Кагарлицький районний суд Київської області
Справа № 368/273/14-к
провадження 1-кп/368/31/14
03.03.2014 рокум.Кагарлик Київської області
Кагарлицький районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1
За участю прокурора: ОСОБА_2
При секретарі: ОСОБА_3
Обвинуваченого: ОСОБА_4 ..
Потерпілого: ОСОБА_5
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013100190000240 від 27.03.2013 року відносно громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий В'язівок Лубенського району Полтавської області, українця, освіта середня - спеціальна, одруженого, працюючого шляховим майстром з поточного утримання колії Піденно - Західної залізниці, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 ., якого 13.02.2014 року повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 286 КК України, тобто, за скоєння ним дій, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинили потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесного ушкодження, суд, -
27 березня 2013 року, близько 08 години 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_4 , в денний час, при несприятливих погодних умовах, обробленому протиожеледними матеріалами асфальтному покритті, що вкритий сніговим накатом, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він має право керувати, рухався зі швидкістю близько 60 км/год. по автодорозі Кременець-Біла Церква-Ржищів в напрямку до м. Б. Церква з м. Кагарлик.
Проїжджаючи відрізок на 391 км+700 м зазначеної автодороги, що в м. Кагарлик по вул.. Фрунзе, на вершині підйому на мосту, водій ОСОБА_4 , не рухався як найближче до правого краю проїзної частини, не був уважним до дорожньої обстановки, своєчасно не зреагував на її зміни, не вибрав безпечної швидкості для руху керованого ним транспортного засобу, чим порушив п.п. 2.3.6), 11.2., 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме:
- п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.11.2., де вказано, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;
п. 12.1., де вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.;
внаслідок чого перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., виїзд на яку заборонено, чим порушив вимоги п.п.11.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме:
п. 11.9., де зазначено, що забороняється виїжджати на розділювальну смугу;
виїхав на смугу зустрічного руху, та допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21031», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , який рухався у зустрічному напрямку з м. Б. Церква до м. Кагарлик.
В результаті даної пригоди, пасажир автомобіля «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 Миколенко ОСОБА_7 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2 від 25.01.2014 встановлено, що за даними наданої медичної документації та рентгенограм у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: численних, закритого характеру, переломів кісток тазу - скалкового перелому правої бокової маси крижової кістки, перелому верхньої гілки правої лонної кістки, перелому гілки лівої сідничної кістки, а також розриву лонного зчленування (зі значним розходженням його країв, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як вони не становили небезпеки для життя потерпілого (не викликали розвитку небезпечних для його життя явищ) і призвели до тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 день.
Наявні у ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли утворитися у пасажира переднього сидіння легкового автомобіля за вказаних у постанові обставин автомобільної травми 27.03.2013 року у вигляді зустрічного зіткнення двох легкових автомобілів (з первинним ударом у передні праву двері автомобіля, в якому перебував потерпілий), в результаті ударів об конструктивні елементи салону і кузова легкового автомобіля, які деформуються в процесі зіткнення.
Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи № 186 від 17.09.2013 року, зазначено, водій автомобіля «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 Козеренко ОСОБА_8 мав технічну можливість попередити зіткнення із автомобілем «ВАЗ-2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом виконання вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху та дотримання вимог п.11.2 Правил дорожнього руху, для чого йому не було перешкод технічного характеру, а водій автомобіля «ВАЗ-2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не мав технічної можливості попередити зіткнення із автомобілем «ВАЗ-2108» . реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи № 94 від 06.06.2013 року зазначено, що зіткнення автомобіля «ВАЗ-2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_3 , відбулося на проїзній частині автодороги Кременець-Біла Церква - Ржищів, на смузі призначеній для руху в бік м. Кагарлик (м. Ржищів), тобто на смузі руху автомобіля «ВАЗ-2103».
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 2.3.6), 11.2, 12.1, 11.9. Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.01, перебувають в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням наслідків - отриманням середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органами досудового слідства кваліфіковано за ч. І ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки руху транспорту особою, що керує транспортним засобом, що спричинило отримання тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_5 .
14 лютого 2014 року року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно вказаної угоди:
1. Угода про примирення укладена за ініціативою підозрюваного ОСОБА_4 .
2. Потерпілий ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 підтверджують, що укладення Угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.
3. Підозрюваний ОСОБА_4 , ході досудового розслідування беззастережно і в повному обсязі визнав свою вину в тому, що він 27 березня 2013 року, близько 08 години 30 хвилин, в денний час, при несприятливих погодних умовах, обробленому протиожеледними матеріалами асфальтному покритті, що вкритий сніговим накатом, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він має право керувати, рухався зі швидкістю близько 60 км/год. по автодорозі Кременець-Біла Церква - Ржищів в напрямку до м. Б.Церква з м. Кагарлик.
Проїжджаючи відрізок на 391 км+700 м зазначеної авто дороги, що в м. Кагарлик по вул.. Фрунзе, на вершині підйому на мосту, водій ОСОБА_4 , не рухався як найближче до правого краю проїзної частини, не був уважним до дорожньої обстановки, своєчасно не зреагував на її зміни, не вибрав безпечної швидкості для руху керованого ним транспортного засобу, чим порушив п.п. 2.3.6), П.2., 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме:
п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов 'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.11.2., де вказано, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;
п. 12.1., де вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також: особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
внаслідок чого перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., виїзд на яку заборонено, чим порушив вимоги п.п. 11.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме:
п. 11.9., де зазначено, що забороняється виїжджати на розділювальну смугу;
виїхав на смугу зустрічного руху, та допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21031», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , який рухався у зустрічному напрямку з м. Б. Церква до м. Кагарлик.
В результаті даної пригоди, пасажир автомобіля «ВАЗ-2108» реєстраційний номер НОМЕР_1 Миколенко ОСОБА_7 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2 від 25.01.2014 встановлено, що за даними наданої медичної документації та рентгенограм у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: численних, закритого характеру, переломів кісток тазу - скалкового перелому правої бокової маси крижової кістки, перелому верхньої гілки правої лонної кістки, перелому гілки лівої сідничної кістки, а також розриву лонного зчленування (зі значним розходженням його країв, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як вони не становили небезпеки для життя потерпілого (не викликали розвитку небезпечних для його життя явищ) і призвели до тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 день.
Наявні у ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли утворитися у пасажира переднього сидіння легкового автомобіля за вказаних у постанові обставин автомобільної травми 27.03.2013 року у вигляді зустрічного зіткнення двох легкових автомобілів (з первинним ударом у передні праву двері автомобіля, в якому перебував потерпілий), в результаті ударів об конструктивні елементи салону і кузова легкового автомобіля, які деформуються в процесі зіткнення.
Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи № 186 від 17.09.2013 року, зазначено, водій автомобіля «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 Козеренко ОСОБА_8 мав технічну можливість попередити зіткнення із автомобілем «ВАЗ-2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом виконання вимог п.12.1 Правил дорожнього руху та дотримання вимог п.11.2 Правил дорожнього руху, для чого йому не було перешкод технічного характеру, а водій автомобіля «ВАЗ-2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не мав технічної можливості попередити зіткнення із автомобілем «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно висновку транспортно - трасологічної експертизи № 94 від 06.06.2013 року зазначено, що зіткнення автомобіля «ВАЗ-2103», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_3 , відбулося на проїзній частині автодороги Кременець-Біла Церква - Ржищів, на смузі призначеній для руху в бік м. Кагарлик (м. Ржищів), тобто на смузі руху автомобіля «ВАЗ-2103».
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 2.3.6), 11.2, 12.1, 11.9. Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.02, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.01, перебувають в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та настанням наслідків - отриманням середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки руху транспорту особою, що керує транспортним засобом, що спричинило отримання тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_5 .
Таким чином, своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесного ушкодження, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
4. Підозрюваний ОСОБА_4 потерпілому відшкодував матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі.
5. Потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 узгоджено міру покарання, у вигляді обмеження волі на строк до двох років, з застосуванням ст. 75 КК України до іспитового строку 1 рік, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
6. Потерпілий ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 підтверджують, що вони розуміють наслідки укладання та затвердження Угоди про примирення, якими є:
- для підозрюваного - обмеження права оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу, а саме: відмова від прав на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, відмова від права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
- для потерпілого - обмеження права оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
7. Підозрюваному ОСОБА_4 роз'яснено, що невиконання ним Угоди про примирення тягне за собою скасування судом, за клопотанням прокурора, вироку, яким була затверджена дана Угода про примирення.
8. Дана Угода про примирення укладена в трьох примірниках, по одному примірнику для потерпілої та підозрюваного, один примірник для Кагарлицького районного суду, який відповідно до ст. 475 КПК України ухвалює вирок, яким затверджує Угоду про примирення і призначає узгоджену потерпілим та підозрюваним міру покарання.
9. Потерпілий ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 підтверджують, що перед підписанням дана Угода про примирення ними особисто прочитана і підписана без зауважень та доповнень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та пояснив, що він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, розмір шкоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення та пояснив, що на нього не чинився будь-який тиск при підписанні угоди.
Прокурор ОСОБА_2 не заперечував щодо затвердження угоди про примирення з огляду на її відповідність чинному законодавству.
Вислухавши прокурора ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про прийняття угоди між потерпілим та обвинуваченим, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Суд переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним.
Судом роз'яснено, що відповідно до ч. 3 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
- обвинуваченим, - виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 5-7 ст. 474 КПК України, і в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджено сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення судом наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч. 6, 7 ст. 474 КПК України;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. З ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України як за вчинення дій, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Санкція ч. 1 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, , відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України по ступеню тяжкості відноситься до злочинів невеликого ступеню тяжкості.
Перед затвердженням угоди про примирення, суд згідно з вимогами ч. 5, 6 ст. 474 КПК України з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє права, надані законом, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
Відповідно до ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого в будь який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Обвинувачений ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про примирення для сторін є: для потерпілого та обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України та для обвинуваченого відмова від здійснення прав, передбачених ст. 474 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 розуміють, що у разі невиконання угоди про примирення виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ними Закону і будь-якого положення укладеної угоди.
У разі невиконання угоди про примирення потерпілий ОСОБА_5 відповідно до ст. 476 КПК України має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 - 1КК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також, судом з'ясовано, що потерпілий ОСОБА_5 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Також судом встановлено, що умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, відсутні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 не виконає взяті на себе зобов'язання та фактичні обставини для визнання ОСОБА_4 своєї винуватості, а тому угода підлягає затвердженню судом.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Процесуальні витрати по справі.
Суд приходить до висновку щодо стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Малий В'язівок Лубенського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 05 березня 2008 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , на користь держави кошти в сумі 2005 грн. 58 коп. за проведення інженерно - транспортної ( 782 грн. 40 коп.), та транспортно - трасологічної експертизи ( 1223 грн. 18 коп.)
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі:
- автомобіль марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , - повернути за належністю ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 ;
- автомобіль марки ВАЗ - 2103, реєстраційний номер НОМЕР_2 , - повернути за належністю ОСОБА_9 , АДРЕСА_3 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374, 376, 468-476 КПК України (в редакції 2012 року), суд, -
Затвердити угоду від 14 лютого 2014 року про примирення між потерпілим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Кагарлик Київської області, паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 19 лютого 1996 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Малий В'язівок Лубенського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 05 березня 2008 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, укладену у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100190000240 від 27.03.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 286 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції 2001 року), як за скоєння дій, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді обмеженням волі строком на 2 ( два) роки.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання, призначивши йому випробування з іспитовим строком на 1 ( один ) рік.
Заходи забезпечення кримінального провадження до засудженого ОСОБА_4 не застосовувалися.
Іспитовий строк ОСОБА_4 відчислювати з 03 березня 2014 року, - з дня постановлення вироку.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі.
- автомобіль марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , - повернути за належністю ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 ;
- автомобіль марки ВАЗ - 2103, реєстраційний номер НОМЕР_2 , - повернути за належністю ОСОБА_9 , АДРЕСА_3 .
Процесуальні витрати по справі.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Малий В'язівок Лубенського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 05 березня 2008 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , на користь держави кошти в сумі 2005 грн. 58 коп., з яких, - за проведення інженерно - транспортної експертизи ( 782 грн. 40 коп.), та транспортно - трасологічної експертизи ( 1223 грн. 18 коп.)
На вирок на підставі угоди з підстав, передбачених ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1