79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
12.12.06 Справа № 5/277
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Гнатюк
розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ «Закарпаттурист», м.Ужгород № 456 від 10.10.06
на рішення господарського суду Закарпатської області від 28.09.06
у справі № 5/277
за позовом: ПП фірма «Карпати Укр», м.Ужгород
до відповідача 1: ЗАТ «Закарпаттурист», м.Ужгород
до відповідача 2: ТзОВ ВКФ «Агро нафтопродукт», м.Ужгород
за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог 1: Приватного нотаріуса Дроботя А.В., м.Ужгород
за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог 2: КП «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентиризації», м.Ужгород
про визнання незаконним договору купівлі-продажу (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог)
за участю представників сторін:
від позивача -Мисько Ю.І. -предст. (довір. № 08-12106 від 08.12.06);
- Матвіїв С.І. -предст. (довір. № 08-12106 від 08.12.06);
від відповідача-1 -Ціник О.О. -предст. (довір. № б/н від 04.08.06);
від відповідача-2 -не з'явився;
від третьої особи-1 -не з'явився;
від третьої особи-2 -не з'явився.
Представнику прокурора у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28, 29 ГПК України.
Заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.09.06 у справі № 5/277 (суддя О.Йосипчук) позов ПП фірма “Карпати Укр» до ЗАТ “Закарпаттурист» та ТОВ ВКФ “Агронафтопродукт» за участю третіх осіб -1) Приватного нотаріуса Дроботя А.В., 2) - КП «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентиризації» задоволено повністю: визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27.06.06 незавершеного будівництвом 20-квартирного житлового будинку 8% готовності, що знаходиться в м. Ужгород на вулиці Котляревського, 6.
ЗАТ “Закарпаттурист» (відповідач-1 у справі) не погоджується з даним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний господарський суд скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове, яким договір купівлі-продажу від 27.06.06 визнати дійсним.
Скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність рішення суду дійсним обставинам справи.
Зокрема, на думку скаржника, судом при винесенні рішення не було взято до уваги його доводи про недійсність договору купівлі-продажу від 16.12.92. Даний договір, на думку скаржника, є недійсним, оскільки в ньому відсутній будь-який запис про адресу житлового комплексу, а це має значення для визначення предмету договору. Посилається також на відсутність відомостей про те, що за договором від 16.12.92 позивачем було придбано саме те майно, яке є предметом оспорюваного договору.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.06 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд апеляційної скарги призначено на 21.11.06.
Розгляд апеляційної скарги відкладався на 12.12.06 з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.06.
Представник позивача правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав. В судовому засіданні 12.12.06 представники позивача проти апеляційної скарги заперечив в повному обсязі з мотивів її безпідставності та необґрунтованості, просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача-1 без задоволення. Зокрема, посилається на те, що апелянтом так і не доведено порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення по справі, а твердження відповідача про невірність висновків суду першої інстанції не відповідають дійсності. На думку позивача, судом під час розгляду справи було досліджено і оцінено в сукупності усі докази у справі, якими підтверджувались чи спростовувались позиції сторін.
Представник позивача наголосив на тому, що договір від 16.12.92 станом на момент його укладення та станом на момент розгляду справи недійсним не визнаний, вимогам закону відповідає. В користь задоволених позовних вимог свідчить не лише дійсність договору, на підставі якого позивач набув права власності на майно, яке є предметом оспорюваного договору, але і той факт, що відповідно до матеріалів справи, відповідач-1 впродовж всього часу з моменту укладення договору від 16.12.92 по сьогоднішній день не володів аналогічним майном, про що зроблений вірний висновок у рішенні суду першої інстанції. Також посилається і на той факт, що у відповідача-1 на момент укладення оспорюваного договору не було правових підстав продавати майно, оскільки на праві власності продане майно йому вже не належало.
В судове засідання відповідач-2 та треті особи явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені (повідомлення про вручення поштових відправлень № 181986, № 181982, № 181983). Третя особа-1 - Приватний нотаріус Дроботя А.В. -подала заяву від 31.10.06 № 271/2-25, в якій просить суд апеляційну скаргу розглянути за її відсутності. Відповідач-2 та третя особа-2 причин неявки до відома суду не довели, а відтак, беручи до уваги п.п. 2, 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.06, апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.
Представник відповідача-1 підтримав вимоги та заперечення, викладені в апеляційній скарзі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу відповідача-1, заслухавши представників позивача та скаржника в судовому засіданні, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 28.09.06 у справі № 5/277 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги -відмовити.
При цьому колегія виходила з наступного.
У відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як встановлено судом першої інстанції при розгляді спору між сторонами, 16.12.92 між позивачем та Закарпатським обласним відділенням “Закарпаттурист» АТ “Укрпрофтур» правонаступником якого є відповідач-1, укладено договір купівлі-продажу № 2. На умовах вказаного договору позивач набув у власність розпочате будівництво та проектну документацію на забудову майданчика під будівництво двох 20 квартирних та двох 12 квартирних житлових будинків. Крім того, за вказаним договором відповідач-1 продав, а позивач -купив незакінчений фундамент 20 квартирного житлового будинку.
Як встановлено місцевим господарським судом, факт фактичного вступу позивачем у володіння активами, придбаними за договором № 2 від 16.12.92 підтверджується документально проектною документацією, Розпорядженням Глави міської управи Ужгородської міської Ради від 22.02.93 № 65 «Про виділення земельних ділянок для будівництва житлового будинку».
Тому, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про набуття позивачем права власності на майно, яке було предметом договору № 2 від 16.12.92 на підставі статті 128 Цивільного кодексу УРСР, тобто з моменту передачі речі.
Доказами у справі підтверджується наявність правовідносин між позивачем та відповідачем-1 у 1992 році з приводу укладення договору купівлі-продажу № 2 та вчинення сторонами цього договору дій по його виконанню.
У частині 2 статті 1 оспорюваного договору від 27.06.06 вказано, що предмет договору (незавершений будівництвом 20-квартирний житловий будинок 8% готовності, що знаходиться в м. Ужгород на вулиці Котляревського, 6) належить продавцеві (відповідач-1) на підставі Рішення виконкому Ужгородської міської Ради від 28.05.86 № 113 та Розпорядження Глави міської управи Ужгородської міської Ради від 22.02.93 № 65 «Про виділення земельних ділянок для будівництва житлового будинку», Вихідної технічної документації, затвердженої Управлінням архітектури та містобудування Ужгородської міської Ради 31.10.89 за р. № 161/89. Проте, на момент укладення вказаного договору, дані документи містили застарілі дані про право власності на об'єкт продажу, оскільки прийняті були до грудня 1992 року -часу, коли відповідач-1 відчужив майно на користь позивача.
Враховуючи той факт, що на момент укладення відповідачами оспорюваного договору, відповідач-1 уже уклав із позивачем договір купівлі-продажу майна, яке є предметом оспорюваного договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недійсність договору купівлі-продажу від 27.06.06.
Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд в порядку ст. 43 ГПК всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та, керуючись законом, підставно задоволив заявлений позов.
Посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також на увагу не заслуговують, оскільки вони є безпідставними та такими, що належним чином досліджувалися судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст. 33, 34 ГПК України, належним чином не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення повно та об'єктивно оцінив всі обставини справи в їх сукупності, висновки суду щод обґрунтованості позовних вимог ПП фірма «Карпати-Укр», ґрунтуються на матеріалах справи та нормах чинного законодавства, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, передбаченою ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 28.09.06 у справі № 5/277 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги -відмовити.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Закарпатської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Гнатюк