведення експертизи комісією визнано, що погрішності прибору по метрологічним характеристикам відповідають нумируємому класу точності, котушка току, яка згоріла, та розплавлений каркас котушки, сліди гарі та копоті на ніжній частині верхнього диску лічильникового механізму свідчать про тривалий вплив току великої сили на токову котушку та викривлення диска у положенні стопору зворотного ходу протягом тривалого часу, у зв'язку з чим, було встановлено непридатність лічильнику для подальшої експлуатації.
На підставі наслідків експертизи за результатами розгляду заяви позивача про перегляд попереднього рішення комісії розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією Південного РЕМ ВАТ „Одесаобленерго”, останнім 08.08.2007р. було прийнято рішення провести розрахунок обсягу недоврахованої електроенергії за період 6 місяців за дозволеною потужністю згідно з умовами договору на поставку електричної енергії, про що позивача було повідомлено листом від 17.08.2007 року № 29/32-396. Крім того, даним листом позивача було попереджено, що у разі несплати нарахованих санкцій споживач буде відімкнений від мережі енергопостачання.
При цьому, відповідачем було виставлено позивачу рахунок № 2539, здійснений відповідно до рішення комісії від 08.08.2007р., згідно з яким сума заборгованості Споживача за недовраховану електричну енергію була додатково збільшена на 62789,06 грн.
Відповідно до п. 7.5 ПКЕЕ постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у разі несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до складеного в установленому порядку акта про порушення. Аналогічні положення містяться і у п. 6.1.3 договору про постачання електричної енергії № 2438 від 25.04.2006р., укладеного між сторонами по справі.
З огляду на викладене, 12.02.2009р. ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” позивачеві було направлено акт-вимогу з попередженням про припинення постачання електроенергії у разі неоплати рахунків.
Відповідно до ст. 6.43 Правил користування електричною енергією спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.
Посилаючись на неправомірність нарахування заборгованості за недовраховану електричну енергію на загальну суму у розмірі 73838,62 грн., що загрожує відключенням позивача від системи електропостачання, та належне виконання позивачем договору про постачання електричної енергії № 2438 від 25.04.2006р., та Правил користування електричною енергією, ПП „Наше діло” звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” про визнання рахунків ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” № 2438 від 04.06.2007р., № 2539 від 17.08.2007р., якими нарахована вартість недорахованої електричної енергії на загальну суму у розмірі 73838,62 грн., такими, що не підлягають виконанню, а також заборону відповідачу обмежувати або припиняти постачання приватному підприємству „Наше діло” електричної енергії, у зв'язку з несплатою позивачем рахунків № 2438 від 04.06.2007р. та № 2539 від 17.08.2007р. за недовраховану електричну енергію на загальну суму 73838,62 грн.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається з листа ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” за вих.№ 29/32-517 від 26.10.2007р., розрахунок обсягу недоврахованої електроенергії був здійснений на підставі Акту про порушення Правил користування електричною енергією № 014611 від 23.05.2007 року, відповідно до п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за N 782/12656 та п. 6.40 ПКЕЕ.
Відповідно до п. 6.40 Правил користування електричною енергією, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців. При цьому, перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.
Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У відповідності до ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. При цьому, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Системний аналіз наведених положень Господарського кодексу України та п. 6.40 Правил користування електричною енергією, дозволяє суду дійти висновку, що за своєю правовою природою, вимоги відповідача щодо сплати позивачем заборгованості за недовраховану електричну енергію, є ні чим іншим як застосуванням щодо позивача господарських санкцій у вигляді відшкодування збитків, які виникли, за переконанням відповідача, внаслідок порушення ПП „Наше діло” положень ПКЕЕ.
В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на наступному.
Положеннями ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
При цьому, для настання позаделіктної відповідальності необхідна наявність складу господарського правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина особи, яка заподіяла шкоду.
Відсутність одного з елементів, які утворюють склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття комісією рішення про застосування перерахунку обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за N 782/12656 , був акт про порушення правил користування електричною енергією № 014611 від 23.05.2007 року, складений представниками відповідача, яким встановлено факт заїдання диску лічильного механізму, внаслідок якого виник 47 % недообліку спожитої електроенергії. При цьому, за результатами експертизи лічильника було встановлено відсутність порушень упаковки прибору обліку та пломби, відсутність порушення пломби держповірки на кожусі лічильника, пломба енергопостачальної компанії не порушена, а також встановлено відсутність зовнішніх пошкоджень прибору. Крім того, за наслідками внутрішнього огляду комісією було встановлено, що котушка току, яка згоріла, та розплавлений каркас котушки, сліди гарі та копоті на ніжній частині верхнього диску лічильникового механізму свідчать про тривалий вплив току великої сили на токову котушку та викривлення диска у положенні стопору зворотного ходу протягом тривалого часу, у зв'язку з чим, була встановлена непридатність лічильника для подальшої експлуатації.
Наведені висновки експертизи лічильника за відсутності порушень опломбування лічильника безперечно свідчать про те, що пошкодження лічильника виникли не внаслідок втручання у його діяльність Споживача, а в результаті подачі току великої сили, яка здійснювалася енергопостачальною компанією, тобто пошкодження лічильника, а відтак і його неналежне функціонування, заподіяні діями відповідача.
Зазначене дозволяє суду дійти висновку, про недоведеність відповідачем як ознаків об'єктивної (наявність протиправної дії чи бездіяльності з боку позивача), так і суб'єктивної сторони (вини Споживача) обов'язкових елементів господарського правопорушення, що, в свою чергу, означає відсутність складу господарського правопорушення.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування з боку ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” щодо позивача господарських санкцій у вигляді відшкодування збитків, розрахованих на підставі умов п. 4.2.3 договору про постачання електричної енергії № 2438 від 25.04.2006р., укладеного між сторонами по справі, відповідно до п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за N 782/12656 та п. 6.40 ПКЕЕ.
Відповідно до п. 4.2.5 договору про постачання електричної енергії № 2438 від 25.04.2006р. Споживач не несе відповідальності перед Постачальником електричної енергії відповідно до вимог пункту 4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Крім того, пунктом 6.1.3 договору передбачено, що електропостачання споживача може бути припинено Постачальником електричної енергії з повідомленням Споживача не пізніше ніж за три робочих дні, зокрема, у разі несплати рахунку за недовраховану електричну енергію, визначену у відповідності до складеного у встановленому порядку акта про порушення.
В свою чергу, відповідно до п. 7.5 ПКЕЕ постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у разі несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до складеного в установленому порядку акта про порушення. Як було зазначено по тексту рішення вище, позивачеві було направлено попередження про припинення постачання електроенергії.
Однак, враховуючи висновки суду про наявність вини Постачальника електричної енергії в пошкодженні механізму лічильника, а відтак, у заподіянні збитків, та відсутність складу господарського правопорушення у діях позивача, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування до Споживача заходів господарської відповідальності шляхом визначення обсягу недоврахованої електроенергії та пред'явлення для оплати споживачу додаткових рахунків.
Оскільки дії відповідача щодо припинення позивачу електропостачання ґрунтуються на ствердженні факту наявності у позивача заборгованості, яка, як встановлено в процесі розгляду справи, нарахована позивачеві безпідставно, суд погоджується з доводами позивача, що такі дії створюють загрозу його правам, як споживача за договором постачання електричної енергії, щодо безперервного отримання від відповідача електричної енергії, а відтак потребують захисту.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ПП „Наше діло” про визнання рахунків ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” № 2438 від 04.06.2007р., № 2539 від 17.08.2007р., якими нарахована для оплати вартість недоврахованої електричної енергії на загальну суму у розмірі 73838,62 грн., такими, що не підлягають виконанню, а також заборону відповідачу обмежувати або припиняти постачання приватному підприємству „Наше діло” електричної енергії, у зв'язку з несплатою позивачем рахунків № 2438 від 04.06.2007р. та № 2539 від 17.08.2007р. за недовраховану електричну енергію на загальну суму 73838,62 грн, а відтак і наявність підстав для задоволення позову.
При цьому, судом критично оцінюється позиція відповідача щодо непідвідомчості даної справи господарським судам України, з огляду на наступне.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України, відповідно до якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Крім того, відповідно до п. 6.43 Правил користування електричною енергією спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.
За змістом ч.1 ст. 12 ГПК України господарським судам, зокрема, підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Тобто за змістом наведених норм господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання рахунків, такими, що не підлягають виконанню, а також про заборону обмежувати або припиняти постачання електричної енергії. Наведені висновки суду про підвідомчість даних спорів господарським судам України підтверджується і позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 04.02.2008р. по справі № 29- 4/ 371 -05 -10676 за позовом малого приватного підприємства „Віртус” до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” про припинення дій по відключенню від джерела електропостачання споживача, а також за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” до малого приватного підприємства „Віртус” про стягнення 38968,33 грн.; в постанові від 11.07.2007р. по справі № 29- 5 / 295 -05 -10056 за позовом виробничо-комерційного ТОВ „Тепло прибор” до ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача МПП „Віртус” про заборону заборонити компанії здійснювати дії по відключенню від джерела електроживлення споживача на підставі повідомлення про припинення постачання електричної енергії у зв'язку з несплатою 30157,05 грн. і нарахування штрафних санкцій (пені, процентів, штрафів); в постанові від 08.09.2004р. по справі № 12/255 за позовом ТОВ „555” до ВАТ „Прикарпаттяобленерго” про визнання рахунку таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на викладене, судом критично оцінюються доводи відповідача щодо необхідності припинення провадження у даній справі з підстав непідвідомчості даного спору господарським судам України. Основними принципами судочинства України є реалізація прав будь-яких осіб на судовий захист своїх охоронюваних законом інтересів, що, в свою чергу, є основою метою діяльності господарських судів.
З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги необхідність захисту прав та охоронюваних законом інтересів ПП „Наше діло”, суд вважає за правомірне позовні вимоги про визнання рахунків ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” № 2438 від 04.06.2007р., № 2539 від 17.08.2007р., якими нарахована для оплати вартість недоврахованої електричної енергії на загальну суму у розмірі 73838,62 грн., такими, що не підлягають виконанню, а також заборону відповідачу обмежувати або припиняти постачання приватному підприємству „Наше діло” електричної енергії, у зв'язку з несплатою позивачем рахунків № 2438 від 04.06.2007р. та № 2539 від 17.08.2007р. за недовраховану електричну енергію на загальну суму 73838,62 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що містяться на законних підставах, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.
При цьому, враховуючи, що позивачем були заявлені до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 38000 грн., розподіляючи судові витрати, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.
Статтею 49 ГПК України передбачений розподіл господарських витрат, зокрема і витрат з оплатою послуг адвокатів. Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Наведені міркування суду підтверджуються і положеннями пункту 10. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.98 р. N 02-5/78, відповідно до яких витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі довіреностей від 15.10.2007 р. та від 29.09.2008р., а також від 14.08.2008р., договору про надання юридичних послуг по захисту інтересів ПП „Наше діло” у спорі між ПП „Наше діло” та ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” уповноважив адвоката Мхітаряна О.С. представляти інтереси ПП „Наше діло” в даній справі, у зв'язку з чим позивачем згідно з квитанцією від 27.04.2009р. було сплачено 38000грн.
При цьому, у пункті 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Відповідно до абзацу третього пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Керуючись викладеним, а також приймаючи до уваги розмір спірних грошових сум, кількість судових засідань по справі, в яких брав участь даний представник, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача в частині покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката, частково обмежуючи їх розмір у сумі 8000 грн.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача у повному обсязі згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 20, 216, 217, 218, 224, Господарського кодексу України, ст.16, Цивільного кодексу України, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910), ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати рахунки відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” № 2438 від 04.06.2007р. та № 2539 від 17.08.2007р. якими нараховано вартість недоврахованої електричної енергії на загальну суму 73838,62 грн., які виставлені для оплати приватному підприємству „Наше діло” такими, що не підлягають виконанню.
3. Заборонити відкритому акціонерному товариству „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” /65023, м. Одеса, вул.. Садова, 3, код ЄДРПОУ 00131713 /обмежувати або припиняти постачання приватному підприємству „Наше діло” /65005, м. Одеса, вул.. Бугаївська, 21, код ЄДРПОУ 32086890/ електричної енергії, у зв'язку з несплатою приватним підприємством „Наше діло” рахунків № 2438 від 04.06.2007р. та № 2539 від 17.08.2007р. за недовраховану електричну енергію на загальну суму 73838,62 грн.
Наказ видати.
4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” /65023, м. Одеса, вул.. Садова, 3, код ЄДРПОУ 00131713 / на користь приватного підприємства „Наше діло” /65005, м. Одеса, вул.. Бугаївська, 21, код ЄДРПОУ 32086890/ 8000 грн. 00 коп. /вісім тисяч грн.. 00 коп./ - витрат на оплату послуг адвоката; 85 грн. 00 коп. / вісімдесят п'ять грн. 00 коп./ - держмита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу.
Наказ видати.
5. Видати приватному підприємству „Наше діло” /65005, м. Одеса, вул.. Бугаївська, 21, код ЄДРПОУ 32086890/ довідку на одержання з державного бюджету України зайве сплаченого державного мита на загальну суму 542 грн. 89 коп. / п'ятсот сорок дві грн. 89 коп./.
6. Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2007р., зі змінами, внесеними постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2007р., - скасувати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення підписане 02.06.2009р.
Суддя Желєзна С.П.