іменем україни
14 травня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,
Умнової О.В., Фаловська І.М.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом компанії Релемент Траст Лімітед до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення неустойки за касаційною скаргою компанії Релемент Траст Лімітед на рішення Київського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2013 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 28 листопада 2013 року,
У липні 2013 року компанія Релемент Траст Лімітед звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 28 серпня 2000 року між ОСОБА_4, правонаступником якого за договором відступлення права вимоги є позивач, та ОСОБА_3, яка в подальшому змінила ім'я та по-батькові на ім'я ОСОБА_3, було укладено угоду, відповідно до умов якої вони зобов'язались використовувати наявні у них можливості для фінансового оздоровлення відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (далі - ВАТ «КЗТВ»). Посилаючись на те, що відповідачка не з'явилася для участі у загальних зборах акціонерів, які були призначені на 22 квітня 2013 року, що є порушенням умов угоди та тягне за собою накладення на неї штрафу згідно з умовами договору у розмірі 1 500 тис. доларів США, позивач просив стягнути із неї цей штраф у гривневому еквіваленті в розмірі 11 989 500 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2013 року позов компанії Релемент Траст Лімітед задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь компанії Релемент Траст Лімітед 11 989 500 грн.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 28 листопада 2013 року рішення районного суду скасовано. У задоволенні позову компанії Релемент Траст Лімітед відмовлено.
У касаційній скарзі компанія Релемент Траст Лімітед просить скасувати рішення апеляційного суду та змінити рішення районного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й виключити із мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на договір купівлі-продажу від 18 лютого 2008 року та акт виконаних робіт до цього договору, посилання на факти, встановлені цими документами, а також висновок про порушення відповідачем пунктів 4.3.та 4.4 угоди від 28 серпня 2000 року; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка порушила умови укладеної між сторонами угоди, що є підставою для стягнення із неї штрафу, передбаченого цією угодою.
Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «КЗТВ» у засобах масової інформації зроблено у строк, який не відповідає Статуту цього товариства, а доказів особистого повідомлення відповідачки не надано, тобто про збори її повідомлено неналежним чином. У зв'язку із цим відсутні підстави вважати, що збори не відбулись з вини відповідачки, тому немає підстав для стягнення неустойки за це, передбаченої угодою.
Проте погодитись із такими висновками судів не можна.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Вказаним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Судами встановлено, що 28 серпня 2000 року між ОСОБА_4, правонаступником якого за договором про відступлення права вимоги від 20 листопада 2012 року є компанія Релемент Траст Лімітед, та ОСОБА_3, яка в подальшому змінила ім'я та по-батькові на ім'я ОСОБА_3, було укладено угоду, відповідно до умов якої вони зобов'язались використовувати наявні у них можливості для фінансового оздоровлення ВАТ «КЗТВ».
Пунктами 5.3, 5.4, 5.6, 5.7 угоди сторони зобов'язались голосувати на загальних зборах, засіданнях спостережної ради і ради ВАТ «КЗТВ» у визначеному угодою порядку.
Пред'являючи позов, компанія Релемент Траст Лімітед посилалась на те, що відповідачка не з'явилася для участі у загальних зборах акціонерів, які були назначені на 22 квітня 2013 року, що є порушенням умов угоди і тягне за собою накладення на неї штрафу у розмірі 1 500 тис. доларів США.
Апеляційний суд погодився з тим, що неустойка, передбачена умовами угоди, не оспорена, проте дійшов до передчасного висновку про відмову у задоволенні позову з підстав недоведеності позивачем належного повідомлення відповідачки про проведення 26 квітня 2013 року загальних зборів акціонерів ВАТ «КЗТВ» з огляду на наступне.
Посилаючись на п. 12.6 Статуту ВАТ «КЗТВ», суд апеляційної інстанції не врахував того, що правила повідомлення про проведення загальних зборів стосується держателів іменних акцій, проте відповідачка не є таким держателем. При цьому згаданий пункт передбачає можливість повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів шляхом розміщення відповідної інформації в офіційних друкованих виданнях.
Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що позивач не є акціонерним товариством та не несе обов'язку з повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про акціонерні товариства» товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону встановлено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Таким чином, Законом України «Про акціонерні товариства» визначено порядок повідомлення про проведення загальних зборів, у тому числі й ВАТ «КЗТВ», зокрема не пізніше 30 днів до їх проведення.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Підписавши 28 серпня 2000 року угоду з ОСОБА_4 про проведення спільних дій з фінансового оздоровлення ВАТ «КЗТВ», ОСОБА_3 прийняла на себе зобов'язання голосувати на загальних зборах акціонерів у визначеному угодою порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Апеляційний суд не врахував того, що за правилами ст. ст. 10, 60 ЦПК України та ст. 614 ЦК України саме на відповідачку покладено обов'язок доведення невинуватості у порушенні зобов'язання за угодою від 28 серпня 2000 року, яке є підставою для стягнення із неї штрафу, передбаченого п. 6.2 зазначеної угоди. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов до передчасного висновку про відмову у задоволенні позову.
При цьому скасуванню підлягає й рішення суду першої інстанції, оскільки у порушення ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України суд не з'ясував правову природу правовідносин, що склалися між сторонами, не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення справи, та норми права, які регулюють ці правовідносини, не перевірив доводів та наданих сторонами доказів.
Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. ст. 212-214, 303 ЦПК України щодо оцінки доказів та законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
Касаційну скаргу компанії Релемент Траст Лімітед задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2013 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 28 листопада 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: В.С. Висоцька
М.К. Гримич
О.В. Умнова
І.М. Фаловська