13 травня 2014 р. Справа № 17028/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2010 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Державна податкова інспекція у м. Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
У вересні 2009 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне № 0000481742/0 від 24.02.2010 р., № 0000481742/1 від 20.05.2010 р., № 0000481742/2 від 06.07.2010 р., № 0000481742/3 від 15.09.2010 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 2590508,50 грн. в т.ч. 1 722 699 грн. основного платежу та 867 809,50 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0000521742/0 від 24.02.2010 р., № 0000521742/1 від 20.05.2010 р., № 0000521742/2 від 06.07.2010 р., № 0000521742/3 від 15.09.2010 р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 31 148,69 грн.
В позові ПП ОСОБА_1 покликається на те, що протягом періоду який перевірявся посадовими особами ДПІ у м. Рівне перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності і здійснювала комісійну діяльність з продажу автомобілів. Згідно ст.ст. 1011,1018 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента, при цьому майно придбане комісіонером є власністю комітента. Таким чином, при здійсненні комісійної діяльності вся сума коштів, яка надходила на розрахунковий рахунок комісіонера не є його власністю. Враховуючи, що позивач не набував права власності на кошти, що надходили від комітентів, такі кошти не підпадають під визначення виручки закріпленому в суб'єктів та не повинно відображатися в звіті платника єдиного податку. Позивач зазначає, що аналогічна позиція викладена в листах ДПА України № 1/2/15-1314 від 03.01.2001 р., № 15700/5/15-0116 від 18.12.2009 р. та листах Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва № 2151 від 05.04.2004 р. та № 3347 від 27.03.2009 р. Додатково позивач посилається, на постанову заступника слідчого відділу податкової міліції ДПІ у м. Рівне від 26.03.2010 р. якою було відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків.
Оскаржуваною постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2010 року в позовній заяві ПП ОСОБА_1 до ДПІ у м. Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що при здійсненні комісійної діяльності вся сума коштів, яка надходила на розрахунковий рахунок комісіонера не є його власністю. Враховуючи, що позивач не набував права власності на кошти, що надходили від комітентів, такі кошти не підпадають під визначення виручки закріпленому в суб'єктів та не повинно відображатися в звіті платника єдиного податку. Позивач зазначає, що аналогічна позиція викладена в листах ДПА України № 1/2/15-1314 від 03.01.2001 р., № 15700/5/15-0116 від 18.12.2009 р. та листах Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва № 2151 від 05.04.2004 р. та № 3347 від 27.03.2009 р. Додатково позивач посилається, на постанову заступника слідчого відділу податкової міліції ДПІ у м. Рівне від 26.03.2010 р. якою було відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в позові ПП ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) суб'єктів не містить жодних застережень щодо виключення зі складу виручки отриманої від реалізації товарів сум, які надійшли в межах виконання суб'єктами підприємницької діяльності договорів комісії.
Враховуючи викладене, позивач отримавши на розрахунковий рахунок суму, яка перевищує встановлений суб'єктів розмір виручки в 500 тис. грн. повинен був перейти на загальну систему оподаткування та сплачувати податкові зобов'язання, в тому числі з податку з доходів та з податку на додану вартість. При цьому слід враховувати, що приписи суб'єктів не містить будь-яких застережень щодо не відображення в складі виручки коштів отриманих по договорах комісії.
Таким чином, суд погоджується з твердженням посадових осіб ДПІ у м. Рівне щодо порушення в 4 кв. 2006 р. ПП ОСОБА_1 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», як наслідок безпідставне подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на протязі 2007, 2008, 2009 рр.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, що посадовими особами ДПІ у м. Рівне було складено акт № 23/1831524465/17-100 від 11.02.2010 року про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р. З висновків акта перевірки вбачається, що за результатами її проведення було встановлено порушення п. 2.1, ст. 2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 9.3, п. 9.4 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 1722699 грн. та ст. 13 Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян " № 13-92 від 26.12.1992 р. у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період що перевірявся, на суму 33801,47 грн. в тому числі за 4 кв. 2006 р. 2652,78 грн., за 2007 р. 11976,84 грн. за 2008р. 13061,31 грн. за 1-3 кв.2009 р. 6110,54 грн. На підставі акта перевірки заступником начальника ДПІ у м. Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000481742/0 від 24.02.2010 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 2590508,50 грн. в т.ч. 1722699 грн. основного платежу та 867809,50 грн. та № 0000521742/0 від 24.02.2010 р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 31148,69 грн.
Судом було встановлено, що в 2006 р. ПП ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_1 від 15.01.2006р., виданого ДПІ у м. Рівне.
Як вбачається з матеріалів справи ПП ОСОБА_1 в 4-кв.2006р. було реалізовано 16 одиниць транспортних засобів на загальну суму 966512 грн. на підставі договорів комісії. При цьому у складі виручки підприємцем було включено лише суму комісійної винагороди в сумі 22400 грн. Таким чином фактичний обсяг виручки від реалізації транспортних послуг та здачі в оренду нежитлових приміщень за 4-кв. 2006р. становить 971320 грн., що на 921320 грн. більше, ніж ПП ОСОБА_1 відображено у звіті платника єдиного податку.
Статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Абз. 1 ст. 5 суб'єктів визначено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). суб'єктів не містить жодних застережень щодо виключення зі складу виручки отриманої від реалізації товарів сум, які надійшли в межах виконання суб'єктами підприємницької діяльності договорів комісії.
Враховуючи викладене, позивач отримавши на розрахунковий рахунок суму, яка перевищує встановлений суб'єктів розмір виручки в 500 тис. грн. повинен був перейти на загальну систему оподаткування та сплачувати податкові зобов'язання, в тому числі з податку з доходів та з податку на додану вартість. При цьому слід враховувати, що приписи суб'єктів не містить будь-яких застережень щодо не відображення в складі виручки коштів отриманих по договорах комісії.
Таким чином, суд погоджується з твердженням посадових осіб ДПІ у м. Рівне щодо порушення в 4 кв. 2006 р. ПП ОСОБА_1 ст. 1 суб'єктів, як наслідок безпідставне подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на протязі 2007, 2008, 2009 рр.
Спрощена система оподаткування перестає діяти за умови порушення гранично встановлено розміру виручки в сумі 500 тис. грн. як наслідок сума доходів отримана ПП ОСОБА_1, що перевищує визначену межу оподатковується за загальними правилами. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю регулюється розділ IV Декретом КМ України "Про прибутковий податок з громадян " від 26.12.1992 р. №13-92 з урахуванням положень п.9.12 ст.9 Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб " від 22.05.2003 р. №889-IV.
Розділом IV Декрету передбачено, що оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Валовий дохід при перевірці визначено на підставі даних про рух коштів на розрахунковому рахунку згідно з вимогами додатку № 6 Інструкції "Про прибутковий податок з громадян", затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.1993 р. № 12 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 09.06.1993 р. за № 64, якими передбачена необхідність визначення сум сукупного валового доходу та витрат, який входить до ціни придбання та продажу товарів (робіт, послуг).
Сума валового доходу від суми перевищення граничного обсягу виручки від реалізації товарів без ПДВ становить 27208 грн. Оскільки на перевірку ПП ОСОБА_1 фактично понесені витрати за перевіряємий період не пред'явлені, тому за результатами перевірки витрати враховані згідно з нормами додатка № 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян зареєстрованого в Мінюсті України № 64 від 09.06.1993 р. в розмірі 25 відсотків до суми валового доходу тобто 6802 грн. Таким чином, чистий дохід підприємця за 4-кв.2006р. згідно результатів перевірки становить 20406 грн. Відповідно до пп. 9.12.1 п.9.12 ст.9, п.22.3 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб " №889-ІV від 22.05.2003р. та «б»ст. 14 Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян " № 13-92 від 26.12.1992 р. сума податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2006р. по результатам перевірки 2652,78 грн. (27208 грн. 6802 грн.)*13%. Враховуючи той факт, що за 2006 р. сума виручки отримана ПП ОСОБА_1 перевищує 500 тис. грн., в силу ст. 1 суб'єктів позивач втратив право застосовувати спрощену систему оподаткування на протязі 2007 р.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем на протязі 2007 р. було отримано виручку у розмірі 3909095,18 грн. (згідно виписок банку на розрахунковий рахунок приватного підприємця), що на 3857095,18 грн. більше, ніж визначено підприємцем самостійно у звіті за 2007 року. Згідно наданих пояснень розбіжність виникла у звязку з тим, що ПП ОСОБА_1 при наданні послуг по реалізації транспортних засобів яких в 2007 р. було реалізовано 79 одиниць транспортних засобів на загальну суму 3890919 грн. При цьому до загального обсягу виручки було включено лише суму винагороди отриману за договорами комісії.
Сума валового доходу від надання послуг з реалізації автомобілів без податку на додану вартість становить 106460,81 грн. Оскільки під час проведення перевірки ПП ОСОБА_1 фактично понесені витрати за перевіряємий період документально не підтверджені, тому за результатами перевірки витрати розраховані згідно норми додатка № 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян зареєстрованого в Мінюсті України № 64 від 09.06.1993 р. в розмірі 25 відсотків від суми валового доходу тобто 26615,20 грн. Таким чином, чистий дохід підприємця за 2007 р. згідно результатів перевірки становить 79845,61 грн. Відповідно до пп. 9.12.1 п.9.12 ст.9, п.22.3 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб " № 889-ІV від 22.05.2003 р. та «б»ст. 14 Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян " №13-92 від 26.12.1992 р., сума податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2007 р. по результатам перевірки 11976,84 грн. (106460,81 грн. 26615,20 грн.)*15%.
Отже, по результатам перевірки донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2007 р. у сумі 11976,84 грн.
Як вбачається з матеріалів справи ПП ОСОБА_1 на протязі 2008 р., було реалізовано 72 одиниці транспортних засобів на загальну суму 5159845,13 грн. Крім того, було отримано виручку від надання послуг оренди. Загалом розмір отриманої виручки за 2008 р. становить 5199505,83 грн. (згідно виписок банку по розрахунковому рахунку приватного підприємця).
Сума валового доходу виручки від реалізації товарів без податку на додану вартість становить 116100,58 грн. Оскільки на перевірку ПП ОСОБА_1 фактично понесені витрати на придбання транспортних засобів за перевіряємий період не пред'явлені, тому за результатами перевірки витрати враховані згідно з нормами додатка № 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян зареєстрованого в Мінюсті України № 64 від 09.06.1993 р. в розмірі 25 відсотків від суми валового доходу тобто 29025,15 грн. Таким чином, чистий дохід підприємця за 2008р. згідно результатів перевірки становить 87075,43 грн. Відповідно до пп. 9.12.1 п.9.12 ст.9, п.22.3 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб " №889-ІV від 22.05.2003 р. та «б»ст. 14 Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян " №13-92 від 26.12.1992р. сума податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2008р. по результатам перевірки 13061,31 грн. (116100,58 грн. 29025,15 грн.)*15%.
Отже, за результатами перевірки донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2008 р. у сумі 13061,31 грн.
Як вбачається з матеріалів справи на протязі 1-3 кв.2009 р. ПП ОСОБА_1 було реалізовано 17 одиниць транспортних засобів на загальну суму 1286020 грн., крім того було отримано виручку від надання послуг оренди. Загалом згідно виписок банку розмір отриманої на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_1 виручки за вказаний період становить 1327999,07 грн., що на 1257999,07 грн. більше, ніж визначено підприємцем самостійно у звіті за 1-3 кв.2009 року.
Сума валового доходу від суми перевищення граничного обсягу виручки від реалізації товарів без ПДВ становить 54315,89 грн. Оскільки на перевірку СПД ОСОБА_1 фактично понесені витрати на придбання транспортних засобів за перевіряємий період не пред'явлені, тому за результатами перевірки витрати враховані згідно з нормами додатка № 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян зареєстрованого в Мінюсті України № 64 від 09.06.1993 р. в розмірі 25 відсотків від суми валового доходу тобто 13578,97 грн. Таким чином, чистий дохід підприємця за 1-3 кв.2009 р. згідно результатів перевірки становить 40736,92 грн. Відповідно до пп. 9.12.1 п.9.12 ст.9, п.22.3 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб " №889-ІV від 22.05.2003 р. та «б»ст. 14 Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян " № 13-92 від 26.12.1992 р., сума податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 1-3 кв.2009 р. по результатам перевірки 6110,54 грн. (54315,89 грн. 13578,97 грн.)*15%.
Отже, за результатами перевірки донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 1-3 кв.2009 р. у сумі 6110,54 грн.
Відповідно до пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997 р. №168/97-ВР особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.9.3 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997р. №168/97-ВР особа підлягає обов'язковій реєстрації, як платник податку, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997р. №168/97-ВР якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.
Станом на 01.01.2007 р. ПП ОСОБА_1 перевищила гранично допустимий обсяг виручки в 500 тис. грн., що дозволяв застосовувати спрощену систему оподаткування отримавши при цьому від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), суму 966512 грн. Як наслідок підприємець зобов'язана була зареєструватися, як платник податку на додану вартість до 01.01.2007 р.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997р. №168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997р. №168/97-ВР база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості. Підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата Їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
У відповідності до пп. 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997р. №168/97-ВР платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до Закону.
Враховуючи той факт, що ПП ОСОБА_1 була зобов'язана зареєструватися, як платник податку на додану вартість остання зобов'язана була подавати до ДПІ у м. Рівне зведені результати податкового обліку по податку додану вартість у відповідних деклараціях в строки, передбачені абз. "а" пп. 4.1.4 п.4.1 зобов'язань обсяг оподаткованих операцій ПП ОСОБА_1 визначено на підставі банківських виписок та первинних документів (актів виконаних робіт), що підтверджують вчинення з підприємством ДПІІ "Автоінвестстрой-Рівне" господарських операцій.
Таким чином, ПП ОСОБА_1 занижено суму податкового зобов'язання по ПДВ 1722699 грн., чим порушено п. 2.1, ст. 2, п.9.3, п.9.4 ст.9 та пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997р. №168/97-ВР, внаслідок чого СПД ОСОБА_1 донараховано до сплати ПДВ на загальну суму 1722699 грн., в т.ч. січень 2007 р. 55664 грн., лютий 2007 р. 36196 грн., березень 2007 р. 43694 грн., квітень 2007 р. 24979 грн., травень 2007 р. 47322 грн., червень 2007 р. 34850 грн., липень 2007 р. 35738 грн., серпень 2007 р. 47054 грн., вересень 2007 р. 35688 грн., жовтень 2007 р. 109665 грн., листопад 2007 р. 73368 грн., грудень 2007 р. 104270 грн., січень 2008 р. 90328 грн., лютий 2008 р. 83969 грн., березень 2008 р. 147123 грн., квітень 2008 р. 40297 грн., Травень 2008 р. 20365 грн., червень 2008 р. 81842 грн., липень 2008 р. 136210 грн., серпень 2008 р. 73805 грн., вересень 2008 р. 57120 грн., жовтень 2008 р. 24938 грн., грудень 2008 р. 103877 грн., січень 2009 р. 30483 грн., Березень 2009 р. 11500 грн., квітень 2009 р. 23165 грн., травень 2009 р. 56882 грн., липень 2009 р. 31242 грн., серпень 2009 р. 61065 грн.
Крім того, в порушення пп. 4.1.4, п. 4.1, ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. ПП ОСОБА_1 не подано до ДПІ у м. Рівне податкові декларації з податку на додану вартість за періоди в яких позивач зобов'язана була зареєструватися платником податків на додану вартість.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 0000481742/0 від 24.02.2010 р., № 0000481742/1 від 20.05.2010 р., № 0000481742/2 від 06.07.2010 р., № 0000481742/3 від 15.09.2010 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 2590508,50 грн. в т.ч. 1722 699 грн. основного платежу та 867809,50 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0000521742/0 від 24.02.2010 р., № 0000521742/1 від 20.05.2010 р., № 0000521742/2 від 06.07.2010 р., № 0000521742/3 від 15.09.2010 р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 31148,69 грн. є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,
-
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2010 року у справі № 2а-4656/10/1770 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
В.Я. Качмар