30 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А.,
суддів: Євграфової Є.П., Колодійчука В.М.,
Журавель В.І., Ситнік О.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТВ - Сервіс» ЛТД про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 грудня 2013 року,
У травні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що навесні 1996 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «РТВ - Сервіс» ЛТД (далі -ТОВ «РТВ - Сервіс» ЛТД) Щербак Є.Є. запропонував йому та ще кільком особам викупити приміщення комунального телеательє за адресою: АДРЕСА_1, пояснивши, що позивач отримає у власність частину приміщення, що пропорційна внесеним коштам. Позивач передав Щербаку Є.Є. 6 тис. грн на приватизацію вказаних приміщень, що підтверджено прибутковими касовими ордерами.
Оскільки в подальшому ці приміщення були викуплені, але оформлені тільки у власність ТОВ «РТВ - Сервіс» ЛТД, вважав, що відповідачем незаконно привласнено належне йому майно на суму 358 422 грн 06 коп., яку просив стягнути з відповідача.
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 13 грудня 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Фірми «РТВ-Сервіс» ЛТД на користь ОСОБА_6 6 тис. грн. на відшкодування коштів, внесених ним на приватизацію приміщень за адресою: АДРЕСА_1.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена частково.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, керувався тим, що належних доказів, що з внесенням позивачем грошових коштів на приватизацію приміщень збільшилась його частка в статутному капіталі не надано. Позовні вимоги обґрунтовані лише у частині повернення 6 тис. грн, як внеску, що відображений як додатковий капітал товариства.
Із такими висновками судів погодитися не можна, з огляду на наступне.
За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Вказані вимоги судами не дотримано.
Встановлено та матеріалами справи підтверджено, що установчими зборами від 05 липня 1994 року створено ТОВ Фірма «РТВ-Сервіс» ЛТД. Учасниками товариства виступили п'ятнадцять осіб, серед яких ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі товариства 0,57 %. Для здійснення своєї діяльності товариство орендувало приміщення площею 79,6 кв. м по АДРЕСА_1.
З метою приватизації у 1996−1997 роках шість учасників товариства, серед яких був позивач, додатково внесли грошові кошти на приватизацію (викуп) вказаних приміщень.
ОСОБА_6 було внесено 6 тис. грн на приватизацію приміщень за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру від 23 листопада 1996 року № 344 на суму 4500 грн та від 16 травня 1997 року № 163 на суму 1500 грн (а.с. 66, т .1).
17 травня 1996 року ТОВ Фірма «РТВ-Сервіс» ЛТД придбало орендоване ним приміщення площею 79,6 кв. м по АДРЕСА_1, про що укладено два договори купівлі-продажу (а.с. 67−76, т. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно зі ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Вважаючи, що внесенням ОСОБА_6 грошових коштів на приватизацію спірних приміщень не збільшилася його частка у майні, суди не встановили, на якій підставі внесено вказані кошти і чи не є придбані нежитлові приміщення спільною частковою власністю або між сторонами виникли інші правовідносини.
Ухвалюючи рішення, суди на порушення вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України не сприяли всебічному та повному з'ясуванню обставин справи, не встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, ґрунтуються на припущеннях, судами не встановлено фактичних обставин, не досліджено та не надано правової оцінки доказам, а на стадії касаційного перегляду справи виправити вказані недоліки неможливо, тому вони мають бути скасовані з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 333, 335, 336, 338, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 грудня 2013 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.А. Горелкіна
Судді: Є.П. Євграфова
В.І. Журавель
В.М. Колодійчук
О.М. Ситнік