Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/1664/14 Головуючий у 1 інстанції: Матяш О.В.
Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
14 травня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів: Трофимової Д.А.
Дзярука М.П.
при секретарі: Семенчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя,
У вересні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що з 25.07.1997 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Під час шлюбу сторони придбали майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності та підлягає поділу. Так, 25.04.2003 року на підставі договору купівлі-продажу подружжям був придбаний будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1. 18.11.2003 року за договором купівлі-продажу сторони придбали жилий будинок АДРЕСА_1. Також, 16.11.2006 року вони придбали житловий будинок АДРЕСА_2. За час шлюбу, у 2006 році, ними був придбаний автомобіль УАЗ 3163 030, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Від шлюбу сторони мають шістьох малолітніх дітей, які проживають з позивачем, відповідач допомоги на їх утримання не надає.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за нею право власності на: домоволодіння АДРЕСА_1, на домоволодіння АДРЕСА_1, на домоволодіння АДРЕСА_2.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2008 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на: домоволодіння АДРЕСА_1, домоволодіння АДРЕСА_1, домоволодіння АДРЕСА_2.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на автомобіль УАЗ 3163 030, реєстраційний номер НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, яка не брала участі в розгляді справи, але вважає, що рішенням вирішено питання про її права та обов'язки, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, судова колегія дійшла наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
З матеріалів справи та апеляційної скарги видно, що постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.12.2009р. кримінальна справа у відношенні ОСОБА_5 за ст. 192 ч. 2 КК України була закрита внаслідок акта амністії. ОСОБА_3 в цій справі було визнано потерпілою.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.10.2010р. було стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 395 319 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн., а всього - 395 439 грн. 60 коп.
На підставі вказаного рішення 11.11.2010р. Ленінським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист. У зв'язку з реалізацією транспортного засобу боржника суму боргу було частково погашено у розмірі 18 006 грн. 49 коп. Станом на 04.02.2014р. заборгованість по вказаному виконавчому листу складає 377 433 грн. 11 коп.
Крім того, рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2012р. з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 було стягнуто 45 316 грн. 21 коп. - за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 45 436 грн. 21 коп.
31.05.2012р. Ленінським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 45 436 грн. 21 коп., станом на 04.02.2014р. заборгованість по зазначеному виконавчому листу складає 45 436 грн. 21 коп.
ОСОБА_5 перебуває в шлюбі з ОСОБА_4, а за останньою на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 25.04.2003р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстроване право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про виділ частки із спільного майна в натурі з метою звернення стягнення на частку ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності подружжя. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2013р. у задоволенні позову було відмовлено. Підставою для відмови у позові стала наявність оскаржуваного рішення, т.я. ОСОБА_5 не є співвласником вищевказаного будинку.
ОСОБА_3 вважає, що звернення ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя було засобом приховування майна, на яке можна звернути стягнення, а оскаржуваним рішенням фактично вирішено питання про її права, оскільки суд розпорядився часткою ОСОБА_5 в спільному майні подружжя, за рахунок вартості якої вона, як потерпіла від злочину, може отримати відшкодування завданої їй шкоди. В цій обставині апелянт вбачає порушення своїх прав.
Виходячи з встановлених обставин, матеріалів справи, колегія суддів вбачає, що рішення суду першої інстанції від 13 жовтня 2008 року не може бути предметом апеляційного перегляду за апеляційною скаргою ОСОБА_3, оскільки вказане рішення суду на час його ухвалення не вирішувало питання про права та обов'язки апелянта. Як постанова у кримінальній справі, так і судові рішення у цивільній справі, на які посилається апелянт, були ухвалені після постановлення оскаржуваного рішення.
Згідно положень ст. 292 ЦПК України щодо кола осіб, які мають право апеляційного оскарження судового рішення, та у відповідності до роз'яснень п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008р. «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», де сказано: «При поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою».
В даній справі за заявою ОСОБА_3 вирішувалося питання про поновлення строку апеляційного оскарження, коли суд не мав змоги висловитися з питання наявності у апелянта права апеляційного оскарження рішення суду, надалі справу було призначено до розгляду.
У даному судовому засіданні колегія суддів дійшла переконання про відсутність у ОСОБА_3 права апеляційного оскарження рішення суду, як особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував.
Виходячи з викладеного, оцінка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції даватися не може, а апеляційне провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 292, 297, 303, 304, 307, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя закрити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: