15 травня 2014 року м. Київ К/800/25241/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Кобилянський М.Г., розглянувши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську та Світловодькому районі Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську та Світловодькому районі Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,-
В травні 2014 року, з пропуском встановленого законом строку, управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську та Світловодькому районі Кіровоградської області подало касаційну скаргу й просило поновити процесуальний строк, посилаючись на те, що через відсутність копії рішення суду апеляційної інстанції не було можливим вчасно реалізувати право на його оскарження.
Судом апеляційної інстанції справу розглянуто 04 березня 2014 року за відсутності відповідача.
У обґрунтування причин пропуску процесуального строку відповідач зазначав, що копію оскаржуваної ухвали апеляційного суду отримав 24 вересня 2013 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на супровідному листі.
Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає порядок і строки касаційного оскарження, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Виходячи з того, що відповідач був позбавлений можливості вчасно ознайомитися з текстом оскаржуваного рішення та виготовити касаційну скаргу, приходжу до висновку про те, що підстави пропуску строку касаційного оскарження слід визнати поважними.
Відповідно до положень пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та рішення про застосування штрафних санкцій за неподання звітності.
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухваленні, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування чи зміни ухваленого судового рішення, відсутні такі підстави і в обґрунтуванні касаційної скарги.
Крім того, слід зазначити, що аналогічним правовідносинам вже надавалась правова оцінка Верховним Судом України у своїх рішеннях, які є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, котрі застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права.
З наведеного вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Причини пропуску управлінням Пенсійного фонду України в м.Світловодську та Світловодькому районі Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року визнати поважними.
Відмовити у відкритті касаційного провадження в справі за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську та Світловодькому районі Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Г. Кобилянський