14 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ в складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,
Червинської М.Є., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області, третя особа - державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», про скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28 січня 2014 року,
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що її чоловік, ОСОБА_4, 26 років пропрацював на підприємствах по видобутку уранових руд в умовах впливу особливо шкідливих виробничих умов. 21 серпня 1999 року він звільнився з роботи за власним бажанням. Вплив шкідливих виробничих умов призвів до виникнення у її чоловіка трьох професійних захворювань. 23 червня 2001 року йому було встановлено 60 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності. 8 травня 2013 року йому було встановлено першу групу інвалідності. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. 7 серпня 2013 року обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 (далі - МСЕК) м. Кіровограда встановлено причинний зв'язок смерті її чоловіка з наслідками отриманого раніше професійного захворювання. Зазначала, що вона є інвалідом третьої групи і до дня смерті чоловіка знаходилась на його утриманні, у зв'язку з чим у серпні 2013 року звернулася до відповідача із заявою про призначення їй страхових виплат унаслідок втрати годувальника. Постановами від 9 вересня 2013 року №№ 1112/82/82.2/2 та 1112/82/82.2/3 відповідач призначив їй одноразову допомогу та щомісячну страхову виплату в розмірі 0,00 грн виходячи із доходу ОСОБА_4 у розмірі 0,00 грн згідно з довідкою за останні шість місяців до дня його звільнення. Вважала такі дії відповідача неправомірними, так як одноразова допомога та щомісячні страхові виплати мали б бути їй призначені згідно з п. 6 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виходячи з розміру середньої заробітної плати, яка була призначена її чоловікові при останньому перерахунку страхових виплат.
У звґязку з цим позивачка, уточнивши позовні вимоги, просила суд скасувати вище зазначені постанови від 9 вересня 2013 року; зобов'язати відповідача призначити їй одноразову допомогу та щомісячну страхову виплату, виходячи з розміру середньої заробітної плати, яка була призначена її чоловікові при останньому перерахунку страхових виплат в розмірі 8 294 грн 02 коп.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28 січня 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області від 9 вересня 2013 року № 1112/82/82.2/2 «Про призначення одноразової допомоги сім'ї та особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого» та № 1112/82/82.2/3 «Про призначення щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого».
Зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області призначити ОСОБА_3 одноразову допомогу як сім'ї та особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого, та щомісячну страхову виплату як особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого, з розміру середньої заробітної плати, яка була призначена при останньому перерахунку страхових виплат в розмірі 8 294 грн 02 коп., у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_4 У решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що розмір одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати, який підлягає сплаті позивачці, має бути розрахований згідно з п. 9 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», виходячи із сум страхових виплат і пенсій, які одержував потерпілий (ОСОБА_4) на день його смерті.
Апеляційний суд, погодився із таким висновком районного суду, зазначивши при цьому, що у зв'язку зі смертю ОСОБА_4, який одержував страхові виплати та не працював, розмір відшкодування шкоди позивачці має визначатись із сум щомісячних страхових виплат і пенсії по інвалідності, які одержував потерпілий на день його смерті.
Проте повністю погодитись з таким висновком апеляційного суду не можна.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Судом установлено, що ОСОБА_3 була дружиною ОСОБА_4, який протягом 26 років працював на підприємствах по видобутку уранових руд в умовах впливу особливо шкідливих виробничих факторів.
21 серпня 1999 року ОСОБА_4 звільнився з роботи за власним бажанням.
Висновком МСЕК від 9 липня 1999 року ОСОБА_4 встановлено третю групу інвалідності у зв'язку із професійним захворюванням.
З 1985 року ОСОБА_4 постійно хворів та звертався за медичною допомогою, перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманими захворюваннями, які визнано професійними.
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Маловисківському районі Кіровоградської області від 23 червня 2001 року № 82 "Про продовження раніше призначеної страхової виплати" ОСОБА_4 продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 617 грн 67 коп., починаючи з 1 червня 2001 року і безстроково.
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Маловисківському районі Кіровоградської області від 29 березня 2013 року № 1112/82/82/59 "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 1 березня 2013 року" ОСОБА_4 призначено перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 4 976 грн 41 коп.
Згідно з медичним висновком від 15 травня 2013 року № 10 та повідомленням про професійне захворювання державної установи "Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва Національної академії медичних наук України" від 15 травня 2013 року № 119 ОСОБА_4 було встановлено остаточний основний діагноз професійного захворювання - С-r шлунка, ст. ІV, кл. гр. 4 Mts в печінку та праву легеню. Дане професійне захворювання виникло у зв'язку з тривалим стажем роботи (26 років) в шкідливих умовах праці із джерелами іонізуючого випромінювання. Супутній діагноз - ХОЗЛ ІІІ ст. Емфізема легень. Пневмофіброз. ЛН ІІІ (захворювання професійне 1999 року). Вегетативно-сенсорна полінейропатія верхніх кінцівок. Радікулопатія. ГХ ІІ ст., ризик високий. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз ХСН ІІА, ФК ІІІ. Ангіосклероз сітківки. Двобічний кохлеоневрит.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер.
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 5 липня 2013 року, на момент якого ОСОБА_4 помер, підтверджується, що професійне захворювання у нього виникло у зв'язку з тривалим терміном праці під впливом шкідливих виробничих факторів на Приаргунському гірничо-хімічному комбінаті та на Смолінській шахті державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Маловисківському районі Кіровоградської області від 9 вересня 2013 року № 1112/82/82.2/1 взято на облік ОСОБА_3 як особу, яка має право на страхові виплати в разі смерті потерпілого.
Постановами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Маловисківському районі Кіровоградської області від 9 вересня 2013 року №№ 1112/82/82.2/2 та 1112/82/82.2/3 ОСОБА_3 призначено одноразову допомогу сім'ї та особам, які мають право у разі смерті потерпілого та щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого в розмірі 0,00 грн, виходячи з доходу потерпілого в розмірі 0,00 грн на підставі довідки державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" від 23 серпня 2013 року № 10-51/3509, згідно якої сума заробітної плати ОСОБА_4 за період з лютого 1999 року по липень 1999 року становила 0,00 грн.
Згідно з ч. 12 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» середньомісячний заробіток, обчислений у порядку, передбаченому ч. 10 цієї статті, береться для визначення розміру одноразової допомоги потерпілому або членам його сім'ї та особам, які перебували на його утриманні, у разі смерті потерпілого.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.
Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (п. 4 вказаного вище Порядку).
У разі встановлення причинного зв'язку смерті застрахованої особи з ушкодженням здоров'я відповідно до законодавства середня заробітна плата для призначення суми одноразової допомоги сім'ї обчислюється виходячи з розміру середньої заробітної плати, яка була визначена при останньому перерахунку страхових виплат (п. 12 зазначеного Порядку).
Отже, вказані положення законодавства поширюються на призначення суми одноразової допомоги сім'ї потерпілого і не застосовуються при призначенні щомісячної страхової плати.
У порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 315 ЦПК України, апеляційний суд на вказані вимоги закону уваги не звернув; недоліків суду першої інстанції не усунув; не перевірив доводів відповідача про те, що висновком МСЕК встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_4 з третім професійним захворюванням (С-r шлунка, ст. ІV, кл. гр. 4 Mts в печінку та праву легеню; акт за формою П-4 від 5 липня 2013 року - а.с. 14-16), за яким страхові виплати йому не призначались. Відтак, при новому розгляді справи суду слід встановити наявність причинного зв'язку смерті ОСОБА_5 з наявними у нього професійними захворюваннями та розмежувати вимоги позивачки щодо призначення суми одноразової допомоги та сум щомісячної страхової виплати.
Крім того, відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» резолютивна частина рішення суду повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у ст. ст. 215 - 217 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні. Разом з тим, резолютивна частина рішення суду не містить чітко визначених сум одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати.
Враховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, а судове рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маловисківському районі Кіровоградської області задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28 січня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
А.О. Лесько
М.Є. Червинська
В.А. Черненко