29 квітня 2014 р. Справа № 876/2569/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2014 року про залишення позовної заяви без руху у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій,
08 лютого 2014 року Головне управління Пенсійного фонду України (ГУПФУ) у Львівській області звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило визнати дії державного виконавця протиправними при винесенні постанови від 31.12.2013 року ВП №38717343 про накладення штрафу в розмірі 2040 грн. та скасувати таку постанову.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2014 року позовну заяву залишено без руху.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ у Львівській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції жодним чином не спростував чи аргументував факт наявності чи відсутності складеного акту про відсутність вкладень у конверті. Тим паче, що ГУПФУ у Львівській області додатком до позовної заяви долучено копію квитанцій та реєстру вихідної рекомендованої кореспонденції про надіслання копії позовної заяви, з додатками відповідачам.
З огляду на викладене, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до пункту 2 частини 1 статі 197 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга належить до задоволення з таких підстав.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції керувався тим, що позивач не долучив копій позовної заяви та усіх доданих до неї документів, відповідно до кількості відповідачів.
Такі висновки судді, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи та є передчасними.
Вимоги до позовної заяви визначені ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент звернення позивача до адміністративного суду), відповідно до ч. 3 якої, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
При цьому, з урахуванням Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених постановою КМ України № 270 від 05.03.2009 року, факт надіслання позивачем відповідачу та третім особам копій позовної заяви та доданих до неї документів, може підтверджуватися описом вкладення до поштового відправлення разом з розрахунковим документом про надання послуг поштового зв'язку.
Однак, даний документ не є єдиним доказом, яким може підтверджуватися факт надіслання позивачем відповідачу та третім особам копій позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки такий факт також може підтверджуватись і іншими доказами, зокрема письмовим підтвердженням відповідача (розписка, штамп про отримання, тощо), або третіх осіб про отримання позовної заяви та доданих до неї документів.
Аналізуючи положення наведеної статті, колегія суддів вважає, що надання позивачем копій фіскальних чеків та копії реєстру № 36 від 06.2.2014 вихідної рекомендованої кореспонденції, поданої до поштового відділення головним управлінням Пенсійного фонду у Львівській області, є належним доказом надіслання відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів (а.с.11, 12 ).
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо не відповідності поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому безпідставно залишив позовну заяву без руху.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
В силу п.3 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2014 року про залишення позовної заяви без руху у справі № 813/1117/14 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
Н.М. Судова-Хомюк