79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
26.12.06 Справа № 2/976-27/421
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого-судді М.Г. Слука
Суддів В.В. Онишкевич
П.Д. Скрутовський
при секретарі Мацкулі Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу спільного українсько-канадського підприємства (далі СП) «Студія Лева» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ), м. Львів за № 18-1 від 13.06.2006 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 22.05.2006 р.
у справі № 2/976-27/421
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова
до відповідача СП «Студія Лева» у формі ТзОВ, м. Львів
про стягнення 227 965,92 грн.
за участю представників:
від позивача: Василів О.А. -довіреність № 6636/06-1 від 29.09.06 р.
від відповідача: Гавдик З.В. -довіреність б/н від 21.11.06 р.
Ухвалою від 12.10.06 р. призначено розгляд апеляційної скарги на 21.11.06 р. і витребувано від сторін докази зазначені в ухвалі про підготовку справи до розгляду.
У судових засіданнях 21.11.06 р., 05.12.06 р., 19.12.06 р. оголошувалися перерви в витребувалося від сторін додаткові докази.
До початку судового засідання 26.12.06 р. представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України і задоволено клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено:
Рішенням господарського суду Львівської області від 22.05.06 р. (суддя Н.Судова-Хомюк) позов УПФ України в Галицькому районі про стягнення суми 227 965,92 грн. з спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева» у формі ТзОВ, задоволено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що: СП «Студія-Лева» у формі ТзОВ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язане сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати; підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки відповідно до законодавства України; відносини щодо оподаткування іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями регулюються податковим законодавством України.
Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що: СП «Студія-Лева» є підприємством з іноземними інвестиціями і керується державними гарантіями захисту від змін законодавства; на момент державної реєстрації іноземної інвестиції (24.09.1992 р.) кошти, що виплачувалися фізичним особам на виконання угод цивільно-правового характеру не були об'єктом оподаткування збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування за ставкою 32%; норми спеціального податкового законодавства, на підставі яких було проведено донарахування сум збору та застосування до підприємства штрафних санкцій могли бути застосовані до підприємства виключно в тій частині, що не суперечить державним гарантіям захисту іноземних інвестицій, просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, переглянути рішення господарського суду Львівської області від 22.05.06 р. по справі № 2/976-27/421, скасувати його та прийняти нове рішення суду, яким відмовити в задоволення позовних вимог УПФ України в Галицькому районі м. Львова.
Позивачем до справи подано заперечення на апеляційну скаргу, де зазначено, що: апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню; міжнародними договорами не передбачено створення для іноземних інвесторів пільгового режиму інвестиційної діяльності; жодних податкових пільг для сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств з іноземними інвестиціями законодавством України не передбачено; просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 22.05.06 р. по справі № 2/976-27/421.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Львівської області від 22.05.06 р. -скасуванню, виходячи з такого:
Відповідач є платником внесків до ПФ України і зареєстрований як платник внесків за № 07.00-0444 згідно повідомлення.
Актом перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та порядку обчислення строків сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 27.09.05 р. ( надалі Акт перевірки від 27.09.05 р.), за період перевірки з грудня 2002 р. по серпень 2005 р., виявлено, що за договорами цивільно-правового характеру відповідачем занижено фонд оплати праці з грудня 2002 р. по грудень 2003 р. на суму 71 513,65 грн., з січня 2004 р. по серпень 2005 р. -111 878,24 грн. За наслідками перевірки відповідачу донараховано збору за грудень 2002 р. -грудень 2003 р. -22 884,36 грн., за січень 2004 р. -серпень 2005 р. -35 815 грн. , прийнято рішення : від 11.10.05 р. № 197 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання на суму 8 881,94 грн.; рішення від 11.10.05 р. № 201 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків, в т. ч. донарахованих страхувальником або органом ПФ (штраф -1 482,22 грн., пеня -152,55 грн.); рішення від 11.10.05 р. № 199 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум зарплати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески на суму 111 878,24 грн.; рішення від 11.10.05 р. № 198 про застосування штрафних санкцій, донарахованих сум зборів за порушення законодавства про сплату збору (штраф -10 980,13 грн.); рішення від 11.10.05 р. № 200 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФ України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків 35 815 грн. та застосовано фінансову санкцію на суму 20 756,58 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р., № 400/97 (надалі ЗУ № 400/97) об'єктом оподаткування для платників збору, визначених в п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону є фактичні витрати на оплату праці , які включають витрати на виплату основної і додаткової зарплати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у т. ч. в натуральній формі, а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.
Як видно з матеріалів справи (а.с. 113-161) відповідачем в 2002-2005 рр. укладались цивільно-правові угоди з фізичними особами на виконання певних робіт, виконані роботи приймались згідно актів здачі-приймання виконаних робіт з зазначенням вартості наданих послуг.
Вартість виконаних робіт (послуг) на суму 111 878,24 грн. за цивільно - правовими угодами визнається відповідачем, однак останній відніс вказану суму на витрати виробництва і вважає, що такі не підлягають обкладанню внесками до ПФ України.
Таке твердження відповідача спростовується ст. 2 ЗУ № 400/97 де прямо зазначено, що винагороди які виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру є об'єктом оподаткування.
Крім цього п. 2.1.8 Інструкції зі статистики зарплати від 13.01.04 р. № 5 (надалі Інструкція № 5), передбачено, що оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками) за виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру (за винятком фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності) включається до фонду оплати праці.
Таким чином факт приховування ФОП мав місце і не спростовано відповідачем.
Однак відповідно до п.9.3.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФ України» від 19.12.03 р. № 21-1 (надалі Інструкція 21-1) підставою для прийняття такого рішення є акт документальної перевірки та акт звірки з органами податкової служби. Акту перевірки з органами ДПІ в справі немає.
Рішення від 11.10.05 р. № 199 про застосування штрафної санкції на суму 111 878,24 грн. прийняте без акту звірки з органом ДПІ і по спливу строку встановленого ст. 250 ГК України, тому дане рішення законне і підлягає задоволенню лише в частині застосування штрафних санкцій в межах шестимісячного строку на суму 10 250,192 грн.
Донарахування внесків на суму 22 884,36 грн. в т.ч. 1 017,56 грн. згідно звітних даних в грудні 2002 р. - грудні 2003 р. і на суму 35 815 грн. в 2004 р. -серпні 2005 р. проведено позивачем правомірно і не спростовано відповідачем.
Нарахування штрафних санкцій в розмірі 20 765,58 грн. за 2004 - 2005 рр. відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. № 1058 ( надалі ЗУ № 1058) за донарахування територіальним органом ПФ України не обчислених та не сплачених страхових внесків (сума 35 815 грн.) в розмірі 5 % зазначених сум за кожний повний або неповний місяць за яким донараховано ці суми, проведено помилково. При нарахування штрафної санкції позивач застосував метод обчислення, виходячи з методу обчислення пені. Штраф це одноразова сума, в даному випадку 5% від суми донарахування , а не за кожен період з наростаючим підсумком.
Сума штрафу яка повинна бути нарахована становить -1 790,75 грн.
Борг на суму 1 017,56 грн. внеску, який несплачено відповідачем у звітних періодах визначено представником відповідача і підлягає стягненню.
Крім цього пеня на суму 769,35 грн. не спростована відповідачем і підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 241 ГК України штраф відноситься до адміністративно-господарських санкцій і відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, то колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що позов про стягнення штрафних санкцій підлягає задоволенню за виявлені правопорушення починаючи з квітня 2005 р., мотивуючи наступним:
Як видно з наданих сторонами суду апеляційної інстанції ксерокопії платіжних документів, реєстрів платежів наданих позивачем, відповідач зазначав в платіжних документах про перерахування позивачу внесків сплачених відповідачем, за угодами цивільно-правового характеру, в розмірі 1-2% з виплачених сум фізичним особам, які виконували роботи від сум отриманої винагороди.
Крім цього позивачем надано суду апеляційної інстанції ксерокопії розрахунків (звітів) відповідача з яких видно, що відповідач в звітах вказував лише внески 32 %, 1,5%, 4% і фонд зарплати з якого нараховані внески.
Внески (1-2%) вказаних відповідачем в платіжних документах в звітах за цивільно - правовими угодами не значаться. Це зобов'язало позивача провести перевірку для виявлення правопорушень і застосування адміністративно-господарських санкцій .
Таким чином, зазначаючи про наявність цивільно-правових угод і відсутність сплати внесків в розмірі 32 % за цивільно-правовими угодами, позивач на протязі 2002-2005 рр. не проводив перевірки у відповідача, внаслідок чого пропустив строк на застосування штрафних санкцій по квітень 2005 р.
В платіжних документах, зазначених в реєстрі платежів, наданих позивачем суду прямо вказано на сплату лише 1-2% внесків.
Таким чином колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що стягненню підлягає: сума 58 699,36 грн. несплачених і донарахованих внесків в розмірі 32 %; сума 10 250,19 грн. штраф за заниження зобов'язання (п. 3 ч. 9 ст. 106 ЗУ № 1058); сума 1 790,75 грн. штрафу за донарахування страхових внесків (п. 4 ч. 9 ст. 106 ЗУ № 1058); пеня на суму - - 769,35 грн.
В решті позовних вимог слід відмовити в зв'язку з пропуском строків застосування штрафних санкцій передбачених ст. 250 ГК України.
Посилання апелянта на те, що він є підприємством з іноземними інвестиціями і користується пільговим режимом оподаткування є безпідставним. Оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 29.01.02 р. № 1рп 2002 (редакційне тлумачення тексту згідно з ухвалою Конституційного Суду України № 3-уп/2002 від 11.03.02 р.) у справі за конституційним поданням Кабміну України, щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності створене з використанням майна та коштів вітчизняного походження» та ч. 1 ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність пільгове оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями скасовано.»
Крім цього судом першої інстанції помилково застосовано норми ГПК України, в той час як спір підлягає вирішенню за нормами КАС України.
Керуючись ст.ст. 71, 185, 195-207, 254 п. 6 Розділу УІІ КАС України Львівський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу частково задоволити.
Рішення господарського суду Львівської області від 22.05.06 р у справі № 2/976-27/421 скасувати.
Прийняти нову постанову -позов задоволити частково. Стягнути з спільного українсько - канадського підприємства «Студія Лева» у формі ТзОВ (за адресою м. Львів. Вул. Костюшка, 18) на користь Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова суму 58 699,36 грн. несплачених і донарахованих внесків; суму 10 250,19 грн. штрафу за заниження зобов'язання; суму 1 790,75 грн. штрафу за донарахування страхових внесків; пені на суму - 769,35 грн.
Доручити господарському суду Львівської області видати виконавчий лист.
Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошена і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця.
Головуючий суддя Слука М.Г.
Судді Онишкевич В.В.
Скрутовський П.Д.