№К-39099/06
01029, м.Київ, вул.Московська, 8
27.05.2009 Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Костенка М.І.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчука О.А.
Степашка О.І.
при секретарі: Андрюхіній І.М.
за участю представників:
позивача: Овчаренко А.Г., Чеверда Г.О.
відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька
на постанову Господарського суду Донецької області від 02.10.2006. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2006
у справі№ 29/253 а
за позовомКомунального підприємства «Тепломережа»
до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька
про визнання недійсним рішення, -
Постановою Господарського суду Донецької області від 02.10.2006, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2006, позов КП «Тепломережа» задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька від 10.07.2006 №0002441640/0/8856, №0002451640/0/8855, №0002461640/0/8854, №0002471640/0/8853, №0002481640/0/8852, №0002501640/0/8851, №0002511640/0/8850, №0002521640/0/8849 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 272159,07 грн. по податку на додану вартість за 2004 рік.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права, зокрема п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.
Відповідач представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст.221 КАС України.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки акта невиїзної документальної перевірки з питань дотримання позивачем граничних термінів сплати зобов'язань з податку на додану вартість за період з квітня 2004 року по жовтень 2005 року від 10.07.2006 №1501/15, при цьому сплачені позивачем суми платежів за інший податковий період, податкові зобов'язання яких визначені іншою податковою декларацією, віднесені відповідачем на погашення інших сум податкових зобов'язань без урахування волевиявлення платника податків.
Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.
Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.
Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, однак до повноважень податкового органу не належить зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість,, а також вказавши напрямок бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок погашення зобов'язань наступних податкових періодів, виконав своє зобов'язання зі сплати цього податку за визначеними ним періодами, що виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». У податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання, а тому висновки судів попередніх інстанцій є правильними.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 02.10.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2006 - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді М.І.Костенко
Н.Г.Пилипчук О.А.Сергейчук
О.І.Степашко