Справа № 750/3600/14
Провадження № 2/750/1426/14
16 травня 2014 року м.Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
головуючого - судді Супруна О.П.
при секретарі - Носенко М.Ю.,
з участю позивача, відповідача, третьої особи Пушнякової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданніцивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, зобов'язання зняти з реєстраційного обліку,
третя особа: Деснянський районний відділ управління державної міграційної служби України в Чернігівській області, Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова,
11.04.2014позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, та зобов'язати Деснянський районний відділ управління державної міграційної служби України в Чернігівській області зняти відповідача з реєстраційного обліку. В обґрунтування позову позивач зазначила, що ОСОБА_3 у квартирі не проживає з березня 2010 року, не несе витрат по оплаті комунальних послуг та інших витрат по утриманню будинку.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просилаїх задовольнити.
Відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
Третя особа Пушнякова І.М. вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Третя особи: Деснянський районний відділ управління державної міграційної служби України в Чернігівській області та Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м. Черніговаподали суду заяви про розгляд справи у відсутності їх представників, проти задоволення позову не заперечують.
Заслухавши пояснення сторін, третьої особи Пушнякової І.М., показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, щоОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом,виданим державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори Кравченко А.Г. 06.03.2014 (а.с. 10, 12).
Разом із позивачем в квартирі проживає її онука -третя особа Пушнякова І.М.Також в квартирі зареєстрований відповідач як чоловік її доньки, ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (9, 13).
Як вбачається з акта ОЖБК м. Чернігова від 27.03.2014 та показань допитаних в якості свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, з березня 2010 року відповідач в квартирі не проживає, за адресою реєстрації більше одного року не з'являється.
Згідно частин 1 ст. ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Статтею 391 ЦК України власникові майна надано право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо іншене встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В силу вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
На підтвердження поважності причин відсутності у спірній квартирі понад один рік та заперечень щодо такої відсутності відповідачем не надано суду жодного належного доказу.
Отже, судом встановлено, що відповідач не проживає без поважних причин в спірній квартирі з березня 2010 року, а відтак є всі підстави для задоволення позову в частині визнання його таким, що втратив право на користування цим жилим приміщенням.
Позовна вимога про зняття відповідача з реєстраційного обліку в Управлінні державної міграційної служби не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи позов слід керуватися не тільки нормами цивільного законодавства щодо права власності, а й вимогами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон) передбачено, що реєстрація місця проживання -це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Згідно ст. 7 Закону,зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Ст. 11 Закону передбачено, що реєстрація місця проживання та місця перебування особи (так само і зняття з реєстрації) здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
Суд не являється органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
Таким чином, вирішення позовної вимоги про зняття відповідача з реєстрації виходить за межі компетенції суду.
Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 294 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, зобов'язання зняти з реєстраційного обліку - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя О.П. Супрун