Головуючий у 1 інстанції - Подолянчук І.М.
Суддя-доповідач - Білак С. В.
14 травня 2014 року справа №258/1350/14 Приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 24 лютого 2014 року у справі № 258/1350/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради про виплату державної допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку ,-
06 лютого 2014 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку (далі - відповідач) про виплату державної допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку.
Позивач просила визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення, нарахування та виплати не в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.08.2013 року по 31.12.2013 року у розмірі меншому за встановлений статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням». Стягнути з відповідача недоотриману щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.08.2013 року по 31.12.2013 року у розмірі 4270 грн., згідно статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» з урахуванням виплачених сум та підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму.
Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 24 лютого 2014 року позов було задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради щодо відмови в виплаті ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року у розмірі, не менше прожиткового мінімуму, встановленому Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік».
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради зробити перерахунок та виплату суми недоотриманої ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, не менше прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», починаючи з 06 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року, з урахуванням виплачених сум.
В решті позову позивачу було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Із заявою про призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, з урахуванням доходів позивач не зверталася та не підтвердила право на призначення допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, тобто позивачем не було використане право надати пакет документів та отримувати допомогу з урахуванням сукупного доходу родини.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є матір'ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.7).
Як вбачається з довідки №194, виданої відповідачем, позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради та їй, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Постановки Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (з доповненнями) та п.19 і п.22 «Порядку призначення і виплати державної допомоги ім'ям з дітьми» з 13 березня 2013 року по 04 лютого 2015 року призначено державну допомогу по догляду за дитиною, до досягнення ним трирічного віку у розмірі 130 грн. щомісяця.
Встановлено, що з 13.03.2012 року відповідач виплачує позивачу , як не застрахованій особі в системі загальнообов'язкового державного страхування, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протягом 2013 року по 130 грн. щомісячно на підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, зі змінами та доповненнями (а.с. 7).
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалася особам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму дітей віком до 6 років.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» , відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», визначено, що дія зазначеного Закону розповсюджується на застрахованих осіб в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року внесено зміни до: - Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ, зокрема дію ст. 13 зазначеного Закону поширено на застрахованих осіб, - статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року та виключено пункти 3, 4 статті 34, статті 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року.
Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року, в т.ч. й пункт 25 розділу ІІ, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року, визначено, що розділ ІІ цього Закону, діє до 31 грудня 2008 року.
Тобто, з 22 травня 2008 року відновлена дія норм статті 1, пунктів 3, 4 статті 34, статей 40-44 Закону № 2240 в редакції, яка діяла до внесення змін Законом № 107-VI від 28 грудня 2007 року, а також з 01 січня 2009 року відновили свою дію ст. 13,15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 визначено право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік .
Але, Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», не було встановлено, що положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» , застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України , виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного Фонду України на відповідні роки.
Кабінетом Міністрів України відповідних постанов з цього питання на 2011 ,2012,2013 роки не приймав.
Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 24 лютого 2014 року у справі № 258/1350/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради про виплату державної допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В.Білак
Судді Т.Г. Гаврищук
М.Г.Сухарьок