Справа № 456/1105/14 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/238/14 Доповідач: ОСОБА_2
13 травня 2014 року м. Львів
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
у кримінальному провадженні № 12014140130000125 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю :
прокурора ОСОБА_7
розглянула апеляційну скаргу прокурора Стрийської міжрайонної прокуратури Львівської області ОСОБА_7 на ухвалу підготовчого судового засідання Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 березня 2014 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні повернуто прокурору через його невідповідність вимогам КПК України.
Як вбачається із змісту ухвали, обвинувальний акт повернуто прокурору з тих підстав, що викладене в ньому формулювання обвинувачення не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить чіткої правової кваліфікації кримінального правопорушення. Із змісту обвинувачення незрозуміло, якою була мета ОСОБА_8 , коли у нього виникнув умисел на вчинення злочину, на що він був спрямований та чи були об'єднані всі його дії єдиним умислом чи кожного разу при вчиненні чергової крадіжки майна у нього виникав новий умисел на вчинення злочину. Обвинувачення не містить даних про вартість викраденого майна у кожному епізоді, в першому і другому епізодах не вказано власника цього майна, з врахуванням чого є незрозумілим кому заподіяна матеріальна шкода і в якому розмірі. Крім того, в порушення ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не підписаний прокурором, а долучений до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст. 109 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить дану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про призначення обвинувального акту у кримінальному провадженні до розгляду в суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, містить чітку правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті ( частини статті ) закону України про кримінальну відповідальність та зрозуміле й повне формулювання обвинувачення. Доданий до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування складений відповідно до вимог ст. 109 КПК України і відображає хід та проміжні результати досудового розслідування, а відтак вважає наведені районним судом в ухвалі доводи безпідставними.
Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого про обставини справи, виступ прокурора в підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали обвинувального акту, обговоривши наведені в апеляції доводи, встановила наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті ( частини статті ) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Цих вимог закону при складанні обвинувального акту органом досудового розслідування не дотримано.
Як вбачається із змісту обвинувального акту, в ході досудового розслідування було встановлено, що 13.01.2014 року близько 16.00 години ОСОБА_8 , знаходячись на території приватного підприємства « Агросвіт » в с. Братківці Стрийського району Львівської області, реалізовуючи свій злочинний намір спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом відриву металевого листа проник в складське приміщення вказаного товариства, звідки таємно викрав багатожильний мідний кабель довжиною 50 метрів.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 15.01.2014 року ОСОБА_8 близько 18.00 години перебуваючи на території приватного підприємства « Агросвіт » в с. Братківці Стрийського району Львівської області, керуючись єдиним злочинним умислом спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом відриву металевого листа проник в складське приміщення вказаного підприємства, звідки таємно викрав два мішки зерна ( ячменя ).
В подальшому, 20.01.2014 року близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_8 з приміщення вищезазначеного товариства, керуючись єдиним злочинним умислом спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом відриву металевого листа проник у складське приміщення вказаного підприємства, звідки таємно викрав два мішки зерна ( ячменя ), чим завдав матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 на суму 1400 гривень.
Із змісту обвинувачення вбачається, що про наявність у ОСОБА_8 єдиного умислу на викрадення майна вказується лише при вчиненні ним крадіжки по другому епізоду та про наявність такого у першому епізоді не згадується. З врахуванням цього, як правильно вказано в ухвалі районного суду, є незрозумілою спрямованість умислу ОСОБА_8 .. Чи це був єдиний продовжуваний злочин спрямований на викрадення певного майна ( кількості ) у кілька прийомів, чи по кожному епізоду у нього виникав новий умисел на вчинення крадіжки, чи єдиний умисел на викрадення мішків з зерном ( ячменем ) у нього виникнув при вчиненні другого злочину. Тобто в обвинуваченні не конкретизовано чим саме охоплювався умисел ОСОБА_8 при таємному викраденні чужого майна. Крім того, приймаючи до уваги доводи апеляції прокурора про наявність і спрямованість в ОСОБА_8 єдиного умислу на викрадення чужого майна із змісту обвинувачення незрозуміло, чи довів останній свій умисел до кінця. Якщо довів, то коли саме він вважав досягнутою мету злочину і отримав очікуваний результат. Якщо ні, то чому саме і з яких причин не довів свій умисел до кінця.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 КК України є злочином з матеріальним складом і передбачає протиправне заволодіння особою чужим майном яке має певну цінність, однак в порушення вимог кримінального закону слідчим в обвинувальному акті не вказано вартість викраденого майна по кожному епізоду, а в кінці обвинувачення по третьому епізоду вказано лише про те, що своїми діями ОСОБА_8 завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 1400 гривень. Виходячи з цього є незрозумілим, чи це є вартість викрадених двох мішків зерна по епізоду від 20.01.2014 року, чи в цю суму входить вартість і іншого майна викраденого ним раніше.
Також, в обвинуваченні не зазначено кому належало майно викрадене ОСОБА_8 . 13 та 15 січня 2014 року.
Всупереч ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт прокурором не підписаний.
Долучений до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування складений без дотримання вимог ст.ст. 109, 110, 111 КПК України, оскільки не містить всіх проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій, у тому числі даних про внесення слідчим до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, огляд місця події, огляд і долучення речових доказів, та інше, а повідомлення про підозру замість процесуальних дій включено слідчим в перелік прийнятих в ході досудового розслідування процесуальних рішень.
Доводи прокурора на помилкове покликання районного суду в ухвалі про те, що в обвинувальному акті мають бути зазначені докази якими підтверджується вчинення обвинуваченим того чи іншого кримінального правопорушення, що не передбачено ч. 2 ст. 291 КПК України, є вірними, однак ця обставина жодним чином не спростовує правильність висновків суду про те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні не відповідає вимогам закону й не ставить під сумнів законність прийнятого судом рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
З врахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано і на законних підставах у підготовчому судовому засіданні по справі прийняв рішення про повернення обвинувального акту прокурору, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає та залишає ухвалу місцевого суду без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу підготовчого судового засідання Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 березня 2014 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України повернуто прокурору Стрийської міжрайонної прокуратури Львівської області ОСОБА_7 у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України - без змін.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4