Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" травня 2014 р.Справа № 922/792/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.
розглянувши справу
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків
до Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод", м. Харків
про стягнення 85668,48 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Антипова С.Л., за довіреністю № 01-62 юр/7261 від 09.09.2013 року;
відповідача - не з'явився;
Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" про стягнення 85668,48 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 0036,26 від 21.08.2007 року щодо оплати поставленої електричної енергії.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 березня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24 березня 2014 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 21.03.2014 року представник позивача надав клопотання (вх. № 9564) про долучення документів, поданих на виконання ухвали суду.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 21.03.2014 року представник відповідача надав заяву (вх. № 9586) про відкладення розгляду справи, у зв'язку із участю представника відповідача в іншому судовому процесі.
Ухвалою господарського суду Харківської області 24.03.2014 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено судом; розгляд справи відкладено на 07.04.2014 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 04.04.2014 року від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 11443) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні та неможливістю прибуття в судове засідання іншого представника.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 07.04.2014 року представник позивача надав клопотання (вх. № 11546) про долучення до матеріалів справи копію витягу з ЄДРПОУ стосовно відповідача станом на 26.03.2014 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.2014 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено судом; розгляд справи відкладено на 22.04.2014 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 22.04.2014 року представник позивача надав клопотання про продовження строку вирішення спору за межі встановленні ст. 69 ГПК України.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 22.04.2014 року представник відповідача надав заяву (вх. № 13458), в якій зазначає про те, що 26.02.2014 року у ході 31 сесії 6 скликання Харківської міської ради було прийнято рішення № 1505/14 про припинення діяльності КП "Харківський вагоноремонтний завод" шляхом приєднання його до комунального підприємства "Салтівське трамвайне депо". Також у своїй заяві відповідач зазначає про те, що з лютого 2014 року виробнича та господарська діяльність на заводі не ведеться, у зв'язку з чим відповідач просить суд призупинити провадження по справі № 922/792/14 до закінчення процесу реорганізації КП "Харківський вагоноремонтний завод" та вступу у справу правонаступника - КП "Салтівське трамвайне депо".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2014 року клопотання позивача про продовження строку розгляду справи за межі встановлені ст. 69 ГПК України задоволено; строк розгляду справи № 922/792/14 продовжено по 20.05.2014 року; в задоволенні заяви відповідача про призупинення провадження у справі відмовлено; розгляд справи відкладено на 12.05.2014 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 05.05.2014 року від представника позивача надійшла заява (вх. № 14730) про часткове припинення провадження у справі, у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості в сумі 2000,00 грн. Враховуючи викладене, з урахуванням проведених відповідачем оплат, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 83668,48 грн., з яких 81387,64 грн. вартість електричної енергії, 1594,81 грн. сума пені, 368,25 грн. сума 3% річних, 317,78 грн. суми індексу інфляції.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 12.05.2014 року представник позивача надав заперечення (вх. № 15117) щодо проведених оплат відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2014 року позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про часткове припинення провадження у справі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 12.05.2014 року не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання.
Присутній в судовому засіданні 12 травня 2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги та вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2014 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
21.08.2007 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивач) та Комунальним підприємством «Харківський вагоноремонтний завод» (відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 0036-26 у відповідності до умов якого, позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 2.2.2 договору позивач зобов'язується постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6,7 договору, відповідно до додатку № 1 та додатку № 2 «Порядок розрахунків».
Відповідно до п. 2.3.3 договору відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків".
Відповідно до п. 5 додатку № 2 до договору відповідач для проведення остаточного розрахунку протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений відповідачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. В разі неявки відповідача для отримання рахунку позивач направляє рахунок відповідачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим відповідачем з дня його відправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував свої зобов"язання щодо поставки електричної енергії, що підтверджується звітами про обсяг спожитої електричної енергії за період з жовтня 2013 року по січень 2014 року (а.с. 45-48).
На підставі вищезазначених звітів, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату електричної енергії (а.с. 34-41), що підтверджується списками поштових відправлень про направлення зазначених рахунків (а.с. 42-44).
Відповідно до п. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначає позивач, відповідач в порушення п.2.3.3 договору свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не провів повної оплати поставленої електроенергії в строки передбачені договором, а здійснив лише часткові оплати, у зв'язку із чим станом на 01.02.2014 року у відповідача утворився борг перед позивачем в сумі 83387,64 грн. (основна заборгованість), що стало причиною для звернення останнього до суду.
Як вбачається з матеріалів справи на момент звернення з позовом до суду відповідач мав перед позивачем заборгованість за договором про постачання електричної енергії № 0036,26 від 21.08.2007 року в сумі 83387,64 грн.
Також з матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі відповідач частково сплатив позивачу заборгованість у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 68 від 14.03.2014 року, в якому зазначена підстава договір № 0036-26 від 21.08.2007 року (а.с. 57).
Розглянувши подану позивачем заяву про часткове припинення провадження у справі, судом перевірено повноваження представника позивача на здійснення відповідних дій.
Відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач під час розгляду справи повністю сплатив суму боргу в сумі 2000,00 грн., суд вважає за необхідне припинити провадження у справі згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.
Щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 81387,64 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту постачання відповідачу електричної енергії та недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем за поставлену електричну енергію, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 81387,64 грн. обґрунтованими, правомірними, доведені матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 368,26 грн. 3% річних та 317,78 грн. суми інфляційних витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних в сумі 368,26 грн. за період з жовтня 2013 року по січень 2014 року та 317,78 грн. суми інфляційних витрат за період з листопада 2013 року по січень 2014 року, заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 1594,81 грн. пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 1594,81 грн. за період з жовтня 2013 року по січень 2014 року, розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Зокрема, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.
Отже, якщо наслідком припинення провадження у справі стали дії відповідача (сплата боргу після звернення позивача з позовом до суду), здійснені судові витрати покладаються на нього.
Як вбачається з наданих сторонами документів, часткове припинення провадження у справі стосується часткової сплати відповідачем суми основного боргу, проте і виник він внаслідок неправильних дій останнього. У зв'язку з чим, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1827,00 грн., оскільки часткову сплату заборгованості було здійснено після подання позивачем позовної заяви до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193, ст.. 276 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65,ч1. п.1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 96, п/р 2600830121917 у АКБ «Золоті ворота», МФО 351931, код ЄДРПОУ 34859507) на користь Комунального підприємства «Харківобленерго» (61003, м. Харків, вул. Плехінавська, 149, п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954) 81387,64 грн. суми основної заборгованості.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 96, п/р 2600830121917 у АКБ «Золоті ворота», МФО 351931, код ЄДРПОУ 34859507) на користь Комунального підприємства «Харківобленерго» (61003, м. Харків, вул. Плехінавська, 149, п/р 26003010050912 в АТ «Банк Золоті Ворота», МФО 351931, код ЄДРПОУ 00131954) 368,25 грн. суми 3% річних, 317,78 грн. суми інфляційних витрат, 1594,81 грн. суми пені та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення боргу в сумі 2000,00 грн. провадження у справі припинити на підставі ч.1 п.1.1. ст. 80 ГПК України.
Повне рішення складено 14.05.2014 р.
Суддя Н.С. Добреля
922/792/14