13 травня 2014 р. Справа № 16761/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської Ради (в особі постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання) про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 30.09.2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у наданні йому дозволу на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання із влаштуванням індивідуальної (автономної) системи теплопостачання у належній йому на праві власності квартирі АДРЕСА_1; та зобов'язати УЖКГ Рівненського міськвиконкому надати йому дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання із влаштуванням індивідуальної (автономної) системи теплопостачання у квартирі.
В позові покликається на те, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії , суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно - правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії.
Оскаржуваною постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.2010 року в позові ОСОБА_1 до управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської Ради (в особі постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання) про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії , суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно - правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що здійснення власником квартири своїх прав обмежується правами власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та санітарно-технічними вимогами і правилами експлуатації будинку. Крім того, відповідно до абзацу 16 статті 1 Закону України від 02.06.2005 р. "Про теплопостачання" система автономного теплопостачання це внутрішньо будинкова система опалення, яка використовується для тепло забезпечення окремого багатоквартирного будинку.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача, адже відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та влаштування індивідуальної системи теплопостачання, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Так, питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМ України від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правилами), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.
Відповідно до п.2 6 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Згідно з п.25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за №1478/11758, установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.
Постановою КМ України від 31 жовтня 2007 року №12 68 до Правил, а наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 до Порядку, були внесені зміни до порядку розгляду та прийняття рішень про відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. Що стосується багатоквартирних будинків, то згаданими змінами передбачена можливість відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання не окремих приміщень будинку, а лише будинку в цілому, за умови підтримки такого рішення всіма власниками приміщень у будинку і, крім того, лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї.
Одночасно судом установлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 і постійно діюча міжвідомча комісія управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської Ради відмовила ОСОБА_1 відключити належну йому квартиру від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, покликаючись на наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року №169, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587, „Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 р. №4".
Позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що право споживача на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій поставлено не лише в залежність від наявності відповідної технічної можливості, але і у залежність від наявності волевиявлення усіх споживачів - мешканців будинку, що є прямим порушенням його прав як власника, вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд. Так, це законне право кожної людини, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу, однак багатоквартирний будинок не належить позивачу чи його сім'ї на праві власності, а ОСОБА_1 є лише власником квартири в будинку. Будь-яке втручання в систему опалення шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) порушує права інших мешканців.
Зміни до постанови № 630 та наказу №4 внесені з метою впорядкування питань, що виникають під час надання дозволів на влаштування індивідуального опалення, та з метою запобігання виникнення надзвичайних ситуацій у житловому фонді. Таким чином, відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання проводиться у разі: 1) згоди всіх власників квартир житлового будинку; 2) затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту; 3) технічної можливості влаштування індивідуального опалення; 4) якщо проект індивідуального (автономного) теплопостачання відповідає вимогам чинних нормативних документів. Також слід зазначити, що внесення змін до оскаржуваних постанови №630 та наказу №4 сприяло забезпеченню виконанню Закону України "Про теплопостачання" (у частині наявності схем перспективного розвитку систем теплопостачання населених пунктів), Цивільного кодексу України (у частині використання .спільної сумісної власності у багатоквартирному житловому будинку, до якої належить внутрішньо будинкова система опалення), та врегулювання питань з частині механізму надання дозволів на відключення від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання для зупинення практики хаотичних відключень окремих приміщень житлових будинків.
Частиною другою статті 383 Цивільного кодексу України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання , як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Таким чином, здійснення власником квартири своїх прав обмежується правами власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та санітарно-технічними вимогами і правилами експлуатації будинку. Крім того, відповідно до абзацу 16 статті 1 Закону України від 02.06.2005 р. "Про теплопостачання" система автономного теплопостачання це внутрішньо будинкова система опалення, яка використовується для тепло забезпечення окремого багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача, адже відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та влаштування індивідуальної системи теплопостачання, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.2010 року у справі № 2а-4018/10 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
В.Я. Качмар