Справа №475/1566/13-ц 12.05.2014 12.05.2014 12.05.2014
Провадження №22-ц/784/1488/14 Суддя по 1 інстанції - Вадовська А.В.
Категорія 27 Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.
Рішення
Іменем України
12 травня 2014 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Галущенка О.І.,
суддів - Серебрякової Т.В., Самчишиної Н.В.,
із секретарем судового засідання - Орельською Н.М.,
без участі осіб, які беруть участь у справі, належно повідомлених про час і місце судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
на заочне рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 10 січня 2014 року ухваленого за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановила:
15 листопада 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач вказував, що 14 серпня 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Банк, та відповідачкою в простій письмовій формі, шляхом підписання останньою заяви позичальника, укладено кредитний договір № NKXRRX10000337 на придбання товару, складовими якого, крім названої заяви, ще є й Умови про надання споживчого кредиту фізичним особам (надалі Умови), за умовами якого вона отримала 1 295 грн. 28 коп. кредиту під 12 % річних, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 47 грн. 28 коп., строком до 14 серпня 2010 року.
Умови кредитного договору відповідачка виконувала неналежно, тому станом на 29 жовтня 2013 року залишок заборгованості за кредитом становив 15 899 грн. 53 коп., із яких: 898 грн. 73 коп. заборгованість за кредитом, 82 грн. 25 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 709 грн. 20 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 12 976 грн. 04 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 500 грн. - штраф (фіксована складова) та 733 грн. 31 коп. штраф (процентна складова).
Посилаючись на викладене, а також на те, що вказаним договором встановлена позовна давність тривалістю у п'ять років, позивач просив про задоволення позову.
Заочним рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 10 січня 2014 року відмовлено у задоволенні позову з підстав пропуску позовної давності.
В апеляційній скарзі представник Банку, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір про збільшення строку позовної давності до п'яти років відповідачка не підписувала та Банк пропустив трирічний строк позовної давності.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За змістом ст. ст. 526, 527, 530, 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений сторонами строк, відповідно до вказівок договору та вимог Цивільного Кодексу, одностороння відмова від виконання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частина 1 статті 259 ЦК України передбачає можливість збільшення, за домовленістю сторін, позовної давності, що встановлена законом.
При цьому, договір про збільшення позовної давності повинен укладатися у письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи, 14 серпня 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Банк, та відповідачкою укладений кредитний договір № NKXRRX10000337, який складається із заяви позичальника разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам та Тарифами. Датою укладення договору є дата підписання позичальником заяви (а.с.5, 51-58).
За умовами вказаного договору відповідачка отримала 1 295 грн. 30 коп. кредитних коштів строком на 24 місяці зі строком повернення до 14 серпня 2010 року, під 1,0 % на місяць (або 12,00% річних) та зобов'язалася щомісячно (з 25 по 30 число) сплачувати по 108 грн. 36 коп. для погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.
На виконання умов договору, Банк надав відповідачці 1038 грн. на придбання товару, а 49 грн. 70 коп. - склала сплата страхового платежу та 207 грн. 60 коп. - сума одноразової винагороди.
Відповідачка також зобов'язався у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, сплачувати Банку пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 грн. (п.5.1 Умов).
Крім того, за порушення строків будь-яких платежів, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальниця зобов'язана сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову ( п.5.3 Умов).
Строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлювалися сторонами тривалістю у 5 років ( п. 5.5 Умов).
Із заяви, підписаної позичальницею вбачається, що вона ознайомлена та погодилася з Умовами надання вказаного споживчого кредиту, а також тарифами банка. Своїм підписом вона підтвердила факт отримання нею інформації про умови кредитування у банку.
Заяву про застосування позовної давності відповідачка в суді першої інстанції не зробила, тому підстав, згідно ст. 267 ЦК України, для її застосування у суду не було.
ОСОБА_2 неналежно виконувала умови договору, оскільки проводила оплату нерегулярно та не в повному обсязі.
Із виписки Банку по рахункам (а.с.59-67) слідує, що відповідачкою всього сплачено на погашення кредиту 900 грн.
27 квітня 2009 року вона здійснила останній платіж на суму 110 грн., що згідно призначення платежів зарахована: 52 грн. 88 коп. на погашення кредиту, 9,84 грн. - відсотків, 47 грн. 28 коп. - комісії.
Відповідно до наданого суду апеляційної інстанції розрахунку, на підтвердження заборгованості за кредитним договором, станом на 29 жовтня 2013 року утворилося 15 000 грн. 73 коп. заборгованості за кредитом, із яких: 898 грн. 73 коп. заборгованість по кредиту, 82 грн. 25 коп. - зі сплати відсотків, 709 грн. 20 коп. - заборгованість по комісії, 12 976 грн. 04 коп. - пені за прострочку виконання грошового зобов'язання, 250 грн. штрафу (фіксована частина) і 84 грн. 51 коп. штрафу (процентна складова).
Колегія суддів виходить із даного розрахунку заборгованості, оскільки він відповідає умовам укладеного договору, з чим також погодився і представник позивача.
За такого і відповідно до статей 525, 589, 590, 625, 1048, 1049, 1054, глави 51 ЦК України та розділу 5 Умов надання споживчого кредиту, ОСОБА_2 повинна відповідати за неналежне виконання кредитного зобов'язання і нести негативні наслідки таких своїх дій, а саме, повернути Банку заборговані грошові кошти, сплатити відсотки, комісію та нараховані за неналежну договірну поведінку штраф та пеню.
Оскільки суд першої інстанції був іншої думки, то на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню на користь позивача з відповідачки сплачені ним судові витрати по справі в сумі 229, 40 грн. в суді першої інстанції та 121,80 грн. - за подачу апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.
Заочне рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 10 січня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № NKXRRX10000337 від 14 серпня 2008 року, станом на 29 жовтня 2013 року, в сумі 15 000 грн. 73 коп., із яких: 898 грн. 73 коп. заборгованість по кредиту, 82 грн. 25 коп. - заборгованість зі сплати відсотків, 709 грн. 20 коп. - заборгованість по комісії, 12 976 грн. 04 коп. - пені за прострочку виконання грошового зобов'язання, 250 грн. штрафу (фіксована частина) і 84 грн. 51 коп. штрафу (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 351 грн. 20 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору в суді першої та апеляційної інстанцій.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: