79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.12.06 Справа № 2/448-23/73
Львівський апеляційний господарський суд у м. Львові в складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів: Новосад Д.Ф.
Галушко Н.А.
при секретарі: Попко Р.
розглянувши апеляційну скаргу Львівського державного цирку №131 від 17.10.06р.
на постанову господарського суду Львівської області від 29.09.2006 року
у справі №2/448-23/73
за позовом Львівського державного цирку, м. львів
до відповідача Львівської митниці, м. Львів
про визнання нечинним податкового повідомлення №1 від 09.03.06р.
За участю:
Від позивача Дубас В.М.
Від відповідача Прус М.А.
В ході судових засідань представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України роз'яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.
Встановив: постановою господарського суду Львівської області (суддя Бортник О.Ю.) від 29.09.2006р. у справі №2/448-23/73 частково задоволено позовні вимоги.
Позивач з постановою не погоджується, подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та задоволити позовні вимоги, оскільки згідно Конвенції про тимчасове ввезення товарів, правом на звільнення від оподаткування при ввезенні користуються товари, які ввозять виключно для освітніх, наукових чи культурних цілей. В даному випадку атракціони ввозилися позивачем для здійснення культурно-освітньої діяльності, а тому позивач звільнений від сплати ввізного мита та ПДВ. Укладення договорів оренди на ввезені атракціони не мало на меті отримання прибутку, що підтверджується податковими деклараціями.
В запереченні на апеляційну скаргу просить залишити постанову місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення з огляду на те, що Законом України «Про Єдиний митний тариф»визначено, що всі товари та інші предмети, які ввозяться на митну територію України підлягають обкладенню митом згідно УКТ ЗЕД. Стеттею 206 МК України визначено виключний перелік товарів, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування. Згідно Конвенції про тимчасове ввезення товарів, правом на звільнення від оподаткування при ввезенні користуються товари, які ввозять виключно для освітніх наукових чи культурних цілей. Вважає, що в даному випадку атракціони ввозилися позивачем для здійснення підприємницької діяльності, а тому позивач повинен сплатити ввізне мито та ПДВ на загальних підставах.
Справа слуханням відкладалася з 4.12.06р. на 11.12.06р. та на 14.12.06р.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову господарського суду Львівської області від 29.09.06р. без змін.
При цьому колегія виходила з наступного:
На підставі договорів №10 та №12, укладених Львівським державним цирком з чеськими підприємцями Ромео Шимеком та Геріховою Вікторією позивачем переміщено через митний кордон України атракціони "Луна-парку" в режимі тимчасового ввезення (вивезення) з метою культурної діяльності (вантажні митні декларації №№20000/4/000205 - 20000/4/000213 від 06.05.2004 р., 200000002/4/000245 - 200000002/4/000249 від 27.05.2004 р., 200000002/4/000260 -200000002/4/000262 від 01.06.2004 р, 200000002/4/000315 від 30.06.2004 р.).
Згідно з п.п. 1 згаданих договорів, позивач запрошував підприємців з комплексом атракціонів "Луна-парк" на умовах тимчасового ввезення майна без переходу права власності, для проведення культурно-освітньої та благодійної діяльності на території України.
З матеріалів справи встановлено, що начальником Західної регіональної митниці було надано дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, шляхом накладення резолюції на заяву про надання дозволу на переміщення через митний кордон України в митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) товарів, а саме атракціонів, ввезених по зивачем на митну територію України з метою проведення культурно-масової та благодійної діяльності, що підтверджується ввізними митними деклараціями.
28.05.04р. між позивачем та ПП Пермітіним П.О. було укладено договір оренди, згідно з умовами якого (п.п. 1.1., 3.1., 3.2., 9.1.) цирк передає орендарю в строкове платне користування виставку атракціонів "Луна-парк", орендна плата становить 1740 грн. за один місяць, в тому числі ПДВ, термін дії договору з 01.06.04р. до 31.10.04р. включно. Львівський державний цирк 01.06.04р. передав, а приватний підприємець Пермітін П.О. прийняв в тимчасове користування виставку атракціонів "Луна-парк", про що сторонами було складено відповідний Акт прийманя-передачі атракціонів.
У зв'язку з виявленням факту передачі позивачем атракціонів в користування приватному підприємцю, ДПІ у м. Львові надіслано Західній регіональній митниці для реагування відповідного листа за №1325/26-22/90 від 26.01.05р.
Львівською митницею 09.03.06р. прийнято податкове повідомлення №1, яким згідно з підпунктом "г" підпункту 4.2.2. статті 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України "Про митний тариф України" визначено Львівському державному цирку 42724,81 грн. податкового зобов'язання за платежем ввізне мито. Вказане рішення відповідача оскаржено цирком до господарського суду Львівської області. 30 серпня 2006 р. позивач листом за №104 повідомив начальника Львівської митниці, що лист від 08.02.05р. за № 36, направлений митниці у зв'язку з ввезенням у 2004р. пересувних атракціонів, відкликається як такий, що містить необгрунтовану та недостовірну інформацію.
Законом України «Про Єдиний митний тариф" визначено, що всі товари та інші предмети, які ввозяться на митну територію України підлягають обкладенню митом згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (статті 3 та 4).
Згідно з ст. 23 Закону товари та інші предмети, що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені до зворотного вивезення за її межі у встановлені строки у незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території України та призначені до зворотного ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані, пропускаються через митний кордон України без сплати мита.
Статтею 206 Митного кодексу України визначено виключний перелік товарів, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 206 МК України, дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для поліпшення дозвілля моряків, а та кож будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності.
Відповідно до ст. 2 Конвенції про тимчасове ввезення, дозвіл на тимчасове ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування надається у відношенні товарів (у тому числі транспортних засобів), зазначених у Додатках до цієї Конвенції. Статтею 2 Додатку В.5 до зазначеної Конвенції встановлено, що правом на тимчасове ввезення користуються товари, які ввозяться виключно для освітніх, наукових чи культурних цілей. При цьому, цією ж статтею встановлено, що зазначені товари не повинні використовуватися у комерційних цілях.
Як роз'яснено в листі Державної митної служби України від 30.01.06р. №11/4-15/893-ЕП діяльність атракціонів та луна-парків, згідно з класифікацією видів економічної діяльності, затвердженої Державним класифікатором України ДК 009-96 віднесено до групи "Інша розважальна діяльність" розділу "Діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту". При визначенні підстав звільнення від оподаткування рекомендується Державною митною службою України виходити з мети ввезення атракціонів: комерційної чи благодійної.
Як встановлено з матеріалів справи позивачем у заявах про надання дозволу на переміщення через митний кордон України зазначено, що вони ввозяться з метою культурної діяльності.
Згідно з пунктами 7.9., 7.11. Порядку застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення), затвердженого наказом Державної митної служби України від 28.03.2000р. №173 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.04р. за №62/8661), протягом усього строку тимчасового ввезення товарів, призначених для використання при проведенні наукових, культурних, освітніх та інших подібних заходів, ці товари не можуть бути передані в користування чи використані як винагорода.
При цьому, ввезені на підставі вантажних митних декларацій №№ 20000/4/000205, 20000/4/000206, 20000/4/000207, 20000/4/000208, 20000/4/000209, 20000/4/000210, 20000/4/000213 від 06.05.2006 р., №№ 200000002/4/000245, 200000002/4/000246, 200000002/4/000247, 200000002/4/000248, 200000002/4/000249 від 17.05.04р., №№ 200000002/4/000260, 200000002/4/000261, 200000002/4/000262 від 01.06.04р. атракціони безпосередньо не використовувались позивачем з 01.06.04р. по 31.10.04р. в рамках здійснення ним культурної діяльності. Натомість, ці атракціони передано Львівським державним цирком 01 червня 2004 р. у строкове платне користування на підставі договору оренди від 28.05.04р. ПП Пермітіну П.О., що підтверджується відповідним актом прийому-передачі. Факт отримання орендної плати від орендаря позивачем не заперечується.
За таких обставин, атракціони, ввезені по вищезгаданих вантажних митних деклараціях, з 01 червня 2004 р. і до закінчення дії договору безпосередньо позивачем використовувались з метою одержання плати за користування ними, а не відповідно до заявленої мети їх ввезення (здійснення культурної діяльності, а саме: організації спеціальної освіти, відпочинку і дозвілля громадян). Вказане опосередковано визнавалось і позивачем, який направив Західній регіональній митниці лист № 36 від 08.02.2005 р. про донарахування всіх необхідних митних платежів, (відкликано у ході розгляду справи, 30.08.2006 р.), а також сплатив у добровільному порядку в 2005р. податок на додану вартість з вищезгаданих атракціонів.
Про те, що комплекс атракціонів "Луна-Парк" використовувався з культурно-освітньою та благо дійною метою позивач доказів надати не зміг.
З огляду на це колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що підстав для визнання нечинним та скасування податкового повідомлення Львівської митниці №1 від 09.03.06р. в частині донарахування позивачу 40701,54 грн. ввізного мита за ввезені по вантажних митних деклараціях №№ 20000/4/000205, 20000/4/000206, 20000/4/000207, 20000/4/000208, 20000/4/000209, 20000/4/000210, 20000/4/000213 від 06.05.06р. №№ 200000002/4/000245, 200000002/4/000246, 200000002/4/000247, 200000002/4/000248, 200000002/4/000249 від 27.05.2004 р., №№ 200000002/4/000260, 200000002/4/000261, 200000002/4/000262 від 01.06.04р. атракціонів -відсутні.
Також колегія вважає правильним висновок господарського суду суду про скасування податкового повідомлення №1 від 9.03.06р. в частині донарахування 2023,27 грн. ввізного мита за ввезені по вантажних митних деклараціях № 20000/4/000211 від 06.05.2004 р. і № 200000002/4/000315 від 30.06.2004 р. запчастини до атракціонів та атракціони, оскільки відсутні докази використання їх з метою одержання прибутку.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 86, 89, 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
1.Постанову господарського суду Львівської області від 29.09.2006 року по справі №2/448-23/73 залишити без змін.
2.У задоволенні апеляційної скарги відмовити.
3.Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Мельник Г.І.
Судді Новосад Д.Ф.
Галушко Н.А.