К-1106/08
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
“21” травня2009року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
при секретарі: Прудкій О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Колєвої О.Г., Дубініної Л.А., Бородавки К.П.,Розмоша В.І.
відповідача-1: Кожанова О.О., Цибулька О.І.
відповідача-1: Литвиненка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2007 року
у справі №2а-139/07(22-а-3101-2007)
за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова(надалі - ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова)
до відповідачів: 1.Відкритого акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Форум» в особі Харківської філії ВАТ АКБ «Форум» (надалі - ВАТ «АКБ «Форум»); 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Вімар»(надалі - ТОВ «ТП «Вімар»)
про зобов'язання сплатити солідарно суму по непогашених податкових векселях, -
встановив:
У червні 2007р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного судуз позовом у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 01.10.2007р., поставлено питання про зобов'язання відповідачів сплатити солідарно суму 17695224,11грн. відповідно до непогашених податкових векселів другої категорії за січень-червень 2007р..
Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ «ТП «Вімар» не дотримані вимоги п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.19 «Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. №1104, а саме, включено до рядку 12.2 декларації з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) суми по виданим податковим зобов'язанням, які не було оплачено грошовими коштами до бюджету.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2007р., залишеною без змінухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2007р., у задоволенні позову було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що надані податковим органом довідки свідчать про відсутність податкового боргу по податковим векселям ТОВ «ТП «Вімар», а доказів про непогашення податкових векселів та невірного обліку сум зобов'язань ТОВ «ТП «Вімар» позивач суду не надав.
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Дзержинському районі м.Харковазвернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
ТОВ «ТП «Вімар» надав ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова податкові декларації з ПДВ за січень-червень 2007р. у яких (у рядку 19.2+) відображено погашення податкових векселів по податковим зобов'язанням.
При здійсненні камеральних перевірок податковим органом встановлено, що ТОВ «ТП «Вімар» неправомірно включено до рядку 12.2 декларацій з ПДВ суми по виданим податковим векселям зобов'язання по яким не було сплачено грошовими коштами.
Відповідно до вимог п. 11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк; платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом; якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата; якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету; якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Згідно п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 01.10.1997р. №1104 (із змінами та доповненнями.) сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, включається у визначених Законом випадках до суми податкового кредиту платника податку, який видав цей вексель, і відображається в податковій декларації окремим рядком.
В ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили та не надали належної оцінки доказам, якими засвідчується, що у квітні 2007р. ТОВ «ТП «Вімар» провело коригування кількісних та вартісних показників у декларації з ПДВ за лютий 2007р. у зв'язку з поверненням попередньої оплати покупцям (ТОВ «Бердо») (а.с.16-17 т.І, а.с.32 т.ІІ). За даними платника податку вказані коригування суттєво впливають на показники у податковій декларації з ПДВ за лютй 2007р., оскільки загальна сума ПДВ на яку здійснено перерахунок податкових зобов'язань становить 9166666,67грн..
Крім того, як вбачається з матеріалів справи підписом першого заступника начальника ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було засвідчено довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у ТОВ «ТП «Вімар» на 10 липня 2007р., на 20 серпня 2007р., на 24 вересня 2007р.(а.с. 111, 201 т.І, а.с.2 т.ІІ).
Проте, у доповненнях до позовної заяви наданих суду у серпні та жовтні 2007р. за підписом начальника ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова позивач вказує на те, що за даними камеральних перевірок ТОВ «ТП «Вімар» не здійснено погашення податкових векселів в порядку визначеному п. 11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Крім того, згідно переліку декларації ТОВ «ТП «Вімар» з ПДВ за червень 2007р., до переліку податкових векселів виданих ТОВ «ТП «Вімар» під час митного оформлення товару у червні 2007р. та які включені до рядку 6 вказаної декларації увійшло двадцять два векселі на загальну суму 3455473,83грн. (а.с.7 т.ІІ).
Разом з тим, в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції було досліджено лише п'ять векселів.
Відповідно до ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Матеріали справи містять заяву прокурора Дзержинського району м.Харкова про допуск до участі у розгляді адміністративної справи №2а-139/07, і, як вбачається із протоколів судових засідань, прокурор приймав участь у розгляді справи.
Однак, починаючи з 04.09.2007р. матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення прокуратури про дату, час і місце судового засідання як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то суд сприяє в реалізації цього обов'язку шляхом витребовування необхідних доказів.
Згідно до ст.71 КАС України, суд може збирати докази з власної ініціативи.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що суди попередніх інстанцій не виконали вимоги щодо всебічності повноти та об'єктивності розгляду справи.
Виходячи з положень ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.
Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова - задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2007 року -скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Секретар Прудка О.В.