14 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А.,
суддів: Євграфової Є.П.., Іваненко Ю.Г.,
Завгородньої І.М., Ситнік О.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зменшення розміру аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2013 року,
У серпні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20 жовтня 2011 року з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_7 на сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 тис. грн щомісячно до повноліття дитини.
Вказував, що на час звернення до суду він знаходиться у нестабільному та скрутному фінансовому становищі, має намір закривати підприємницьку діяльність. З 18 липня 2013 року позивач працює столяром, отримає невелику заробітну плату, сплачує кредит. У зв'язку з заборгованістю з аліментів, на його рахунок у банку, який був відкритий для заняття підприємницькою діяльністю, було накладено арешт. Позивач піклується про сина, ходить з ним на футбол, водив до дитячого садка, купує одяг. Із листопада 2012 року чотири рази за рік відповідачка на місяць виїжджає за кордон на заробітки та залишає сина з позивачем, тому син фактично знаходиться на повному утриманні позивача.
Просив зменшити розмір стягуваних із нього аліментів до 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18 жовтня 2013 року позов задоволено. Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_6, на користь ОСОБА_7 на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20 жовтня 2011 року, на сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1 тис. грн до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили судового рішення до повноліття ОСОБА_8, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2013 року рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 жовтня 2013 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що фінансове становище позивача суттєво змінилося, син періодично проживає у позивача та перебуває на його утриманні, чого не було на момент постановлення судового рішення 20 жовтня 2011 року.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, апеляційний суд керувався тим, що підстави для ухвалення рішення про зменшення розміру аліментів шляхом визначення розміру аліментів у частковому відношенні до заробітку доходу позивача законом не передбачено, позовні вимоги про зменшення розміру аліментів з визначенням їх розміру у твердій грошовій сумі позивачем не заявлялися.
Із такими висновками апеляційного суду погодитися не можна з огляду на наступне.
За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Вказані вимоги апеляційним судом не дотримано.
Судом встановлено, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 20 жовтня 2011 року стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 аліменти на сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 тис. грн щомісячно до повноліття дитини (а.с. 8).
Звертаючись до суду з позовом 06 серпня 2013 року, ОСОБА_6 вказував, що довідками про доходи підтверджено, що його фінансове становище погіршилося, він не здійснює підприємницької діяльності та з 18 липня 2013 року працює столяром і щомісяця отримую заробітну плату. Крім цього, позивач сплачує кредит.
Згідно з копією трудового договору, укладениого 18 липня 2013 року між Іллічівським міським центром зайнятості та ОСОБА_6, останній прийнятий на роботу з виконання та ремонту виробів і конструкцій із дерева та тентового покриття із заробітною платою 1150 грн на місяць (а.с. 11).
За ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів згідно з ч. 1 ст. 183 СК України суд має враховувати: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.
Суд апеляційної інстанції не врахував майновий стан позивача на час розгляду позовної заяви про зменшення розміру аліментів та те, що останній з липня 2013 року працює постійно із заробітком 1150 грн на місяць і стягнення з нього 1 тис. грн аліментів є таким, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище і створює умови для невиконання судового рішення.
Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону.
Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2013 року скасувати, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 жовтня 2013 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.А. Горелкіна
Судді: Є.П. Євграфова
І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко
О.М. Ситнік